Справа № 404/3411/16-а
Номер провадження 2-а/404/1016/16
24 червня 2016 року Кіровський районний суд міста Кіровограда у складі:
головуючого судді Завгороднього Є.В.,
при секретарі судових засідань Ткачук Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кіровського районного суду міста Кіровограда матеріали адміністративного позову ОСОБА_2 до інспектора Управління патрульної поліції в місті Кіровограді Щербака Ярослава Олександровича про визнання дій протиправних, скасування постанови, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до Кіровського районного суду міста Кіровограда з позовом до заявленого суб'єкта оскарження, в якому просить: визнати протиправні дії суб'єкта владних повноважень. Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 31 травня 2016 року про застосування щодо нього адміністративного стягнення у виді штрафу по обвинуваченню у вчиненні адміністративного проступку за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Через незаконність постанови, клопоче закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення. Інспектор викликався, не зявився.
Вивчивши зміст і підстави заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, доводи відповідача, суд встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини:
З редакції обвинувачення, що містить оскаржувана постанова від 31.05.2016 року, убачається, що цього ж дня позивач припаркував транспортний засіб «Тойота Кемрі», державний номерний знак НОМЕР_1 по пров. Центральний в місті Кіровограді - в межах дії знаку 3.34. «Зупинку заборонено» чим, на думку інспектора, порушив п. 8.4 «в» Правил дорожнього руху України. Статею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Для забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (ч. 2 ст. 33 КУпАП).
Відповідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту» зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення. За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
При винесенні оскаржуваної постанови інспектор не врахував приписи частин 1-3 ст.7 КУпАП щодо здійснення розгляду і вирішення справ не інакше як на підставі наступних засад: ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом, на засадах змагальності сторін у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями ст. 251 КУпАП саме на посадову особу (заявленого суб'єкта оскарження) покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи; запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких не вистачає.
Відповідно до приписів статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, або з власної ініціативи.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, на виконання вказаної вимоги суд запропонував усім учасникам провадження надати відповідні докази, а відповідача зобов'язав довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем Правил дорожнього руху України.
Всупереч висловленої пропозиції, до суду доказів не подано. Відповідач не дотримався вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, не надав, витребуваних судом доказів, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановила наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність позивача та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, залишились не спростованими обґрунтовані заперечення позивача про те, що за суб'єктною ознакою відсутні належні та допустимі докази про керування ним, як водієм (ймовірний субєкт можливого проступку) при паркуванні транспортного засобу. Суд погоджується, з позивачем в цій частині, оскільки дійсно матеріали не містять доказів про особу яка припарковувала авто, а також про попередній маршрут/траєкторію руху автомобіля «Тоета-Кемрі» до моменту його паркування, відтак неможливо переконливо стверджувати чи міг невстановлений водій цього авто оьбєктивно бачити по ходу руху авто можливий спірний дорожній знак 3.34. Правил дорожнього руху України, «Зупинка заборонена» в режимі реального часу. Такий висновок суд обґрунтовує існуванням двох різних під'їзних шляхів до місця спірної зупинки, проте відповідач не довів, чи обидва проїзди було в той час облаштовано дорожнім знаком 3.34. ПДР, що ставить під сумнів вину позивача. У свою чергу, наданий позивачем примірник оскаржуваної постанови в графі: «роз'яснення процесуальних прав особі, яка притягується до адміністративної відповідальності», містить рукописний текст виконаний ОСОБА_2 про те, що йому: «не роз'яснено». Тотожні відомості зафіксовані в наданому позивачем відеозаписі з камери мобільного телефону виконаного стороннім випадковим очевидцем, на якому позивач вимагає ретельного проведення дослідження всіх обставин ще не сформульованого йому обвинувачення, та наполегливо неодноразово клопоче роз'яснити його права, замість чого отримує постанову про притягнення до адміністративної відповідальності. Сукупність вказаних документально підтверджених факторів свідчить про допущену відповідачем поспішність та неповноту, яка є істотним порушенням права на захист, ігноруванням принципу правової визначеності, закріпленого практикою застосування рішень Європейського суду.
Відповідач не надав письмових доказів на підтвердження виконання ним імперативних вимог положень ст. 279 КУпАП про роз'яснення ним особам, які беруть участь у розгляді справи, їх прав і обов'язків, можливості надати заперечення і докази на спростування пред'явленого обвинувачення.
Дотримуючись умов ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Отже, ймовірне вчинення позивачем адміністративного правопорушення, доказами не підтверджується і ґрунтується на припущеннях зацікавленої у результатах службової особи. Будь-які сумніви з приводу наявності вини водія транспортного засобу трактуються на його користь. Оскаржуваний документ винесено з істотним порушенням запровадженої процедури, ігноруванням права особи на захист. За таких умов, дії відповідача з винесення оскаржуваної постанови є протиправними, сама постанова незаконна, тому підлягає скасуванню.
Позивач строк звернення до суду не пропустив, оскільки після отримання оскаржуваної постанови у десятиденний строк звернувся з адміністративним позовом до суду. Керуючись ст.ст. 160, 198 КАС України,
Визнати протиправними дії інспектора батальйону патрульної служби поліції в місті Кіровограді Щербака Ярослава Олександровича пов'язані з винесенням ним постанови від 31 травня 2016 року в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 122 КУпАП України.
Скасувати постанову від 31 травня 2016 року в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 122 КУпАП України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровський районний суд міста Кіровограда шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда Є. В. Завгородній