Провадження № 11-кп/774/1247/16 Справа № 191/2127/16-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2
05 липня 2016 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого-судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Дніпрі кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2016 року відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, українця, раніше судимого,
якою відмовлено у задоволенні його клопотання про зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання.
Відмовляючи засудженому у задоволенні його клопотання, суд першої інстанції послався на те, що ОСОБА_8 був засуджений вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.05.2013 року за ч.2 ст.186, ст.71 КК України на 5 років позбавлення волі. Початок строку відбування покарання - 05.02.2013 року, кінець строку - 05.02.2018 року.
У лютому 2016 року до Синельниківського міськрайонного суду надійшло клопотання про застосування до нього положено Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання».
Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.03.2016 року, клопотання засудженого про застосування до нього ч.5 ст. 72 КК України, було задоволено та зараховано в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 05.02.2013 року по 05.08.2013 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
В апеляційній скарзі:
-засуджений ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу суду, зазначає, що до покарання за вироком суду Ленінського району було частково приєднано не відбуте покарання за вироком Ялтинського міськрайонного суду АР Крим у виді 1 року позбавлення волі, тому вважає, що суд першої інстанції невірно зарахував йому у строк покарання його строк попереднього ув'язнення. У СІЗО м. Сімферополя він перебував з 29.07.2005 року по 15.05.2006 року.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги засудженого, перевіривши матеріали кримінального провадження, в межах поданої апеляційної скарги, обговоривши її доводи, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали кримінального провадження в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що доводи засудженого, викладені в апеляційній скарзі про неправильне зарахування йому в строк покарання строку попереднього ув'язнення не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.5 ст.72 КК України, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_8 був засуджений вироком Ленінським районним судом м. Дніпропетровська від 23.05.2013 року за ч.2 ст.186, ст.71 КК України на 5 років позбавлення волі, який набрав законної сили.
Ухвалою того ж суду від 15 березня 2016 року за клопотанням засудженого ОСОБА_8 вже був зарахований в строк покарання строк попереднього ув'язнення - з 05.02.2013 року по 05.08.2013 року ( а.с.7).
Тому колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що на даний час припинила існування необхідність у застосуванні відносно ОСОБА_8 Закону України «Про внесення зміни щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання», оскільки дане питання вирішено 15.03.2016 року ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у зв'язку з чим апеляційна скарга засудженого задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, КПК України, ч.5 ст. 72 КК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2016 року відносно ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді: