Справа № 378/201/16-ц Головуючий у І інстанції Галич Ю. М.
Провадження № 22-ц/780/3603/16 Доповідач у 2 інстанції Фінагєєв В. О.
Категорія 49 05.07.2016
Іменем України
05 липня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Апеляційного Суду Київської області в складі:
Головуючого судді Фінагєєва В.О.,
суддів Ігнатченко Н.В., Кулішенка Ю.М.,
за участю секретаря Якимчук Ю.С.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 20 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів, стягнення аліментів у твердій грошовій сумі та додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини, -
У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом та просила змінити розмір аліментів та щомісячно стягувати аліменти із відповідача на її користь на утримання дитини - ОСОБА_4, у твердій грошовій сумі у розмірі одного прожиткового мінімуму, починаючи стягнення з 01 березня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття, а також стягнути суму в розмірі 500 гривень в зв'язку із захворюванням дитини з дня набрання чинності рішенням і до кінця грудня 2016 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 03 вересня 2010 року по 28 квітня 2015 року перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, який знаходиться на утриманні позивача. Згідно рішення Ставищенського районного суду від 19 червня 2015 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання сина - ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини його доходу щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 15 травня 2015 року. У відповідача мінливий дохід і його важко контролювати. Дитина постійно хворіє та потребує особливого харчування та санаторно-курортного лікування. Через хворобу дитину не може бути прийнято до дитячого дошкільного закладу, що унеможливлює працевлаштування позивача на роботу.
Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 20 квітня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції через невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції не врахував ту обставину, що відповідач має мінливий дохід та заборгованість зі сплати аліментів. Позивачем було надано докази, які підтверджують необхідність надання допомоги дитині. Висновки суду направлені на захист відповідача, який не хоче піклуватися про сина та сплачувати аліменти, а не на захист дитини.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 03 вересня 2010 року по 28 квітня 2015 року перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 28 квітня 2015 року.
Від шлюбу сторони мають дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1
Рішенням Ставищенського районного суду від 19 червня 2015 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини його доходу щомісячно до його повноліття, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 15 травня 2015 року.
Згідно довідки виконавчого комітету Ставищенської селищної ради від 23 лютого 2016 року ОСОБА_4 проживає разом з матір'ю та знаходиться на її утриманні.
Згідно довідки за № 37 від 04 квітня 2016 року, виданої Дитячою консультацією Ставищенської ЦРЛ ОСОБА_3, його син ОСОБА_5 перебуває на обліку у дитячій консультації Ставищенської ЦРЛ, однак на диспансерному обліку з приводу захворювань не перебуває і йому санаторно-курортне лікування не призначалося, його матір від запропонованих щеплень сина відмовилася.
Згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України, ОСОБА_3 працював у третьому та четвертому кварталах 2015 року в ТОВ «Експансія», ТОВ « Трейд Роял ЛТД», ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат» та мав дохід.
Згідно довідки про доходи від 08 квітня 2016 року, наданої відповідачем, ОСОБА_3 працює менеджером в оптовій торгівлі ТОВ «Кліон» та має заробіток за березень 2016 року в сумі 2 045 грн. 45 коп.
З довідки за № 5 від 17 лютого 2016 року, виданої Дитячою консультацією Ставищенської ЦРЛ, вбачається, що ОСОБА_4 часто хворіє на рецидивуючий обструктивний бронхіт, потребує особливого раціону харчування та санаторно-курортного лікування (а.с.8).
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довела ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та не надала суду доказів на підтвердження своїх позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до вимог ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно вимог ч. 1 ст. 192 СК України згідно якою розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Звертаючись до суду з позовом про зміну розміру аліментів та визначення їх розміру у твердій грошовій сумі, ОСОБА_2 не звернула увагу на те, що аліменти у твердій грошовій сумі призначаються, якщо платник має нерегулярний, мінливий дохід. З матеріалів справи вбачається, що відповідач працює у ТОВ «Кліон», а, отже, має стабільний заробіток та отримує заробітну плату.
За таких обставин, підстави для зміни розміру аліментів з частки від заробітку (доходів) платника аліментів на тверду грошову суму відсутні.
Згідно вимог ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення додаткових витрат на лікування дитини, позивач зазначає, що дитина постійно хворіє та потребує особливого харчування та санаторно-курортного лікування.
Однак, ОСОБА_2 не надала належних та допустимих доказів, якими вона обґрунтовує свої вимоги. Так, у матеріалах справи відсутні відомості про те, з чого складається особливий раціон дитини та які витрати понесені саме на цей раціон. В чеках на придбання ліків наданих суду позивачем зазначено придбання ліків, які лікарем не виписувалися та придбано ліки, які не значені у наданій медичній документації, про що обґрунтовано зазначає у своєму рішенні суд першої інстанції.
ОСОБА_2 також не обґрунтувала заявлену нею суму у розмірі 500 грн., яку вона просить стягнути на лікування дитини та не надала доказів того, що нею були понесені витрати у зв'язку з призначенням дитині санаторно-курортного лікування, або доказів розміру витрат, які необхідно понести.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у зв'язку з їх недоведеністю, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ставищенського районного суду Київської області від 20 квітня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий: Фінагєєв В.О.
Судді: Ігнатченко Н.В.
Кулішенко Ю.М.