Справа № 359/1969/16-ц Головуючий у І інстанції Муранова-Лесів І. В.
Провадження № 22-ц/780/3542/16 Доповідач у 2 інстанції Фінагєєв В. О.
Категорія 58 05.07.2016
Іменем України
05 липня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого судді Фінагєєва В.О.,
суддів Кашперської Т.Ц., Поліщука М.А.,
за участю секретаря Якимчук Ю.С.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 квітня 2016 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -
У лютому 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом та просив стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 289 477 грн. 80 коп.
У квітні 2016 року позивач подав до суду заяву про забезпечення позову та просив заборонити проводити будь-які дії по відчуженню в будь-якій спосіб та реєстрації, перереєстрації, внесення змін в реєстраційні дані щодо права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 якій належить відповідачу ОСОБА_2 на праві власності за актовим записом реєстраційним номером № 5982941, номер запису 228, в книзі № 1 від 26 травня 2004 року.
Заява обґрунтована тим, що відповідно до умов попереднього договору від 14 листопада 2014 року на користь ОСОБА_2 були передані основні та додаткові кошти в сумі еквівалентній 19 500 доларів США за продаж квартири, яка знаходиться по АДРЕСА_2. Однак, в свою чергу відповідач не виконав та не виконує умови договору і такі дії відповідача свідчать про навмисне невиконання умов договору та передання права власності на належне відповідачу майно на користь третіх осіб без повідомлення кредитора. Зазначена обставина в подальшому може унеможливити виконання рішення суду.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 квітня 2016 року заяву ОСОБА_3 задоволено. Заборонено ОСОБА_2 проводити дії по відчуженню в будь-якій спосіб та реєстрації, перереєстрації, внесення змін в реєстраційні дані щодо права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 який належить їй на праві власності за актовим записом реєстраційним номером № 5982941, номер запису 228, в книзі № 1 від 26 травня 2004 року. В межах виконання даної ухвали визначено, що стягувачем є: ОСОБА_3 боржником - ОСОБА_2.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції через порушення норм процесуального права. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції не перевірив належність майна саме відповідачу. В оскаржуваній ухвалі не зазначено ані доказів, ані обставин, з якими суд пов'язував необхідність вжиття заходів забезпечення позову.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.
Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Однак, колегія суддів не може погодитися з зазначеним висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно вимог п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовних вимогам.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції не перевірив чи належить домоволодіння АДРЕСА_1 відповідачу ОСОБА_4 та не пересвідчився чи є співмірним заявлений ОСОБА_3 вид забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 16 грудня 2015 року ОСОБА_2 відчужила ОСОБА_5 домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку. Таким чином, суд першої інстанції не мав права забороняти відповідачу вчиняти будь-які дії що нерухомого майна, власником якого вона не є.
Отже, доводи апелянта є обґрунтованими, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, скасуванню з постановленням нової ухвали по суті вимог заявника, оскільки ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 квітня 2016 року скасувати та постановити нову ухвалу.
В задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення коштів - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий: Фінагєєв В.О.
Судді: Кашперська Т.Ц.
Поліщук М.А.