29 червня 2016 року м. Київ К/9991/56336/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі: Стародуб О.П. (суддя-доповідач), Загородній А.Ф., Ситников О.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 03.07.2012р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.08.2012р. у справі за його позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про поновлення права на пільги та зобов'язання на видачу довідки про пільги, -
У травні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про поновлення його права на 50% знижку по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива, надання можливості користуватися правом на 50% знижку по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива з моменту звільнення його з органів внутрішніх справ, а саме - з 07.02.2011р. та зобов'язання надати йому відповідну довідку про 50-процентну знижку по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива, яка б мені дала змогу здійснити право на 50-процентне зниження по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива.
Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 03.07.2012р., яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.08.2012р., в задоволенні позову відмовлено.
З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до частин 4, 7 статті 22 Закону України «Про міліцію», в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008, працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива.
За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом.
Згідно пункту 64 «и» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991р. №114) особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 8 цього Положення передбачено, що дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, провадиться, зокрема, за власним бажанням - при наявності причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.
В ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ, у лютому 2011 року звільнений на підставі поданого ним рапорту гідно пункту 64 «и» (через сімейні обставини) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
З 08.02.2011р. позивачу призначено пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
29.02.2012р. позивач звернувся до відповідача із листом, в якому просив повідомити його чи має він право на 50% знижку по оплаті жилої площі, комунальних послуг та палива, передбаченої статтею 22 Закону України «Про міліцію».
У листі управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку від 16.03.2012р. позивачу повідомлено, що оскільки його було звільнено зі служби в органах внутрішніх справ через сімейні обставини, а тому надання довідки на пільгову оплату жилої площі, комунальних послуг, а також палива немає законних підстав.
22.03.2012р. позивач вдруге звернувся до відповідача з листом, в якому просив повторно розглянути його вимогу про видачу йому довідки на 50% знижку по оплаті жилої площі, комунальних послуг та палива.
Листом відповідача від 13.04.2012р. позивачу роз'яснено, що згідно положень статті 22 Закону України «Про міліцію» довідки щодо користування зазначеними пільгами видаються в залежності від підстав звільнення зі служби, оскільки він був звільнений з військової служби через сімейні обставини, а тому для надання довідки на 50% знижку по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива немає законних підстав. Наявність права на пенсію за вислугу років у позивача згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не є підставою для надання відповідної довідки.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскільки позивач звільнений з органів внутрішніх справ України за власним бажанням через сімейні обставини, а не з підстав, передбачених частиною 7 статті 22 Закону України «Про міліцію», то відповідач, відмовляючи у наданні довідки про право на пільги, діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством.
З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки частиною 7 статті 22 Закону України «Про міліцію» передбачено виключний перелік підстав звільнення працівників міліції, за яких за ними зберігається право на пільги за цим Законом, позивач звільнений зі служби з підстави, яка до цього переліку не належить, а тому суди обґрунтовано прийняли рішення про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 210, 220, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 03.07.2012р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.08.2012р. у даній справі - без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.
Головуючий: О.П. Стародуб
Судді: А.Ф. Загородній
О.Ф. Ситников