ПОСТАНОВА справа 2а-1760\2009
9 вересня 2009 року
Сніжнянський міський суд Донецької області
у складі:
судді: Корекян Н.Р.
при секретарі: Башаєвій В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Сніжне Донецької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги « дітям війни », -
ВСТАНОВИВ: -
18.12.2008 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Сніжне Донецької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги « дітям війни » у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» як дитині війни за період з 2006 р. по 2007 рік в сумі 2733грн.30коп. Просив поновити строк звернення до суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має статус «дитини війни» у зв'язку, з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана йому пенсія повинна підвищуватися на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважав, що положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись. Позивач просив суд поновити пропущений строк для звернення до адміністративного суду за захистом його порушених прав.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача позов не визнав, надав заперечення проти позову, у яких відповідач посилається на те, що порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Кабінетом Міністрів України у 2006 році не було розроблено. Законом України «Про Державній бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" призупинена, законодавче не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком дітям війни. Відповідно до вказаного Закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Вимоги позивача щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просив суд відмовити у задоволенні позову.
У запереченнях проти позову відповідач наполягає на застосуванні строку звернення до адміністративного суду, оскільки пенсія нараховувалась та виплачувалась щомісячно та позивачу був відомий її розмір.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має правовий статус «дитини війни»,що підтверджується пенсійним посвідченням № 100805.
Відповідно до ст.6 Закону України «про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01.01.2006 року,дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Дію статті 6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005р.№3235-1У»Про Державний бюджет України на 2006 рік».Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 9.07.2007 року №6-рп2007 положення ст..71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано такими що не відповідають Конституції.
Таким чином,за період з 1.01.2006 року до 31.12.2007 року, за який заявлені позовні вимоги, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога,що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року \день ухвалення рішення Конституційним Судом України до 31 грудня 2007 року.
Відповідно до ст..62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня-410,06грн.,з 1 жовтня-415,11грн.
Тобто,за період з 9.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 710,91грн.\ 410,06грн.х30%\31х23дн.+410,06грн.х2х30%_415,11грн.х3х30%\
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав,свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивач разом із заявленням клопотання про поновлення строку звернення до суду не навів поважних причин його пропуску,зазначивши лише,що причиною пропущення вказаного строку є необізнаність у правових питаннях, а про порушення своїх прав позивач дізнався із засобів масової інформації. Суд вважає, що незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, так як відповідно до ст.57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов'язків громадян підлягають оприлюдненню.
У зв'язку з тим,що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за 2007 рік, а відповідач наполягає на застосуванні вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення пенсії як дитині війни за період з 9.07.2007 року по 18.12.2007 року .
Відмовляючи в задоволені позову з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий нас без обмеження.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частіша. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Підлягає стягненню підвищення до пенсії в сумі 56,24 грн. згідно розрахунку 415,11х14/31х30%\ за період з 18.12.2007р. по 31.12.2007р.
Керуючись ст..ст.2,11.17.18,99,100,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Сніжне Донецької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги « дітям війни » задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Сніжне Донецької області здійснити нарахування на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 18.12.2007року по 31 грудня 2007року в сумі 56 грн. 24 коп. , в іншій частині позовних вимог відмовити .
Постанова може бути оскаржене в Донецький адміністративний апеляційний суд через даний суд , шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАСу України - з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуюча :