Справа № 2-а-50
2009
17.08.2009 року Старосамбірський
районний суд Львівської області
у складі: головуючої судді Лойзик М.В.,
при секретарі Бебич Г.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Старий Сам-бір справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Старосамбірському районі Львівської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, зобов'язання нарахувати та виплатити недо-плачену щомісячну державну допомогу дітям війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за 2006-2008 роки,
ОСОБА_1 звернулася до суду із цим позовом посилаючись на те, що у відповідності із ст.1,6 Закону України "Про соці-альний захист дітей війни" відноситься до цієї категорії громадян і має право на щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак така у 2006-2008 роках їй не виплачувалась.
У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала.
Представник відповідача ОСОБА_2 проти позову заперечила посилаючись на те, що через відсутність нормативних актів на забезпечення виконання вимог ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" - невизначеність поняття "мінімальна пенсія за віком" як розрахункової величини, джерел фінансування перед-бачених ним виплат неможливе здійснення виплат дітям війни щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Навіть після прийняття Конституційним Судом України 09.07.2007 року Рішення № 6-рп/2007 до видаткової частини Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" зміни не вносилися, отже кошти на виплату згаданої соціальної допомоги у 2007 році були відсутні. У 2008 році позивачу був проведений перерахунок пенсії та виплачено надбавку як дитині війни у пер-шому кварталі (47 х 3) = 141 гривню, у другому - (48.10 х 3) = 144.30 гривні, у третьому - (48,20 х 3) = 144.60 гривні, у чет-вертому - (49.80 х 3) = 149.40 гривні, або разом 579.30 гривні. Виходячи з наведеного та приймаючи до уваги факт пропуску позовної давності просила в позові відмовити.
Дослідивши докази суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Законом України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195-VI встановлений правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соці-альної підтримки.
У відповідності зі ст.1 Закону до дітей війни відросяться особи, що є громадянами України, яким на час закінчення Другої світової війни (02.09. 1945 року) було менше 18 років.
Згідно даних паспорта та пенсійного посвідчення (а.с.3-4) позивач ОСОБА_1 народилася 20.08.1942 року, отже належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дітям війни, а тому вона має право на встановлене ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення пенсії, щомісячного або довічного грошового утримання чи держав-ної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно долучених до справи відомостей (а.с.10-13) ОСОБА_1 знаходиться на обліку у відповідача і отримує пенсію по віку. У 2008 році їй здійснено перерахунок пенсії та додатково виплачено як дитині війни по 10 відсотків прожиткового мінімуму щомісячно, тобто 579.30 гривні.
Так як функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює управління Пенсійного фонду України в Старо-самбірському районі, що відповідає чинному законодавству, то ОСОБА_1 правильно визначила відповідачем по цій справі управління Пенсійного фонду України в Старосамбірському районі.
Пунктом 17 ст.77 Закону України "Про Державний бюджет Украї-ни на 2006 рік" була зупинена дія ст.6 Закону "Про соціальний захист дітей війни". Законом від 19.01.2006 року № 3367-ІУ дію цієї статті було відновлено, але встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 ст.5, запроваджуються з 01.01.2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі в порядку, встановленому Кабміном за погодженням з Ко-мітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Тобто ці під-вищення повинні були здійснюватися у випадку настання вище-зазначених умов. Оскільки такі умови не настали, а положення ст.110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" на предмет консти-туційності не розглядалися, у встановленому порядку неконститу-ційними визнані не були і своєї чинності не втратили, то в задо-воленні позовних вимог в частині виплат за 2006 рік слід від-мовити.
Законами України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було обмежено.
Однак Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону Укра-їни "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких за-конодавчих актів України", якими обмежується дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
У відповідності з ч.2 ст.150 Конституції України рішення Конституційного Суду України щодо питань про відповідність Кон-ституції України законів та інших правових актів Верховної Ради України є обов'язковими на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. А згідно ч.2 ст.152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Консти-туційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже з часу ухвалення Конституційним Судом Рішень №6-рп/2007 та № 10-рп/2008, визнані неконституційними положення Законів України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", "Про Дер-жавний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" втратили чинність і з цього часу відновлено дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за якою дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується за-мість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, позивач має право на щомісячну надбавку до пенсії як дитина війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, тому позов в цій частині вимог підлягає задоволенню.
Не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов'-язання відповідача нарахувати та виплатити їй надбавку до пен-сії, як дитині війни, за період з 01.01 по 08.07.2007 року, оскільки до прийняття Конституційним Судом України рішення від 09.07.2007 року №6-рп/2007 про визнання неконституційним поло-ження п.12 ст.71 та ст.111 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", якими зупинено дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", зазначені норми Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" були чинними та підлягали виконанню, тому відповідач правомірно відмовив позивачу у підвищенні розміру пенсії за цей період.
Також не підлягають задоволенню позовні вимоги і в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити надбавку до пенсії як дитині війни за період з 01.01 до 21.05.2008 року, так як ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", якою передбачена зазначена виплата, п.п.2 п.41 розділу 2 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року № 107-У1 була викладена в новій редакції, згідно з якою дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального за-хисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пен-сії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Дана норма в період з січня до 21.05.2008 року була чинною і таке підвищення виплачувалось ОСОБА_1 у встановленому розмірі, а положення п.41 розділу 2 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнане неконституційним лише 22.05.2008 року на підставі рішення Конституційного суду № 10-рп/2008.
Не заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що поняття мінімального розміру пенсії за віком, яке визначене в ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосовується лише до пенсій, передбачених цим законом, оскільки у ч.7 ст.9 КАС України, зазначено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), тому поняття мінімальної пенсії за віком наведене у ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" можна застосувати для визначення розміру підвищення до пенсії відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на без-підставність позовних вимог по причині відсутності фінансування для здійснення підвищення до пенсії відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з огляду на те, що у від-повідності з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поста-влена у залежність від бюджетних асигнувань.
Виходячи з наведеного дії управління Пенсійного фонду Украї-ни у Старосамбірському районі по ненарахуванню та невиплаті по-зивачу надбавки до пенсії як дитині війни з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року в ро-змірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” є проти-правними.
Відповідно до ч.2. ст.46 Закону України "Про загальнообов' язкове державне пенсійне страхування" суми пенсії, які не отри-мані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком із нарахуванням компенсації втрати частини доходів. А тому суд вважає, що по даній справі нема підстав для застосування строків позовної давності.
А тому,керуючись ст.22,55,64,95 Конституції України, ст.1, 3,6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.28, 46 ч.2, 107 ч.1 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", п.17 ст.77, 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", ст.62,71 п.12, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", ст.58, п.41 розділу 2 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, ст.6-10,11 ч.2,17, 143,158-160,162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольни-ти частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у Старосамбірському районі Львівської області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 щомісячної надбавки до пенсії, як дитині війни, відповідно до вимог ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Старо-самбірському районі Львівської області провести нарахування та виплату з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року ОСОБА_1 щомісячної надбавки до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням виплачених сум.
В решті позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністрати-вного суду Львівської області через Старосамбірський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з часу її проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя -підпис-
Копія вірна
Суддя М.В.Лойзик