Справа №2-1243/08р.
м. Донецьк 8 квітня 2008 року
Будьоннівський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді: Тимченко О.О.,
при секретарі: Авраменко О.О.,
за участю позивачки: ОСОБА_1,
відповідача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за
позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2
Вікторовича про розірвання шлюбу, -
21 лютого 2008 року позивачка звернулася до Будьоннівського районного суду м. Донецька з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вказавши, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 27 вересня 2003 року, про що у відділі реєстрації актів громадянського стану Будьоннівського районного управління юстиції м. Донецька зроблено актовий запис № 299. Від шлюбу мають неповнолітнього сина, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя не складається у зв'язку з відсутністю взаєморозуміння, втратою почуття кохання, постійними сварками та скандалами. Шлюбні стосунки припинені з грудня 2007 року, відповідач з цього ж часу проживає окремо. Просить суд шлюб між нею та відповідачем розірвати.
У судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги, в обґрунтування яких дала пояснення, аналогічні до вказаних у позовній заяві.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, проти розірвання шлюбу не заперечував. В обґрунтування своєї позиції пояснив, що дійсно шлюбні стосунки з відповідачкою припинені у грудні 2007 року. Вважає збереження їх родини неможливим. Термін для примирення просить не надавати.
Вислухавши пояснення позивачки та відповідача, перевіривши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до свідоцтва про шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 27 вересня 2003 року, про що у відділі реєстрації актів громадянського стану Будьоннівського районного управління юстиції м. Донецька зроблено актовий запис № 299, після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 присвоєно прізвище ОСОБА_2.
Як вбачається зі свідоцтва про народження, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають сина, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно зі ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Статтею 105 Сімейного Кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.111 Сімейного Кодексу України і роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України (п.5) від 31 серпня 1979 року №8 зі змінами, внесеними постановами Пленуму від 24 квітня 1981 року №4, від 25 березня 1988 року, від 25 грудня 1992 року, при розгляді справи про розірвання шлюбу суд зобов'язаний вживати всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного й об'єктивного встановлення взаємин родини та інших обставин справи, а також вживати всіх заходів для примирення чоловіка та жінки.
Частина 2 статті 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Вислухавши пояснення сторін, оцінивши надані в силу ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд визнає, що між подружжям, внаслідок розладу і конфліктів, виникли погані стосунки, з грудня 2007 року вони не проживають однією родиною, жоден з подружжя не бажає надалі підтримувати шлюб. За таких обставин суд дійшов до висновку, що спільне проживання подружжя не можливе. Беручи до уваги сформовані взаємини між подружжям, причини конфлікту, тривалість їх спільного непроживання, небажання кожного з них надалі підтримувати сімейні стосунки, суд вважає, що збереження їхньої родини стало не можливим.
При прийнятті рішення про розподіл судових витрат суд бере до уваги ступінь відповідальності кожного з подружжя в розпаді родини, враховує їхнє матеріальне становище, інші обставини справи та вважає за необхідне покласти їх на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11, 60,208,209,212,213-215 ЦПК України , ст.ст. 105, 109-112 Сімейного Кодексу України,-
Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити у повному обсязі.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зареєстрований 27 вересня 2003 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Будьоннівського районного управління юстиціїм. Донецька, актовий запис № 299, - розірвати.
При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 до доходу держави держмито у розмірі 17 грн., ОСОБА_3 від сплати даних судових витрат звільнити.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.