№2-729/08
Рішення
м. Донецьк 28 березня 2008 року
Будьонівський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді Кузнецова ВО. при секретарі Ребрової К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчому комітету Будьоннівської в м. Донецьку ради про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом ,-
З березня 2008 року ОСОБА_1 звернулась у суд з позовом до виконавчому комітету Будьоннівської в м.Донецьку ради про визнання права власності на домоволодіння №37 по вул. Вугільщиків у м.Донецьку в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 та дідуся ОСОБА_3, мотивуючи свої вимоги тим, що 21 квітня 1963 року помер її дідусь -ОСОБА_3 1.Г., після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді домоволодіння. Спадщину фактично прийняла його дочка ОСОБА_4, яка на день його смерті мешкала разом, але не оформила спадкових прав. 16 лютого 2005 року померла її мати. Після смерті якої відкрилося спадкове майно у вигляді спірного домоволодіння. Просить суд визнати факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 у вигляді будинку №37 по вул. Вугільщиків у м. Донецьку її матір»ю ОСОБА_4, та визнати за нею право власності на спірний будинок.
Позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі посилаючись на ті ж обставини, які викладені нею у позовній заяві, додатково пояснивши, що після смерті її діда її мати вступила у володіння спадщиною й користувалася всіма правами й обов'язками власника. Після смерті її матері відкрилорся спадкове майно у вигляді спірного будинку на який просить суд визнати право власності.
Відповідач який належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, в останнє судове засідання не з»з'явився. Тому суд за згодою позивача, вважає за необхідне відповідно вимогам ст.224 ЦПК України затвердити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Вислухавши пояснення позивача, допитавши свідків, перевіривши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог суд встановив наступне.
Згідно договору на право забудови свободно! ділянки від 25 червня 1946 року ОСОБА_3 побудував домоволодіння №37 по вул. Вугільників у м. Донецьку, який належав йому на праві власності.
ОСОБА_3 та ОСОБА_5 перебували в зареєстрованому шлюбі від якого в них народилися дві дочки ОСОБА_6 та ОСОБА_7
ОСОБА_3 помер 21 квітня 1963 року, після смерті якого відкрилося спадкове майно у вигляді домоволодіння №37 по вул. Вугільщиків у м. Донецьку.
Відповідно до роз'яснень даних у п. 1 ухвали Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 ( зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 1998 року №15), установлено, що приведених у ст.273 ЦПК України перелік фактів, що встановлюються судом, є не остаточним. При наявності зазначених розумів, суд може установити й інші факти які мають юридичне значення.
З наданої домової книги встановлено, що ОСОБА_6 на момент смерті свого батька мешкала разом з ним.
Згідно до вимог статті 524 ЦК України (у редакції 1963 року), спадкування здійснюється за законом і за заповітом, спадкування за законом має місце, коли й оскільки воно не змінено заповітом.
По вимогах статті 529 ЦК України (у редакції 1963 року), при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках діти ( у тому числі всиновлені), чоловік і батьки (усиновителі) померлі.
Суд вважає, що ОСОБА_6 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 у вигляді будинку №37 по вул. Вугільщиків у м.Донецьку.
Судом встановлено, що спадкоємець першої черги ОСОБА_7, на момент смерті спадкодавця в спірному будинку не мешкала с заявою про прийняття спадщини в нотаріальну контору не зверталася, тобто не прийняла спадщину після смерті свого батька.
Данні обставини були підтверджені поясненнями свідків, які пояснили, що ОСОБА_6 фактично прийняла спадщину, так як на момент смерті спадкодавця проживала разом з ним, несла фактичні витрати по похованню й оформленню необхідної документації, утримувала будинок у належному технічному стані, оплачувала комунальні послуги.
З наданих матеріалів справи інших спадкоємців першої черги не встановлено.
Проаналізувавши й оцінивши зібрані докази в справі в їхні сукупності, суд вважає, що позивачкою у відповідності зі ст.57 ЦПК України представлені об'єктивні й достовірні докази що ОСОБА_6 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 у вигляді будинку №37 по вул. Вугільщиків у м.Донецьку. Суд приходить до висновку, що ОСОБА_8 фактично не прийняла спадщину після смерті свого батька.
16 лютого 2005 року померла ОСОБА_2, що вбачається зі свідоцтва про її смерть, після смерті якої відкрилося спадкове майно у вигляді домоволодіння №37 по вул. Вугільщиків у м. Донецьку.
По вимогах ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті зя життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч.3 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом встановленого ст. 1270 Цивільного кодексу України строку, не заявив по відмову від неї.
По вимогам ч.1 ст. 1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
По вимогах п.3 ст.1272 ГК України, за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подачі їм заяви про прийняття спадщини.
Проаналізувавши й оцінивши зібрані докази в справі в їхні сукупності, суд вважає, що позивачкою у відповідності зі ст.57 ЦПК України представлені об'єктивні й достовірні докази про поважну причину ОСОБА_1 пропуску строку на прийняття спадщини.
У відповідності зі ст. 120 Земельного кодексу України, якщо будинок або спорудження розташовані на земельній ділянці, наданій у користування, то у випадку їхнього відчуження, до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якому вони розташовані, а так само частиною ділянки, що необхідна для їхнього обслуговування.
На підставі ч.3 ст.376 ЦК України право власності на самовільно побудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнано за особою, що здійснила самовільне будівництво на земельній ділянці, не відведеному йому для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку під уже побудоване нерухоме майно.
Висновком експертизи від 27 лютого 2008 року було підтверджено, що розташоване домоволодіння №37 по вул.Вугільщиків у м.Донецьку знаходиться в задовільному стані та може бути прийнятий в експлуатацію.
У суду немає підстав сумнівно ставитися до висновків судово-будівельної експертизи, оскільки вона проведена з дотриманням до встановленого порядку, компетентною особою, яка володіє спеціальними пізнаннями для розгляду поставлених перед ними питаннями і має тривалий досвіт експертної роботи.
Також висновки експертизи не суперечать вимогам статей 66,147,150 ЦПК України та Закону України «О судебной экспертизе» від 25 лютого 1994 року та підтверджуються другими наданими суду доказами, тому суд приймає їх за основу.
Як роз'яснено в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 червня 1983 року №4 (з відповідними змінами й доповненнями) «Про практику розгляду судами України справ про спадкування», передбачений ст.549 ЦК шестимісячний строк для прийняття спадщини може бути продовжений судом за заявою зацікавленої особи якщо воно доведе поважність причини його пропуску. Якщо в зазначений строк позивач вступив у керування або володіння спадковим майном або його частиною, суд по цих підставах вирішує питання про визнання права на спадкове майно, а не про продовження пропущеного строку.
Тому суд, вважає за необхідним у судовому порядку визнати за ОСОБА_1 право власності на спірне домоволодіння, виходячи із встановленої у судовому засіданні обставин неможливості реалізації останній своїх спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 57,62,208,215 ЦПК України , ст.ст.376,1222,1261,1268 ЦК України, ст.549 ЦК України (у редакції 1963 року),-
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
Визнати факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 у вигляді домоволодіння №37 по вул. Вугільщиків у м. Донецьку її матір»ю ОСОБА_4.
Визнати право власності спадкування за законом за ОСОБА_1 на домоволодіння №37 по вул. Вугільщиків у м. Донецьку після смерті її матері ОСОБА_4 померлої 16 лютого 2005 року
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, по письмовій заяві відповідача, що може бути представлена протягом десяти днів із дня одержання копії рішення.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга подається в Апеляційний суд Донецької області через Будьонівський районний суд м.Донецька протягом 20 днів після заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього оскарження.