61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
05.07.2016р. Справа №905/1065/16
за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія "Спецзапчасть",
ЄДРПОУ 36549406, м.Василівка, Запорізька область
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля",
ЄДРПОУ 37014600, м.Добропілля
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача
Публічне акціонерне товариство «Перший Український ОСОБА_2»
про стягнення заборгованості в сумі 35788,09 грн.
Головуючий суддя Левшина Г.В.
Суддя Мельниченко Ю.С.
Суддя Осадча А.М.
Представники сторін:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: ОСОБА_3-по дов.
Від третьої особи: не з'явився
В засіданні суду брали участь:
ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія "Спецзапчасть", м.Василівка, Запорізька область, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля", м.Добропілля, про стягнення заборгованості в сумі 35788,09 грн., у тому числі основний борг в сумі 33031,20 грн., пеня в сумі 1651,56 грн., 3% річних в сумі 208,86 грн. та інфляція в сумі 896,47 грн.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №ДУ-2014/467-КП від 28.11.2014р., протокол узгодження розбіжностей від 18.12.2014р. до договору, додаткову угоду від 25.05.2015р., видаткову накладну №РН-040915 від 04.09.2015р., товарно-транспортну накладну №04/09-2 від 04.09.2015р., рахунок-фактуру №СФ-0001630 від 04.09.2015р., розрахунок суми позову, специфікацію від 28.04.2015р.
Відповідач надав відзиви на позов від 25.04.2016р., від 06.06.2016р., в яких проти позовних вимог заперечує, посилаючись на відсутність у позивача права вимоги сплати заборгованості за цим позовом внаслідок укладання договору факторингу з регресом №382/59.2 від 21.11.2013р.
Ухвалою від 12.05.2016р. до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Публічне акціонерне товариство «Перший Український ОСОБА_2».
Третя особа надала письмові пояснення по суті спору від 23.05.2016р. №305-ЮД, в яких підтвердила факт підписання між нею та позивачем договору факторингу з регресом №382/59.2 від 21.11.2013р. Одночасно, за твердженням третьої особи, право вимоги позивача до відповідача за договором поставки №ДУ-2014/467-КП від 28.11.2014р. не було відступлено.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:
28.11.2014р. сторонами було підписано договір поставки №ДУ-2014/467-КП, за умовами якого позивач позивач зобов'язався в порядку та на умовах даного договору поставити у власність відповідачу продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (далі-продукція), в асортименті, кількості, в строки, по ціні та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в даному договорі та специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору, а покупець - прийняти та оплатити продукцію на умовах даного договору.
Згідно п.4.1 договору поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, по цінах, з якісними характеристиками та в строки, узгоджені сторонами в специфікаціях до даного договору.
Умови поставки продукції - DDP, згідно “Інкотермс 2010” з урахуванням умов та застережень, які містяться в даному договорі та/або відповідних специфікацій до нього (п.4.2 договору).
Відповідно до п.4.3 договору постачальник зобов'язаний надати покупцю наступні документи: рахунок; податкову накладну; видаткову накладну; відповідні товаросупровідні накладні; сертифікат якості та/або паспорт; сертифікат відповідності (у випадку, якщо продукція підлягає обов'язковій сертифікації); інструкцію з експлуатації (у випадку, якщо даний документ передбачений); технічну документацію, передбачену п.2.4 договору.
Згідно п.4.7 договору датою поставки вважається дата вказана представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником.
Даний договір вступає в силу з 28.11.2014р. за умови його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Сторони дійшли згоди, що у випадку належного виконання обома сторонами своїх зобов'язань, строк дії договору встановлюється до 31.12.2015р. включно (п. 8.1 договору).
Сторонами 28.04.2015р. підписано специфікацію до договору поставки, в якій узгоджено найменування продукції, що має бути поставлена позивачем відповідачу, її кількість, якість та вартість, строки поставки.
Як вказує позивач, відповідно до наданої до матеріалів справи видаткової накладної №РН-040915 від 04.09.2015р., позивачем за договором №ДУ-2014/467-КП від 28.11.2014р. було поставлено відповідачу товар на суму 33031,20 грн.
За умовами п.5.4 договору №ДУ-2014/467-КП від 28.11.2014р. розрахунки за поставлену продукцію по даному договору здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 робочих днів з 60-го календарного дня з дати поставки відповідної продукції, на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної та документів, передбачених розділом 4 даного договору.
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати вартості продукції, отриманої за договором поставки №ДУ-2014/467-КП від 28.11.2014р., позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 33031,20 грн.
Крім цього, згідно з п.6.8 договору №ДУ-2014/467-КП від 28.11.2014р. позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 1651,56 грн. за період з 10.11.2015р. по 25.01.2016р.
Згідно ст.625 Цивільного кодексу України позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 208,86 грн. за період з 10.11.2015р. по 25.01.2016р. та інфляції в сумі 896,47 грн. з листопада 2015р. по січень 2016р.
Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзивах на позов.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи суд приймає до уваги заперечення відповідача та вважає позовні вимоги такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:
Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Частиною 1 ст.15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частина 1 та п.2 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України визначають, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Як вказувалось вище, обґрунтовуючи своє право на звернення до суду з відповідними позовними вимогами про стягнення заборгованості позивач посилається на наявність в нього відповідного права вимоги до відповідача на підставі договору поставки №ДУ-2014/467-КП від 28.11.2014р.
Проте, як встановлено судом, 21.11.2013р. між позивачем та ПАТ «Перший Український ОСОБА_2» був підписаний договір факторингу з регресом №382/59.2, згідно з умовами якого банк в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язався здійснювати факторингове фінансування (операцію з фінансування під відступлене право вимоги, відповідно до якої банк зобов'язується передати на умовах цього договору грошові кошти в розпорядження позивача за плату, а позивач відступає банку своєї права вимоги за контрактом в повному обсязі) позивача за плату та на умовах факторингу з регресом.
Ліміт факторингового фінансування за цим договором встановлюється у розмірі 2300000,00 грн. зі стороком дії до 01.02.2015р. (п.1.2 договору).
Право вимоги є відступленим позивачем (набутим фактором) з моменту підписання сторонами реєстру, що містить таке право вимоги (п.1.3 договору). При цьому, за умовами договору, реєстром є документ, в якому зазначається перелік відступлених банку прав вимог, що вже виникли та підтверджуються наданими позивачем документами; сума авансового платежу, що підлягає сплаті позивачу, та інша інформація щодо відступлених банку прав вимог; розмір процентів за користування грошовими коштами за факторинговим фінансуванням під відступлене право вимоги.
Згідно п.1.5 договору внаслідок відступлення права вимоги банк замінює позивача як кредитора боржника у зв'язку з чим до банка переходять відповідні права кредитора за контрактом, включаючи права на отримання вартості майна (продукції), виконаних робіт/наданих послуг, суми будь-яких штрафних санкцій за контрактом (неустойок, штрафів, пені) та суми інших платежів за контрактом. Разом із відступленням права вимоги на користь банку відступаються всі інші права вимог позивача до боржника, що випливають із контракту з ним, зокрема, але не виключно, право вигодонабувача за договорами страхування, права на забезпечення, що передане боржником за таким контрактом тощо.
Перелік боржників визначається сторонами у переліку боржників згідно додатку №1 до цього договору (п.2.1 договору).
Умови придбання банком права вимоги визначаються у реєстрі, що складається за формою згідно додатку №2 до договору (п.2.2 договору).
За змістом наданого до матеріалів справи переліку боржників від 18.02.2015р. до договору факторингу з регресом №382/59.2 від 21.11.2013р. визначено відповідача як боржника за договором поставки №ДУ-2014/467-КП від 28.11.2014р.
13.02.2015р. між позивачем та відповідачем підписано додаткову угоду до договору поставки №ДУ-2014/467-КП від 28.11.2014р., згідно якої у зв'язку з укладанням договору факторингу з регресом №382/59.2 від 21.11.2013р. між позивачем та ПАТ «Перший Український ОСОБА_2» сторони дійшли згоди про відступлення позивачем своєї грошової вимоги за договором поставки №ДУ-2014/467-КП від 28.11.2014р.
Згідно п.2 додаткової угоди сторонами встановлено, що починаючи з дати набрання сили даною додатковою угодою всі платежі за договором поставки №ДУ-2014/467-КП від 28.11.2014р. здійснюються виключно у безготівковій формі ПАТ «Перший Український ОСОБА_2».
Додаткова угода набуває законної сили з моменту її підписання сторонами та діє протягом дії договору поставки (п.6 додаткової угоди).
Відповідно до ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно із ст.513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчинюється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
При цьому, стаття 514 Цивільного кодексу України передбачає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
З урахуванням викладеного, за висновками суду, внаслідок підписання позивачем та третьою особою договору факторингу з регресом №382/59.2 від 21.11.2013р., до ПАТ «Перший Український ОСОБА_2» перейшло право вимагати сплати від відповідача заборгованості за договором поставки №ДУ-2014/467-КП від 28.11.2014р.
Як наслідок, судом встановлено відсутність у позивача на момент звернення до суду відповідного права на стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №ДУ-2014/467-КП від 28.11.2014р. в сумі 33031,20 грн., внаслідок чого позов в частині вимог про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 33031,20 грн. підлягає залишенню без задоволення.
Враховуючи висновки суду про відсутність у позивача відповідного права вимагати сплати заборгованості в сумі 33031,20 грн., відсутнім є й порушення відповідачем такого права позивача.
За відсутністю доказів невиконання або неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем, які тягнуть за собою можливість застосування певного виду відповідальності, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 1651,56 грн., 3% річних в сумі 208,86 грн. та інфляції в сумі 896,47 грн. також підлягають залишенню без задоволення.
Судовий збір підлягає віднесенню на позивача повністю.
Клопотання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля", м.Добропілля про припинення провадження по справі згідно ст.80 Господарського процесуального кодексу України судом залишено без задоволення як безпідставне.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія "Спецзапчасть", м.Василівка, Запорізька область до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля", м.Добропілля про стягнення заборгованості в сумі 35788 грн. 09 коп., у тому числі основний борг в сумі 33031 грн. 20 коп., пеня в сумі 1651 грн. 56 коп., 3% річних в сумі 208 грн. 86 коп. та інфляція в сумі 896 грн. 47 коп.
В судовому засіданні 05.07.2016р. оголошено повний текст рішення.
Головуючий суддя Г.В. Левшина
Суддя А.М. Осадча
Суддя Ю.С. Мельниченко