04.07.2016 року Справа № 904/10629/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)
суддів: Орєшкіна Є.В., Чимбар Л.О.
при секретарі судового засідання: Ковзиков В.Ю.
за участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_1, представник, дов. №б/н від 25.09.2015р.
від відповідача: ОСОБА_2, представник, дов. № 11 від 16.02.2016р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального закладу “Обласний шкірно-венерологічний диспансер”, м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2016 року у справі № 904/10629/15
за позовом Комунального закладу “Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 6”, м.Дніпропетровськ
до Комунального закладу “Обласний шкірно-венерологічний диспансер”, м.Дніпропетровськ
про стягнення 3 205,89 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2016 року (суддя Бондарєв Е.М.) позов задоволено.
Стягнуто з Комунального закладу "Обласний шкірно-венерологічний диспансер" на користь Комунального закладу "Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 6" основний борг у розмірі 3 205,89 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 218,00 грн., витрати на оплату послуг адвоката у сумі 2 000,00 грн.
Рішення мотивоване законністю вимог позивача, оскільки відповідачем своєчасно не здійснено розрахунків за спожиті енергоносії відповідно до умов договору № 529/1 від 13.12.2012 року.
Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2016 року та відмовити в позові.
В апеляційній скарзі заявник зазначає, що комунальний заклад «Міська клінічна лікарня №17» 15.07.2013 року було ліквідовано, тому зобов'язання припинилися. До моменту припинення позивач не заявляв грошових вимог. Рахунків на компенсацію комунальних послуг від позивача відповідачем не отримувалось. За 2012 рік та частину 2013 року сплив строк позовної давності.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи наведені в апеляційній скарзі та зазначив, що у 2012 році договорів про відшкодування комунальних послуг не укладалось. За 2013рік заборгованість відсутня. Просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в позові.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні вказали, що КЗ «Дніпропетровська міська клінічна лікарня № 17» була реорганізована шляхом приєднання до КЗ «Обласний шкірно-венерологічний диспансер», який став правонаступником прав та обов'язків КЗ «Дніпропетровська міська клінічна лікарня № 17». 08.04.3013р. відповідач листом повідомив про приєднання, що відбулося та надав свої реквізити та реєстраційні документи, чим підтвердив свої зобов'язання щодо виконання майнових зобов'язань ліквідованого закладу. Що стосується строку позовної давності, то відповідач з 2012р. і по цей час надавав позивачу листи про користування ним орендованими приміщеннями за прямим призначенням та вказував кількість прийнятих осіб. Листами від 01.08.2013р. та 05.08.2013р. відповідач звертався до позивача з проханням надати рахунки для оплати заборгованості за оренду приміщення та відшкодування комунальних послуг. Крім того, відповідач 14.08.2013р. добровільно провів оплату за спожиті комунальні послуги в січні-липні 2013р., чим перервав строк позовної давності. Тому строк позовної давності позивачем не пропущений. Просять в задоволенні апеляційної скарги відмовити і рішення суду залишити без змін.
В подальшому після здійснення взаємної звірки на вимогу суду від позивача надійшло письмове пояснення, що при звірці було виявлено помилкове нарахування за 2013рік сум витрат на водопостачання та водовідведення - 1,88 грн. та сум витрат за послуги електропостачання - 207,60 грн. Просять заборгованість за 2012 рік залишити без розгляду з приводу відсутності доказів, а за 2013 рік списати за рішенням суду.
Представник позивача в судовому засідання підтвердила відсутність заборгованості за надані комунальні послуги за 2013 рік. Що стосується 2012 року, то оригінал договору відсутній.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.
Між Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (Орендодавець) та комунальним закладом "Дніпропетровська міська клінічна лікарня № 17" Дніпропетровської обласної ради", правонаступником якого є комунальний заклад "Обласний шкірно-венерологічний диспансер" (Орендар) 13.12.2012р. укладено договір № 529-ДКП/12 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста.
Згідно умов договору оренди, з метою ефективного використання комунального майна орендодавець на підставі рішення міської ради від 21.03.2007р. №41/11 із змінами та доповненнями передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно нежитлове приміщення (надалі - об'єкт оренди) загальною площею 11,3 кв.м. розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Караваєва, 68, на другому поверсі будівлі, балансова вартість приміщення станом на 01.03.2012р. становить 4 499,66 грн., без ПДВ, що перебуває на балансі комунального закладу "Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 6", для використання під розміщення кабінетів орендаря ( п.1.1 договору).
Відповідно до п.2.2 договору оренди, орендар вступає у строкове платне користування об'єктом з дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі об'єкта оренди.
13.12.2012р. за актом приймання-передачі орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди: нежитлове приміщення загальною площею 11,3 кв.м. (розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Караваєва, 68, що підтверджується Актом приймання-передачі від (а.с. 25 том 1).
Між комунальним закладом "Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги №6" (балансоутримувач) та комунальним закладом "Обласний шкірно-венерологічний диспансер" (орендар) укладено договір № 529/1 від 13.12.2012р. на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.
Згідно п.п. 1.1.-1.3. розділу 1 Договору, орендар використовує приміщення, що знаходиться на балансі комунального закладу "Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги №6", та відшкодовує комунальні послуги, експлуатаційні витрати. Орендар дотримується вимог, встановлених правилами користування комунальними послугами. Загальна сума договору складає 3 143,93 грн., в т.ч. КЕКВ 2271: "Оплата теплопостачання" 2 992,82 грн.; КЕКВ 2272: "Оплата водопостачання та водовідведення" 71,14 грн.; КЕКВ 2273: "Оплата електроенергії" 79,97 грн.
Балансоутримувач зобов'язався своєчасно надавати рахунки Орендареві за одержані комунальні послуги тарозрахунок розміру щомісячного відшкодування виконувати згідно технічних розрахунків, та за діючими тарифами, сума розрахунків може змінюватись при зміні діючих комунальних тарифів ( п. 1.2 розділу 2 договору ).
Орендар зобов'язується укласти договори з комунальними підприємства міста на оплату комунальних послуг (електроенергія, тепло, водопостачання, вивіз сміття, дезінфекція і дератизація, ліфт), у місячний термін після укладання договору оренди. у разі неможливості укласти договори, відшкодовувати витрати за спожиті комунальні послуги згідно розрахунків не пізніше 10 числа наступного місяця ( п.2.2 договору).
Відповідно до п. 2.3 договору, орендар зобов'язується щомісячно своєчасно у повному обсязі відшкодовувати експлуатаційні витрати (у відповідності до фактичних витрат установи на утримання будівель закладу) не пізніше 10 числа наступного місяця.
Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що договір діє з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року, або до повного його виконання.
На підставі ст. 631 Цивільного кодексу України та ст. 180 Господарського кодексу України сторони домовились, що термін дії цього договору починається з 01.01.2013 року (п.3.2 договору на відшкодування витрат).
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованість за спожиті енергоносії у сумі 3 205,89грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплачував комунальні послуги.
Просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиті енергоносії, яка на 01.01.2015 року становить:
- 2 723,70 грн. заборгованість за послуги теплопостачання у 2012 році;
- 209,07 грн. - заборгованість за послуги водопостачання у 2012 році;
- 63,64 грн. - заборгованість за послуги електропостачання у 2012 році;
- 207,60 грн. - заборгованість за послуги водопостачання у 2013 році;
- 1,88 грн. - заборгованість за послуги електропостачання у 2013 році.
Всього сума заборгованості складає 3 205,89 грн.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказав, що між сторонами укладався лише один договір з № 529/1 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю від 14.08.2013р. Цим договором було передбачено початок терміну його дії з 01.01.2013р. На підтвердження відсутності заборгованості за 2013 рік надано копії платіжних доручень. У 2012році договір не укладався.
Для вирішення питання щодо укладання договору на відшкодування витрат у 2012 році позивачу було запропоновано надати оригінал договору №529/1 копія якого була додана до позовної заяви.
Оригінал договору не було надано суду з поясненням, що оригінал відсутній.
Відповідачем надано оригінал договору, копія якого залучена до матеріалів справи, № 529/1 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю від 14.08.2013р.
При співставленні цього договору з копією позивача, наявною в матеріалах справи, вони повністю ідентичні за формою і текстом крім дати договору, відповідно 14.08.2013р. та 13.12.2012р. І в п.3.1. договору відповідача зазначено, що він діє з 14.08.2013р. по 31.12.2013р., а в копії позивача - з 01.01.2012р. по 21.12.2013р.
Разом з тим, в п.3.2. Договорів зазначено, що на підставі ст.631 ЦК України, ст.180 ГК України сторони домовилися, що термін дії цього договору починається з 01.01.2013р.
У зв'язку з цим, а також відсутністю у позивача оригіналу договору у суду виникає сумнів щодо укладання договору про відшкодування витрат у 2012році.
Крім того колегія суддів звертає увагу, що за актом приймання-передачі приміщення було передане орендарю лише 13.12.2012р., а тому зазначення в копії договору наданої позивачем терміну його дії з 01.01.2012р. суперечить загальним принципам цивільного законодавства. Не може сторона відшкодовувати витрати на утримання майна за час коли не була його орендарем.
Що стосується 2013 року то заборгованість відповідача відсутня, а суми, які зазначені в позовній заяві були помилково нараховані до сплати.
Таким чином, заявлені позовні вимоги не доведені позивачем, у зв'язку з чим в позові слід відмовити.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення - скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Апеляційну скаргу Комунального закладу “Обласний шкірно-венерологічний диспансер”, м.Дніпропетровськ задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2016 року у справі № 904/10629/15 скасувати.
Прийняти нове рішення.
В позові відмовити.
Повний текст постанови складено 05.07.2016р.
Головуючий: __________________ С.Г. Антонік
Судді: __________________ Л.О.Чимбар
__________________ ОСОБА_3