13 червня 2016 року м. Київ К/800/27416/13
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Веденяпіна О.А.
Пилипчук Н.Г.
за участю секретаря Латишевої Л.П.
прокурора Гудименко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області (правонаступник Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби)
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2013
у справі № 2а-402/09/1470
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва
за участю: Прокурора Миколаївської області
про визнання протиправними та скасування рішень,-
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.08.2009 в позові відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2013 постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.08.2009 скасовано, прийнято нову постанову. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва №0034141720/0 від 03.12.2008 та №0003141720/1 від 07.02.2009 , №0034151720/0 від 03.12.2008 та №0003131720/1 від 07.02.2009.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідачем проведено виїзну планову перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 07.05.2007 по 30.09.2008, за результатами якої складено акт №598/17-207/НОМЕР_1 від 21.11.2008.
За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення:
- ст.13 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з доходів громадян», а саме заниження позивачем податку з доходів фізичних осіб, на суму 79218,98 грн.;
- ст. 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»;
- пп.3.1.1. п. 3.1 ст.3, пп.7.3.1 п.7.3 , пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено зобов'язання з податку на додану вартість, на суму 142849 грн.
Позивачем надано заперечення на акт перевірки, за наслідками розгляду яких відповідачем встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб, на суму 3811,43 грн., та порушення пп.3.1.1. п. 3.1 ст.3, п.п.7.3.1 п.7.3 , пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено зобов'язання з податку на додану вартість, на суму 30506,00 грн.
На підставі акта перевірки 03.12.2008 прийнято податкові повідомлення-рішення №0034141720/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, в розмірі 3811,43 грн., та №0034151720/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, у розмірі 45759 грн.
За наслідками адміністративного оскарження скарги платника залишені без задоволення, прийнято податкові повідомлення-рішення з відповідним індексом, якими доведено нові граничні строки сплати податкових зобов?язань.
Указом Президента України від 03.07.1998 № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (в редакції Указу Президента України від 28.06.1999 № 746/99, далі - Указ) запроваджено спрощену систему оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва, зокрема, для фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи. Умовами переходу та перебування на спрощеній системі для громадян - суб'єктів малого підприємництва є перебування з ними в трудових відносинах не більше 10 осіб, включаючи членів їх сімей, та обсяг виручки від реалізації продукції, товарів (робіт, послуг) за календарний рік не повинен перевищувати 500 тис. гривень.
Такі фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання Свідоцтва про сплату єдиного податку. Форма Свідоцтва та Порядок його видачі затверджено наказом ДПА України від 29.10.1999 № 599 (у редакції наказу ДПА України від 28.12.2001 № 521). Свідоцтво видається на зазначений в заяві термін, але в межах календарного року.
У разі порушення вимог, установлених статтею 1 Указу, такий підприємець, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу), повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності.
Доходи, отримані фізичними особами - підприємцями платниками єдиного податку з порушенням норм Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», підлягають оподаткуванню у порядку, встановленому розділом IV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», який, згідно із п. 22.10 ст. 22 «Прикінцеві положення» Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 цього Закону.
Абзацом 1 статті 13 цього Декрету визначено, що згідно з цим розділом Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.
Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу (абзац 2 вказаної статті).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у 2007 році позивач здійснював господарську діяльність за спрощеною системою оподаткування. Задекларований обсяг виручки за період з 11.05.2007 по 31.12.2007 склав 454133,43 грн.
Доводи відповідача, з якими погодився суд першої інстанції, що обсяг виручки за цей період відповідно до банківських виписок склав 900133,43 грн., що перевищує встановлений законом ліміт виручки для платників єдиного податку, правильно відхилено судом апеляційної інстанції.
На підтвердження факту повернення 446000 грн, у зв'язку з відмовою замовників від укладених угод, позивачем надано заяви про повернення коштів та відповідні видаткові касові ордери, що підтверджують їх повернення, зведену відомість.
З огляду на те, що у позивача надходження та повернення грошових коштів в сумі 446000 грн відбулося в одному звітному періоді, та такі дії документально підтверджені та не суперечать діючому законодавству, судова колегія погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність у відповідача правових підстав для включення їх до складу виручки позивача.
З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанцій, з мотивів викладених в касаційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2013 - без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-2391 КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді О.А.Веденяпін
Н.Г.Пилипчук