Справа №628/809/14-ц. Головуючий 1 інст.: - ОСОБА_1
Провадження № 22-ц/3970/16. Суддя-доповідач: - ОСОБА_2
Категорія: право власності.
29 червня 2016 року. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді: - ОСОБА_2,
суддів: - ОСОБА_3,ОСОБА_4,
за участю секретаря: - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 30 березня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа: відділ державної виконавчої служби Куп'янського міського управління юстиції Харківської області - про переведення прав та обов'язків співвласників боржника з проведенням відповідного розрахунку,
У березні 2014 року ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 звернулися в суд із вказаним позовом, який уточнили у червні 2015 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначали, що на примусовому виконанні у ВДВС Куп'янського МУЮ Харківської області з 3 липня 2013 року знаходиться виконавчий лист №2023/3419/2012, виданий Куп'янським міськрайонним судом Харківської області 25 квітня 2013 року про стягнення з ОСОБА_6 на їх користь моральної шкоди у розмірі по 200 000 кожному.
ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 належить квартира АДРЕСА_1, на яку державним виконавцем накладено арешт.
Виділення частки квартири ОСОБА_6 із спільного майна співвласників в натурі неможливо, а інше майно у боржника, на яке може бути накладено стягнення, відсутнє.
На їх вимогу ОСОБА_6 відмовився продати свою частку в квартирі іншим особам, а співвласника квартири ОСОБА_7, ОСОБА_8 відмовилися придбати у приватну власність в ОСОБА_6 належну йому частку квартири.
Посилаючись на вказані обставини та ст. 355, 366, 369, 371 ЦК України, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 просили суд перевести на них у рівних частинах права і обов'язки співвласника-боржника ОСОБА_6 на 1/3 частку у спільній сумісній власності на квартиру АДРЕСА_1.
Перерахувати борг ОСОБА_6 по зведеному виконавчому провадженню, яке знаходиться на виконанні у ВДВС Куп'янського МУЮ Харківської області про стягнення з ОСОБА_6 на їх користь боргу у сумі 600 000 грн., зменшивши цей борг на суму вартості 1/3 частки квартири АДРЕСА_2, у розмірі 181 967 грн. 66 коп., тобто на 60 655 грн. 89 коп. кожному із них.
Визнати за ними право спільної сумісної власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1, припинивши право власності ОСОБА_6 на вказану частку у спільній сумісній власності на квартиру АДРЕСА_1.
Стягнути з відповідачів на їх користь понесені ними судові витрати.
Відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 позов не визнали, посилаючись на його безпідставність.
Представник ВДВС Куп'янського МУЮ Харківської області в судове засідання не з'явився.
Згідно заяви поданої до суду, просив розглянути справу за його відсутності. При вирішення спору покладався на розсуд суду.
Рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 30 березня 2016 року позов задоволено.
Переведено у рівних частинах на ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 права і обов'язки співвласника-боржника ОСОБА_6 на 1/3 частку у спільній сумісній власності на квартиру АДРЕСА_2.
Перераховано борг ОСОБА_6 по зведеному виконавчому провадженню (ЄДРПВ: 44634277), яке знаходиться на виконанні у ВДВС Куп'янського МУЮ Харківської області про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 боргу у сумі 600 000 грн. та зменшено цей борг на суму вартості 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 у розмірі 181 967 грн. 66 коп., тобто на 60 655 грн. 89 коп. кожному зі стягувачів - ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_9
Визнано за ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_9 право спільної сумісної власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1, та припинено право власності ОСОБА_6 на вказану частку у спільній сумісній власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Стягнуто на користь ОСОБА_11 з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 понесені ним судові витрати, пов'язані з проведенням судової будівельно-технічної експертизи №11402, у розмірі 131 грн. 20 коп. з кожного.
Стягнуто на користь ОСОБА_10 з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 понесені нею судові витрати, пов'язані з проведенням судової будівельно-технічної експертизи №11402, у розмірі 131 грн. 20 грн. з кожного.
Стягнуто на користь ОСОБА_9 з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 понесені нею судові витрати, пов'язані з проведенням судової будівельно-технічної експертизи №11402, у розмірі 131 грн. 20 коп. з кожного, та понесені нею судові витрати, пов'язані з проведенням судової оціночно-будівельної експертизи №12724, у розмірі 3072 грн., тобто по 1024 грн. з кожного.
Стягнуто на користь держави з ОСОБА_6, ОСОБА_8 судовий збір з кожного по 202 грн. 19 коп.
Судовий збір у розмірі 202 грн. 19 коп., від сплати якого звільнена ОСОБА_7, віднесено за рахунок держави.
В апеляційний скаргах ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд виходи в з того, що боржник ОСОБА_6 відмовився від продажу належної йому частки у праві спільної часткової власності на квартиру, інші співвласники квартири ОСОБА_7, ОСОБА_8 відмовилися від придбання частки кватири боржника, а тому стягувачі ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 набули право вимагати переведення на них прав та обов'язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду в цій частині, оскільки воно відповідає нормам матеріального і процесуального права.
Згідно ч. 1 ст. 355 , ч. 2 ст. 370 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Відповідно до ст. 371 ЦК України кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї, крім випадків, установлених законом. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, для звернення стягнення на неї здійснюється у порядку, встановленому ст. 366 цього Кодексу.
Згідно ст. 366 ЦК України кредитор співвласника майна, що є у спільній частковій власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї. Якщо виділ в натурі частки із спільного майна має наслідком зміну його призначення або проти цього заперечують інші співвласники, спір вирішується судом. У разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу. У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов'язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 6 грудня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 19 березня 2013 року, стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9, ОСОБА_10Д, ОСОБА_11 на відшкодування моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, по 200 000 грн. кожному ( а. с.40-43 том №3).
На виконання вказаного рішення 25 квітня 2013 року Куп'янським міськрайонним судом Харківської області видано виконавчі листи №20123/3419/2012 про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9, ОСОБА_10Д, ОСОБА_11 моральної шкоди по 200 000 кожному (а. с.45,48,51 том №3).
Постановами державного виконавця ВДВС Куп'янського МУЮ Харківської області від 5 липня 2013 року, 12 вересня 2013 року відкрито виконавчі провадження №38685533, №39588181, №38685585 за виконавчими листами Куп'янського міськрайонного суду Харківської області №20123/3419/2012 від 25 квітня 2013 року про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9, ОСОБА_10Д, ОСОБА_11 моральної шкоди по 200 000 кожному ( а. с.46,49, 52 том №3).
Постановами державного виконавця ВДВС Куп'янського МУЮ Харківської області від 5 липня 2013 року, 12 вересня 2013 року виконавчі провадження №38685533, №39588181, №38685585 об'єднані у зведене виконавче провадження №44634277 (а. с. 44, 47,50,53 том №3).
Постановою державного виконавця ВДВС Куп'янського МУЮ Харківської області від 16 липня 2013 року накладено арешт на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 (а. с.9 том №1, 37-39 том №3).
Згідно довідки КП «Куп'янське бюро технічної інвентаризації» від 22 травня 2014 року ОСОБА_6, ОСОБА_6 (після розірвання шлюб та зміни прізвища 18 червня 2014 року) ОСОБА_7, ОСОБА_6 (після реєстрації шлюбу 5 жовтня 2013 року) ОСОБА_8, належить на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_1 на підставі договору міни, посвідченого державним нотаріусом Куп'янської державної нотаріальної контори Харківської області від 15 листопада 1996 року за р. №2-3389 (а. с. 72 ,81, 123 -124, 129, 131 том №1).
23 травня 2014 року ОСОБА_7 звернулась до Куп'янського міськрайонного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_6 про припинити право власності ОСОБА_6 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 та визнання права власності за нею на вказану частку.
Рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 30 липня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 27 серпня 2014 року, у задоволенні позову ОСОБА_7 відмовлено.
Згідно листа в. о. начальника ВДВС Куп'янського МУЮ Харківської області від 30 березня 2016 року №3784/02-31 станом на теперішній час моральна шкода ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 за виконавчими листами Куп'янського міськрайонного суду Харківської області №20123/3419/201225 від 25 квітня 2013 року у примусовому порядку не стягнута, повідомлень про повне або часткове самостійне виконання боржником ОСОБА_6 рішення суду не надходило. Іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, не виявлено ( а. с.34 том №3).
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи ХНДІСЄ ім. М.С. Бокаріуса №11402 від 24 грудня 2014 року виділення 1/3 частини квартири в натурі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, яка обліковується за відповідачем ОСОБА_6 та знаходиться у сумісній власності з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не можливо, оскільки об'ємно-планувальні рішення квартири і будинку не дозволяють виділити сторонам ізольовані приміщення із самостійними виходами, що можуть використовуватися як окремі квартири, або які можна переобладнати в такі квартири (а. с. 35 -38 том №2).
Відповідно до висновку судової оціночно-будівельної експертизи ХНДІСЄ ім. М.С. Бокаріуса №12724 від 29 лютого 2016 року ринкова вартість квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, на час проведення експертизи складає 545 903 грн. (а. с.16-27 том №3).
21 травня 2015 року стягувачі ОСОБА_11 ОСОБА_9, ОСОБА_10 направили засобами поштового зв'язку на адресу боржника ОСОБА_6 пропозицію про продаж належної йому 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 з подальшим направленням виторгу на погашення їм моральної шкоди (а. с. 151-154 том № 2).
Листом від 4 червня 2015 року боржник ОСОБА_6 відмовився від пропозиції ОСОБА_11 ОСОБА_9, ОСОБА_10 щодо продажу належної йому частини квартири (а. с. 155 том №3).
5 червня 2015 року ОСОБА_11 ОСОБА_9, ОСОБА_10 направили засобами поштового зв'язку на адресу співвласників квартири ОСОБА_7, ОСОБА_8 пропозицію щодо придбання ними у ОСОБА_6 належної йому на праві власності 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 з метою подальшого погашення ОСОБА_6 боргу перед ними (а. с. 165-167 том № 2).
Листом від 20 червня 2015 року ОСОБА_7, ОСОБА_8 відмовились від пропозиції ОСОБА_11 ОСОБА_9, ОСОБА_10 щодо придбання ними частини квартиру в ОСОБА_6 (а.с.168-170 т ом №2).
Зважаючи на те, що у ОСОБА_6 недостатньо іншого майна, на яке може бути звернуто стягнення для виконання рішення суду про стягнення моральної шкоди, неможливість виділення його частки в квартири із спільної сумісної власності співвласників квартири ОСОБА_7, ОСОБА_8, відмови ОСОБА_6 від продажу належної йому частки в квартирі, а також відмови співвласників квартири ОСОБА_7, ОСОБА_8 від придбання в ОСОБА_6 належної йому частки в квартирі, суд першої інстанції правомірно перевів у рівних частинах на ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 права і обов'язки співвласника-боржника ОСОБА_6 на 1/3 частку у спільній сумісній власності на квартиру АДРЕСА_2, перерахував борг ОСОБА_6 по зведеному виконавчому провадженню (ЄДРПВ: 44634277), яке знаходиться на виконанні у ВДВС Куп'янського МУЮ Харківської області та визнав за ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_9 право спільної сумісної власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1, припинивши право власності Гаврилова В.П. на цю частку у спільній сумісній власності на вказану квартиру.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 про те, що він не є співвласником квартири АДРЕСА_1, оскільки при розірванні шлюбу він залишив колишній дружині ОСОБА_7 спірну квартиру, а собі в'язав автомобіль «Опель-Вектра», не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів.
Вказані обставини спростовуються довідкою КП «Куп'янське бюро технічної інвентаризації» від 22 травня 2014 року, згідно з якою співвласниками спірної квартири значаться ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_13
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 про те, що при визначенні вартості квартири АДРЕСА_2 експерт ХНДІСЄ ім. М.С. Бокаріуса мав виходити з її будівельної вартості, тобто вартості зведення будівлі, в якій розташована квартира, а не з ринкової вартості квартири, не можуть бути прийняті до увага колегії суддів.
Висновок судової оціночно-будівельної експертизи ХНДІСЄ ім. М.С. Бокаріуса №12724 від 29 лютого 2016 року відповідає вимогам діючого законодавства та не викликає сумніву у колегії суддів.
Експерт, який надав висновок суду, попереджений судом про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України, не зацікавлений в результатах розгляду спору між сторонами у справі.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_8 про те, що в матеріалах справи відсутні заяви позивачів про залучення її до участі у справі у якості співвідповідача, не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів.
Матеріали справи свідчать, що 18 червня 2015 року ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 подали до суду уточнену позовну заяву в якій визначили відповідачами у справі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третьою особу ВДВС Куп'янського МУЮ Харківської області ( а. с. 147-150 том №2).
Не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів і доводи апеляційної скарги ОСОБА_8 про те, що на пропозицію позивачів щодо придбання в ОСОБА_6 частини квартири вона та ОСОБА_7 були згодні її придбати після вирішення питань щодо виділення частки квартири, проведення експертної оцінки вартості квартири, зняття арешту з квартири.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_8, ОСОБА_7 листом від 20 червня 2015 року
відмовились від пропозиції позивачів придбати в ОСОБА_6 його частку квартири та жодних дій, направлених на її придбання під час розгляду справи, особисто не вчинили.
Звільняючи ОСОБА_7 від сплати судового збору у розмірі 202 грн. 19 коп. та відносячи його за рахунок держави, суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_7 є інвалідом 3 групи та вона не звільнена Законом України «Про судовий збір» від сплати судового збору на користь держави (а. с.149 том №2).
Рішення суд в цій частині ухвалене з порушення норм матеріального і процесуального права та не може бути визнане колегією суддів законним та обґрунтованим.
З огляду на викладене, колегія судді вважає за необхідне скасувати рішення суду в частині звільнення ОСОБА_7 від сплати судового збору у розмірі 202 грн. 19 коп. з віднесенням його за рахунок держави та стягнути з ОСОБА_7 на користь держави судовий збір у розмірі 202 грн. 19 коп.
Інші доводи апеляційних скарг ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, не є суттєвими та висновків суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про переведення прав та обов'язків співвласників боржника з проведенням відповідного розрахунку, не спростовують.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,
Апеляційні скарги ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 30 березня 2016 року в частині звільнення ОСОБА_7 від сплати судового збору у розмірі 202 грн. 19 коп. та віднесення його за рахунок держави - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави судовий збір у розмірі 202 (двісті дві ) грн. 19 (дев'ятнадцять) коп.
В іншій частині рішення суду - залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: