29 червня 2016 року м. Київ К/800/3500/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - Смоковича М.І.,
суддів: Сорока М.О., Чумаченко Т.А.,
розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 - начальника Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради, до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області про скасування приписів, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року,
У вересні 2014 року начальник Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - УКБ ВК Рівненської міської ради) ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області (далі - Інспекція ДАБІ) про визнання протиправними та скасування приписів про зупинення підготовчих та будівельних робіт № 242 від 06 червня 2014 року та № 249 від 12 червня 2014 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що будівництво лінії електропостачання багатоповерхової житлової забудови на розі АДРЕСА_1, оскільки такий об'єкт належить до третьої категорії складності, розпочато після реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт за № РВ083140270486 (далі - Декларація). Відповідно до цієї Декларації, кодом зазначеного об'єкта будівництва у відповідності з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту від 17.08.2000 року № 507 (далі - ДК БС 018-2000), вказано « 2224.1» («Місцеві електросилові мережі»). Як стверджує позивач, при класифікаційній ідентифікації згаданого об'єкта та внесенні відповідних відомостей до Декларації було враховано вимоги згаданого вище ДК БС 018-2000 щодо методики визначення головного призначення об'єкта будівництва за однією класифікаційною ознакою. Позивач також зазначив, що відомості про трансформаторну підстанцію як складову частину інженерних споруд (лінії електропостачання) містилися у проектній документації, зокрема у графічній частині містобудівних умов і обмежень, що не було взято до уваги при проведенні перевірки. Відтак висновок відповідача про виконання будівельних робіт щодо названого вище об'єкта будівництва без реєстрації декларації про початок їх виконання є безпідставним. Такого ж висновку дійшов і Рівненський міський суд за наслідками розгляду адміністративної справи про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення №243-ПО від 18 червня 2014 року, якою ОСОБА_1 було притягнено до адміністративної відповідальності за будівництво трансформаторної станції без зареєстрованої декларації про початок будівельних робіт. Встановлені у цій справі обставини, відповідно до частини першої статті 72 КАС України, доказуванню не підлягають, що на переконання позивача лише підтверджує обґрунтованість його позовних вимог.
Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 21 жовтня 2014 року адміністративний позов начальника УКБ ВК Рівненської міської ради ОСОБА_1 задовольнив частково. Визнав протиправним і скасував припис № 249 від 12 червня 2014 року, стягнув з Державного бюджету на користь позивача судовий збір в сумі 36,54 грн., а в задоволенні решти позовних вимог - відмовив.
Житомирський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22 грудня 2014 року залишив без змін постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року.
У своїй касаційній скарзі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області (далі - Управління ДАБІ у Рівненській області), посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 5 червня 2014 року посадові особи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області на підставі направлення №606 від 28 травня 2014 року та наказу №606-п від 28 травня 2014 року та відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23 травня 2011 року, провели позапланову перевірку дотримання УКБ ВК Рівненської міської ради вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо об'єкта будівництва «Будівництво лінії електропостачання багатоповерхової житлової забудови на розі АДРЕСА_1».
За наслідками цієї перевірки складено акт від 5 червня 2014 року (далі - акт перевірки), у висновках якого серед іншого зазначено про виконання УКБ ВК Рівненської міської ради будівельних робіт з будівництва трансформаторної підстанції без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт.
Як зазначено в акті перевірки, таке будівництво здійснювалося на підставі поданої 22 січня 2014 року УКБ ВК Рівненської міської ради (замовник робіт) декларації про початок виконання будівельних робіт з «Будівництва лінії електропостачання багатоповерхової житлової забудови на розі АДРЕСА_1 в місті Рівне», в якій код об'єкта будівництва згідно з ДК БС 018-2000 зазначено « 2224.1» («Місцеві електросилові мережі»). Зазначене замовником класифікаційне угрупування об'єкта будівництва не передбачає трансформаторної підстанції, для якої згідно з ДК БС 018-2000 передбачено інший цифровий код - « 2224.3» («Трансформаторні станції та підстанції місцевих електромереж»).
Відтак будівництво трансформаторної підстанції без подання декларації про початок виконання будівельних робіт, за змістом акта перевірки, здійснювалось з порушенням частин першої, другої статті 36, пункту 2 частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
За наслідками перевірки Інспекція ДАБІ винесла два приписи - № 242 від 6 червня 2014 року та № 249 від 12 червня 2014 року, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис № 242 та припис № 249 відповідно).
Цими приписами від УКБ ВК Рівненської міської ради (припис №242) та від начальника УКБ ВК у Рівненської міської ради ОСОБА_1 (припис № 249) вимагається з моменту їх отримання зупинити виконання будівельних робіт з будівництва трансформаторної підстанції біля багатоповерхової житлової забудови на розі АДРЕСА_1 та до 6 жовтня 2014 року подати в Інспекцію ДАБІ декларацію про початок виконання будівельних робіт з будівництва трансформаторної підстанції біля багатоповерхової житлової забудови на розі АДРЕСА_1.
Окрім приписів Інспекція ДАБІ на підставі акта перевірки винесла також постанову № 243-ПО від 18 червня 2014 року по справі про адміністративне правопорушення, якою начальника УКБ ВК Рівненської міської ради ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 8 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення («Порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва»).
Зазначену постанову у справі про адміністративне правопорушення позивач оскаржив до суду. Постановою від 29 липня 2014 року Рівненський міський суд задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 та скасував постанову Інспекції ДАБІ № 243-ПО від 18 червня 2014 року. Станом на дату розгляду судами попередніх інстанцій адміністративної справи щодо оскарження приписів постанова Рівненського міського суду від 29 липня 2014 року уже набрала законної сили.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки будівництво трансформаторної підстанції згідно з проектною документацією та технічними умовами передбачено у комплексі з іншими інженерними спорудами, УКБ ВК Рівненської міської ради (замовник робіт) правомірно зазначив у Декларації про початок виконання будівельних робіт, що кодом об'єкта «Будівництво лінії електропостачання багатоповерхової житлової забудови на розі АДРЕСА_1 в місті Рівне», з огляду на його основне цільове призначення, є « 2224.1» «Місцеві електросилові мережі».
Таку позицію підтримав і Житомирський апеляційний адміністративний суд, який здійснив перегляд цієї справи.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначені висновки судів вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального права.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про основи містобудування» від 16 листопада 1992 року №2780-ХІІ (далі - Закон №2780-ХІІ) містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.
Частиною першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 3038-VI) визначено державний архітектурно-будівельний контроль як сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль, відповідно до частини другої цієї статті, здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За змістом частини четвертої статті 41 Закону № 3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону (пункт 2 частини 4 статті 41 Закону №3038-VI); видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також щодо зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (пункт 3 частини 4 статті 41 Закону № 3038-VI).
Державний архітектурно-будівельний контроль, відповідно до пункту першого Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України віл 23 травня 2011 року № 553 (в редакції, чинній у період виникнення спірних правовідносин) здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.
Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону № 3038-VI проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
За змістом пункту 2 частини першої статті 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності, після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
Згідно з частиною другою і третьою статті 36 Закону № 3038-VI реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації. Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.
Норми такого ж змісту містяться у пунктах 2 та 16 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466 (у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частиною восьмою статті 36 Закону №3038-VI замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.
Відповідно до частини другої статті 39-1 Закону №3038-VI у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.
Щодо відповідальності, зокрема, замовників будівництва, за невиконання вимог законодавства у сфері містобудування, то таку передбачено Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР. За змістом пункту 4 частини другої статті 2 цього Закону за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації: на об'єктах III категорії складності суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.
Аналізуючи наведені вище норми, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що наявність зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт є необхідною умовою, яка надає замовнику (генпідряднику, підряднику) право на виконання будівельних робіт на об'єктах, що належать до І-ІІІ категорії складності.
Відомості, які необхідно вказати у цій декларації (зокрема найменування об'єкта будівництва, код об'єкта будівництва згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, категорію його складності, відомості про проектну документацію та осіб, які здійснюватимуть технічний та авторський нагляд, основні показники об'єкта будівництва, відомості про містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, а також про правовстановлюючі документи на земельну ділянку) мають бути повними і достовірними. Відповідальність за це закон покладає на замовника будівельних робіт.
Суди попередніх інстанцій встановили, що 27 січня 2014 року Інспекція ДАБК зареєструвала за №РВ083140270486 Декларацію про початок будівельних робіт з будівництва лінії електропостачання багатоповерхової житлової забудови на розі АДРЕСА_1, яку подало УКБ ВК Рівненської міської ради (замовник будівництва). Проектна документація на цей об'єкт будівництва передбачає будівництво кабельної лінії 10 кВ 916 м., кабельної лінії 0,4 кВ 450 м., та трансформаторної підстанції 10/0,4 кВ, призначенням якого є забезпечення електропостачання багатоповерхової житлової забудови на розі АДРЕСА_1.
У поданій Декларації замовник вказав код названого вище об'єкта будівництва згідно з ДК БС 018-2000 на рівні підкласу « 2224.1», що включає «Місцеві електросилові мережі».
Підкласи « 2224.1» «Місцеві електросилові мережі» та « 2224.3» «Трансформаторні станції та підстанції місцевих електромереж» включаються до класу « 2224» «Місцеві електро- та телекомунікаційні системи» (що включає місцеві електромережі і телекомунікаційні лінії (повітряні або підземні) та допоміжні споруди (трансформаторні станції і підстанції, телеграфні стовпи та т. ін.), а також місцеві телевізійні кабельні мережі та колективні антени) , групи « 222» «Місцеві трубопроводи та комунікації», підрозділу « 22» «Трубопроводи, комунікації та лінії електропередач», розділу «Інженерні споруди».
Стосовно здійсненої позивачем класифікації об'єкта будівництва, то як уже згадувалося вище таку здійснено згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 (ДК БС), який затверджено та введено в дію наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 17.08. 2000 року №507.
У вступі ДК БС 018-2000 зазначено, що він призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні з метою: виконання комплексу облікових функцій щодо будівельної діяльності в рамках робіт з державної статистики, включаючи статистику цін на будівельну продукцію; проведення робіт з перепису, оцінки та переоцінки вартості і стану будівель та споруд; проведення зіставлення національних статистичних даних щодо продукції будівництва із даними Статистичної комісії Європейського Союзу та ООН; проведення соціологічних досліджень з питань будівництва, забезпечення житлом і різними послугами населення України; розроблення аналітичних показників та прогнозування інвестицій в економіку України.
Об'єктами класифікації в ДК БС 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.
Будівлі класифікуються за їх функціональним призначенням. Будівлі, що використовуються або запроектовані для декількох призначень (комбіноване житло, готель і контора), повинні бути ідентифіковані за однією класифікаційною ознакою відповідно до головного призначення.
ДК БС 018-2000 побудовано за ієрархічним методом класифікації з використанням послідовної системи кодування. Кожна позиція містить п'ятизначний цифровий код і назву відповідних класифікаційних угруповань. Загальна структура цифрового коду відповідає такій схемі: Х - розділ; ХХ - підрозділ; ХХХ - група; ХХХХ - клас; ХХХХХ - підклас.
Споруди - це будівельні системи, пов'язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт.
Будівлі - це споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів.
Інженерні споруди - це об'ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів тощо.
Інженерні споруди класифікуються в основному за інженерним задумом, що визначається цільовим призначенням об'єкта.
Одиницею класифікації в класифікаторі в основному є окрема будівля чи інженерна споруда (будинок, дорога, трубопровід тощо). Для комплексних будівель, що складаються з декількох будівель, кожна будівля може класифікуватися окремо. Проте, якщо дані не деталізовані чи відсутні, то комплекс відносять до одного класифікаційного угрупування.
Головне призначення повинне бути визначене таким чином:
- обчислюється відсоткове співвідношення площ різних за призначенням приміщень будівлі в складі повної загальної площі з віднесенням цих приміщень згідно з їх призначенням чи використанням до відповідного класифікаційного угруповання;
- потім будівля класифікується за методом «згори - донизу». Будівлю спочатку відносять до розділу (один розряд коду), що охоплює всю чи більшу частку всієї її загальної площі. Далі їх відносять до підрозділу (два розряди коду) - житлові будівлі, нежитлові будівлі за найбільшою питомою вагою площі в цій будівлі. Наступним кроком визначається група (три розряди коду) за найбільшою часткою всієї загальної площі в межах підрозділу. Нарешті, вибирається належність будівлі до класу (чотири розряди коду) за найбільшою часткою всієї загальної площі в межах групи.
На рівні класифікаційного угруповання «підклас» забезпечується деталізація класифікаційних угруповань з урахуванням вимог національної економіки та статистики.
Судячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин, твердження відповідача про порушення позивачем положень пункту 2 частини першої статті 34, частин першої та другої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» під час будівництва лінії електропередач, що стало підставою для винесення оскарженого припису про зупинення будівельних робіт, ґрунтується на тому, що: 1) декларація про початок будівельних робіт, яку було зареєстровано за №РВ083140270486, надає замовнику робіт право на будівництво лише лінії електропостачання багатоповерхової житлової забудови на розі АДРЕСА_1 без трансформаторної підстанції як частини цього об'єкта будівництва; 2) для будівництва трансформаторної підстанції обов'язковою є наявність окремо зареєстрованої декларації про початок будівельних робіт, оскільки такий об'єкт будівництва повинен класифікуватися згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 на рівні підкласу « 2224.3» «Трансформаторні станції та підстанції місцевих електромереж».
Першого із вказаних висновків відповідач дійшов на тій підставі, що зазначений у декларації код об'єкта «2224.1» «Місцеві електросилові мережі» не охоплює такого об'єкта як трансформаторна підстанція. Свідченням обґрунтованості такого твердження, на думку відповідача, є також і те, що як найменування об'єкта будівництва, так і його основні показники, які містяться у містобудівних умовах та обмеженнях та які зазначено у декларації про початок будівельних робіт, також стосуються лише ліній електропередач, а не трансформаторної підстанції.
З цього приводу суди попередніх інстанцій з'ясували, що згідно з проектною документацією, а також технічними умовами даного об'єкта будівництва будівництво трансформаторної підстанції передбачено у комплексі з іншими інженерними спорудами. У зв'язку з цим підклас об'єкта будівництва позивач встановив у відповідності до наведеної у ДК БС 018-2000 методики визначення головного призначення об'єкта будівництва. Оскільки інженерні споруди даного об'єкта будівництва у відсотковому співвідношенні площ мали переважне значення порівняно із трансформаторною підстанцією, це й визначило цільове призначення такого об'єкта будівництва.
Тому, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, позивач обґрунтовано визначив підклас об'єкт будівництва на рівні « 2224.1» «Місцеві електросилові мережі», а не « 2224.3» «Трансформаторні станції та підстанції місцевих електромереж», оскільки цільовим призначенням даного об'єкта є не окреме будівництво трансформаторної підстанції, а будівництво лінії електропередач, частиною якої і є трансформаторна підстанція.
Наведене вище спростовує також висновок відповідача про самочинне будівництво трансформаторної підстанції, а відтак і про необхідність для її будівництва окремої декларації про початок будівельних робіт.
Таким чином, відповідач не довів порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а відтак і правомірності оскарженого припису.
Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.
Керуючись статтями 222-224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області залишити без задоволення.
Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий М.І. Смокович
Судді М.О. Сорока
Т.А. Чумаченко