33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
22 червня 2016 року Справа №906/253/16
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Дужич С.П.
судді Саврій В.А. ,
судді Тимошенко О.М.
при секретарі Ільчук Н.О.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - ОСОБА_1 (№1/16 від 22.02.1016 року)
розглянувши апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства "Кремнянський крохмальний завод" на рішення господарського суду Житомирської області від 07 квітня 2016 року у справі №906/253/16 (суддя Кудряшова Ю.В.)
за позовом Селянського (фермерського) господарства "Фермер"
до ОСОБА_2 акціонерного товариства "Кремнянський крохмальний завод"
про стягнення 501 400,05 грн.
Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
07 квітня 2016 року, рішенням господарського суду Житомирської області було частково задоволено позов селянського (фермерського) господарства "Фермер" до ПАТ "Кремнянський крохмальний завод" про стягнення 501400,05 грн. та стягнуто з відповідача на користь позивача 483368,00 грн. - основного боргу, 8603,95 грн. - пені, 2399,43 грн. - інфляційних втрат, 3535,97 грн. - 3% річних, 7200,01 грн. - судового збору і 49790,74 грн. - витрат на оплату адвокатських послуг, а в решті позову - відмовлено.
Відповідач, у своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати в частині стягнення з нього 49790,74 грн. - витрат на оплату адвокатських послуг та прийняти нове, яким відмовити у їх стягненні, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального права, оскільки вважає, що ця сума не є розумно необхідною сумою, яка підлягає сплаті за послуги адвоката у даній справі, оскільки справа є не складною, крім того відповідач не оскаржував існування боргу та суму основного боргу, про що свідчить підписаний відповідачем акт звіряння розрахунків.
Вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про те, що представник позивача ОСОБА_3, який 07 квітня 2016 року приймав участь в судовому засіданні суду першої інстанції у даній справі на підставі довіреності позивача №18 від 01 березня 2016 року, є членом адвокатського об'єднання "Квантум", так як довіреність, яка видана ОСОБА_3, відповідно до ч.7 ст. 28 ГПК України, не є належним та допустимим доказом того, що ним надавались саме адвокатські послуги. Крім того, суд не витребував у ОСОБА_3 посвідчення адвоката та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, а довіреність позивача №18 від 01 березня 2016 року, надана ОСОБА_3 ще до укладання договору з адвокатським об'єднанням "Квантум" (16 березня 2016 року).
Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу вважає дане рішення таким, що прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки представник ОСОБА_3, який безпосередньо брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції прийнятий до адвокатського об'єднання "Квантум" на підставі наказу №3-К від 13 червня 2013 року, де він працює по теперішній час, а дата видачі довіреності не впливає на стягнення з відповідача витрат на правову допомогу. При цьому представник позивача зауважив, що у вартість гонорару може включатись участь у майбутніх засіданнях.
10 травня 2016 року, ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду СФГ "Фермер" було відновлено строк для подання апеляційної скарги, прийнято її до провадження і призначено розгляд на 25 травня 2016 року.
25 травня 2016 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги було відкладено на 22 червня 2016 року та зобов'язано позивача надати пояснення до яких судових витрат ним віднесено сплату 50 000,00 грн. та з приводу підстав участі у судовому засіданні ОСОБА_3
У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просить її задоволити, а рішення господарського суду Житомирської області скасувати в частині стягнення 49790,74 грн. - витрат на оплату адвокатських послуг та прийняти нове, яким відмовити у їх стягненні, в решті - рішення залишити без змін.
Представник позивача на відкладене судове засідання не з'явився, хоча і був завчасно повідомлений про час і місце судового розгляду, на що вказує повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення. Заяв про відкладення судового засідання не надходило.
Враховуючи вимоги ст.ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що сторони по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представника позивача.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:
25 листопада 2015 року, між ПАТ "Кремнянський крохмальний завод", як покупцем, та СФГ "Фермер", як продавцем, було укладено Договір купівлі-продажу №25/11-17, відповідно до якого продавець зобов'язався поставити і передати у власність покупця 500,00 тонн кукурудзи українського походження, 2015 року врожаю згідно ДСТУ 4525-2006, на загальну вартість 1850000,00 грн., а покупець прийняти і оплатити товар на умовах, передбачених даним Договором. (а.с.11-12)
Відповідно до п.п.5.1. Договору, покупець здійснює оплату товару протягом трьох банківських днів після отримання товару на складську квитанцію продавця.
Підпунктом 6.1. Договору передбачено, що у випадку, якщо покупець здійснить оплату пізніше строків, передбачених п.п.5.1 даного Договору, він сплачує продавцю пеню в розмірі 0,02% загальної суми вартості товару, обумовленої п.п.3.2. Договору за кожний день прострочення платежу.
Позивач, на виконання умов договору, за товарно-транспортними накладними та видатковими накладними: - №87 від 03 грудня 2015 року на суму 119954,00 грн.; - №96 від 05 грудня 2015 року на суму 121027,00 грн.; - №97 від 09 грудня 2015 року на суму 120694,00 грн.; - №98 від 10 грудня 2015 року на суму 119547,00 грн.; - №99 від 11 грудня 2015 року на суму 120139,00 грн.; - №100 від 12 грудня 2015 року на суму 120768,00 грн. та №101 від 14 грудня 2015 року 122914,00 грн., а всього на загальну суму 845 368,00 грн. та виставлені рахунки на оплату поставленого товару. (а.с.20-26, 34-40)
Частина рахунків: - №48 від 03 грудня 2015 року на суму 119954,00 грн., - №57 від 05 грудня 2015 року на суму 121027,00 грн., - №60 від 09 грудня 2015 року на суму 120694,00 грн., була оплачена відповідачем. (а.с.13-15)
Проте, рахунки - №61 від 10 грудня 2015 року на суму 119547,00 грн., - №62 від 11 грудня 2015 року на суму 120 139,00 грн., - №63 від 12 грудня 2015 року на суму 120 768,00 грн. та - №64 від 14 грудня 2015 року на суму 122 914,00 грн. залишились неоплаченими. (а.с.16-19).
21 березня 2016 року, СФГ "Фермер" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до ПАТ "Кремнянський крохмальний завод" про стягнення 483368,00 грн. - основного боргу, 5892,13 грн. - інфляційних втрат, 3535,97 грн. - 3% річних, 8603,95 грн. - пені та судових витрат по справі. (а.с.3-5)
07 квітня 2016 року, рішенням господарського суду Житомирської області було частково задоволено позов до про стягнення 501400,05 грн. та стягнуто з відповідача на користь позивача 483368,00 грн. - основного боргу, 8603,95 грн. - пені, 2399,43 грн. - інфляційних втрат, 3535,97 грн. - 3% річних, 7200,01 грн. - судового збору і 49790,74 грн. - витрат на оплату адвокатських послуг, а в решті позову - відмовлено. (а.с.64-66)
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, з огляду на наступне.
Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.
Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст. 692 ЦК України).
З матеріалів справи встановлено, що 25 листопада 2015 року, між ПАТ "Кремнянський крохмальний завод", як покупцем, та СФГ "Фермер", як продавцем, було укладено Договір купівлі-продажу №25/11-17, відповідно до якого продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупця 500,00 тонн кукурудзи українського походження, 2015 року врожаю згідно ДСТУ 4525-2006, на загальну вартість 1850000,00 грн., а покупець прийняти і оплатити товар на умовах, передбачених даним Договором.
Позивач свої зобов'язання за Договором №25/11-17 виконав у повному обсязі і поставив відповідачу товар на загальну суму 845368,00 грн., який був прийнятий відповідачем без претензій і зауважень щодо строків поставки, кількості та якості.
Проте, відповідач, отримавши від відповідача кукурудзу, свої зобов'язання по Договору №25/11-17 щодо її оплати виконав частково, перерахувавши на рахунок позивача кошти у розмірі 362000,00 грн. (а.с.13-15), залишивши неоплаченим товар на загальну суму 483368,00 грн. Дана обставина відповідачем не заперечується.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Тому, господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення в цій частині позовних вимог і стягнення з відповідача на користь позивача 483368,00 грн. заборгованості за придбаний товар..
Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача 5892,13 грн. - інфляційних втрат, 3535,97 грн. - 3% річних і 8603,95 грн. - пені, за період з 18 грудня 2015 року по 15 березня 2016 року.
Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.
Здійснивши перерахунок нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних втрат (а.с.10), апеляційний господарський суд погоджується з місцевим господарським судом про законність та обґрунтованість вимог позову в частині стягнення з відповідача 3535,97 грн. - 3% річних, з 18 грудня 2015 року по 15 березня 2016 року, та 2399,43 грн. - інфляційних втрат, за період січень-лютий 2016 року, а у стягненні інфляційних втрат у розмірі 3492,27 грн. слід відмовити.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.4 ст. 231 ГК України, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 6.1. Договору №25/11-17 сторони узгодили, що у випадку, якщо покупець здійснить оплату пізніше строків, передбачених п.п.5.1 даного Договору, він сплачує продавцю пеню в розмірі 0,02% загальної суми вартості товару, обумовленої п.п.3.2. Договору за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст. 232 ГК України).
Здійснивши перерахунок нарахованої позивачем пені (а.с.10), апеляційний господарський суд погоджується з місцевим господарським судом про законність та обґрунтованість вимог позову в частині стягнення з відповідача 8603,95 грн. - пені за період з 18 грудня 2015 року по 15 березня 2016 року нарахованих на суму 483 368,00 грн.
Щодо стягнення судових витрат здійснених позивачем на послуги адвоката, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 44 ГПК України, до судових витрат відносяться, зокрема, витрат здійснених за послуги адвоката.
Відповідно до ч.3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Як вбачається із матеріалів справи, 01 березня 2016 року, позивачем було надано ОСОБА_3 Довіреність №18 на представлення інтересів СГ "Фермер" і тому числі в господарських судах з усіма правами наданими позивачу, яка дійсна до 31 грудня 2016 року. (а.с.47)
Крім того, пізніше 16 березня 2016 року, між СГ "Фермер", як замовником, та Адвокатським об'єднанням "Квантум", як виконавцем, в особі керуючого партнера ОСОБА_4, було укладено Договір №16/03.16 щодо надання адвокатських та юридичних послуг, згідно якої виконавець надає замовнику адвокатські та юридичні послуги щодо захисту інтересів господарства при врегулюванні спору про стягнення коштів з ТОВ "Кремнянський крохмальний завод" на підставі Договору №25/11-17, а замовник виплачує виконавцю плату та гонорар в розмірі 50000,00 грн., що становить 10% суми стягнення коштів. (а.с.60)
Також в цей же день, 16 березня 2016 року, позивачем було надано ОСОБА_4 Довіреність на представлення інтересів СГ "Фермер" і тому числі в господарських судах з усіма правами наданими позивачу, зокрема з правом на пред'явлення та підписання позову, яка дійсна до 31 грудня 2016 року. (а.с.42)
21 березня 2016 року, на підставі довіреності та укладеного Договору №16/03.16, ОСОБА_4, який на підставі Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №2975/10 виданокго Київською обласною КДКА від 27 жовтня 2005 року /згідно даних Єдиного реєстру адвокатів України/, є адвокатом, було подано до господарського суду Житомирської області позовну заяву про стягнення з відповідача на користь позивача суму боргу та штрафних санкцій за Договором №25/11-17 від 25 листопада 2015 року, з ціною позову у 501400,05 грн. (а.с.2-5)
В цей же день, 21 березня 2016 року, СГ "Фермер" на рахунок Адвокатського об'єднання "Квантум" платіжним дорученням №52 було перераховано 50000,00 грн. - як сплата за надання адвокатських та юридичних послуг по Договору №16/03.16. (а.с.61)
Надалі, в судому засіданні, яке відбувалось лише одне, 07 квітня 2016 року, приймав участь ОСОБА_3, як представник СГ "Фермер", на підставі Довіреності №18 від 01 березня 2016 року, який з 13 червня 2013 року перебуває на посаді помічника адвоката в Адвокатського об'єднання "Квантум" (а.с.89).
Відповідно до п.3.1. "Положення про помічника України" затвердженого рішенням Ради адвокатів України №116 від 25 вересня 2015 року, рада адвокатів регіону вносить дані про помічника адвоката до ЄРАУ та видає помічнику посвідчення помічника адвоката.
Особа, яка не має посвідчення помічника адвоката, встановленого зразка, та дані про яку не внесено до Єдиного реєстру адвокатів України не має статусу помічника адвоката та права виконувати пов'язані з цим статусом дії. (п.4.12 "Положення про помічника України")
Згідно з Єдиного реєстру адвокатів України ОСОБА_3 не внесений до даного реєстру як помічник адвоката, а тому мав право представляти інтереси СГ "Фермер" лише на підставі Довіреності №18 від 01 березня 2016 року, і його послуги колегія суддів розцінює як надання юридичних послуг, які відповідно до ст. 44 ГПК України, не відносяться до судових витрат.
Згідно роз'яснень в абз.2 п.6.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21 лютого 2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Крім самого Договору №16/03.16 щодо надання адвокатських та юридичних послуг та платіжного доручення №52 про перерахування 50000,00 грн. за надання адвокатських та юридичних послуг по даному Договору, позивачем не надано будь-яких доказів, які б характеризували справу, як дуже складну та не наведено обставин, що впливали на складність справи або на значний термін розгляду даного спору..
За приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Виходячи з принципу розумного обґрунтування розміру оплати адвокатських послуг, враховуючи адвокатський досвід адвоката ОСОБА_4, обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, колегія суддів апеляційної інстанції вважає підставним та обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача витрати по оплаті послуг адвоката в розмірі 10000,00 грн.
Відповідно до п.4 ст.103 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги вправі змінити рішення місцевого господарського.
З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу ПАТ "Кремнянський крохмальний завод" слід задоволити частково, а рішення господарського суду Волинської області від 07 квітня 2016 року у справі №906/253/16 слід змінити в частині стягнення судових витрат на послуги адвоката, визначивши їх у розмірі 10000,00 грн. В решті рішення господарського суду Волинської області у даній справі слід залишити без змін.
На підставі ст.ст. 49, 105 ГПК України, судові витрати ПАТ "Кремнянський крохмальний завод" за подачу апеляційної скарги (а.с.80), у зв'язку з частковим її задоволенням, покладаються на відповідача СГ "Фермер", пропорційно задоволеній скарзі, у розмірі 6329,36 (7920,02 - (7920,02 : 49790,74 х 10000,00)) грн.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 акціонерного товариства "Кремнянський крохмальний завод" - задоволити частково.
Рішення господарського суду Житомирської області від 07.04.16 р. у справі №906/253/16 в частині стягнення судових витрат по оплаті послуг адвоката - змінити.
В цій частині рішення викласти у наступній редакції: "стягнути з відповідача на користь позивача 10000,00 (десять тис.) грн. - судових витрат по оплаті послуг адвоката.
В решті рішення залишити без змін.
Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Фермер" (07510, Київська область, Баришівський район, с. Перемога, вул. Партизанська, 8, ід. код 13718667) на користь ОСОБА_2 акціонерного товариства "Кремнянський крохмальний завод" (11334, Житомирська область, Лугинський район, с. Кремне, вул. Центральна, 90, ід. код 00383395) 6329,36 (шість тис. триста двадцять дев'ять грн. 36 коп.) грн. - судового збору у зв'язку з частковим задоволення апеляційної скарги.
Господарському суду Хмельницької області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Справу №906/253/16 повернути господарському суду Житомирської області.
Головуючий суддя Дужич С.П.
Суддя Саврій В.А.
Суддя Тимошенко О.М.