1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/8228/15-ц 4-с/335/55/2016
про залишення позовної заяви без руху
1 липня 2016 року суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Шалагінова А.В., ознайомившись з матеріалами скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця та начальника Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві,
30 червня 2016 року до суду надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця та начальника Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві (далі - Відділ ДВС).
Вивчивши подані матеріали приходжу до висновку, що скаргу слід залишити без руху з таких підстав.
За змістом статті 383 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
У пункті 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 7 лютого 2014 р. № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз'яснено, що скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, зазначені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону про виконавче провадження, зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Якщо скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то застосовуються положення статті 121 ЦПК.
Таким чином, оскільки розділом VII ЦПК України не передбачено вимог до оформлення скарги, тому в даному випадку підлягають застосуванню загальні вимоги, передбачені ст.ст. 119-121 ЦПК України щодо позовної заяви з урахуванням особливостей, визначених ст. 383-385 ЦПК України.
Згідно з положеннями пункту 2 частини другої статті 119 ЦПК України у позовній заяві зазначається ім'я (найменування) позивача та відповідача.
Відповідно до пунктів 5, 6 частини другої статті 119 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
За пунктом 5 вищезазначеної Постанови Пленуму ВССУ, враховуючи положення статті 383 ЦПК, суб'єктом оскарження може бути державний виконавець чи інша посадова особа державної виконавчої служби, які представляють орган державної виконавчої служби, зазначений у статті 3 Закону України "Про державну виконавчу службу", оскільки відповідно до частини другої статті 4 цього Закону державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.
Всупереч вказаним вище вимогам, скарга ОСОБА_1 не містить зазначення другого суб'єкта оскарження - начальника Відділу ДВС, бездіяльність якого оскаржується (прізвища, імені, по батькові, посади, адреси, номерів засобів зв'язку, якщо такі відомі).
Крім того, скарга не містить змісту дії (бездіяльності) чи рішення, яке оскаржується. Так, зміст вимог скарги викладено незрозумілим чином, оскільки заявник одночасно вказує, що просить «визнати протиправною бездіяльність незаконними дії начальника Відділу ДВС державного виконавця Відділу ДВС ОСОБА_2 про не здійснення виконавчих дій щодо накладення арешту на майно та кошти боржника відповідно до заяви стягувача від 06.06.2016 р.», «визнати протиправною бездіяльність незаконними дії начальника Відділу ДВС державного виконавця Відділу ДВС ОСОБА_2 щодо ненадання відповіді на запит від 18.06.2016 р.», «зобов'язати державного виконавця накласти арешт …та виконати інші дії щодо ефективного здійснення виконавчого провадження».
Відтак, заявнику слід конкретизувати зміст своїх вимог окремо до державного виконавця та до начальника Відділу ДВС, а також визначитися із тим, чи дії або бездіяльність нею оскаржується і в чому такі дії чи бездіяльність полягають. Також заявникові слід зазначити, які дії щодо ефективного здійснення виконавчого провадження маються на увазі та якими положеннями закону вони регламентуються.
Слід також звернути увагу, що у разі оскарження бездіяльності посадової особи Відділу ДВС щодо ненадання відповіді на інформаційний запит, то такі вимоги підлягають розгляду в порядку статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, а не в порядку оскарження за нормами ЦПК України. У разі оскарження бездіяльності щодо ненадання відповіді на звернення, то такі вимоги підлягають вирішенню за загальними правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Конкретизація змісту вимог даної скарги має значення для вирішення питання щодо юрисдикції спору та можливості прийняття скарги до розгляду саме місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.
Також, відповідно до статті 385 ЦПК України скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.
Скарга ОСОБА_1 надійшла до суду 30 червня 2016 р. В цей же час, скарга не містить інформації про те, коли саме ОСОБА_1 дізналася про порушення своїх прав із зазначенням відповідних доказів.
Як зауважено у пункті 16 вищевказаної Постанови Пленуму ВССУ, якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз'яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.
Відтак, заявникові, в разі пропуску вказаного строку, у скарзі слід зазначити клопотання про його поновлення із зазначенням поважних причин пропуску такого строку.
За таких обставин, доходжу висновку, що скаргу слід залишити без руху із наданням заявникові строку для усунення недоліків шляхом зазначення у скарзі прізвища, імені та по батькові, посади, адреси другої посадової особи, дії або бездіяльність якої оскаржуються, викладення у скарзі змісту виконавчої дії (бездіяльності, рішення), яке оскаржується, викладення всіх обставин, якими обґрунтовуються вимоги скарги, зазначення клопотання про поновлення строку на подання скарги (за необхідності) або викладення обставин, які свідчать про дотримання цього строку (із зазначенням відповідних доказів).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 119-121, 383, 384 ЦПК України,
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця та начальника Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві залишити без руху.
Надати заявникові строк для усунення недоліків подання шляхом зазначення у скарзі прізвища, імені та по батькові, посади, адреси другої посадової особи, дії або бездіяльність якої оскаржуються, викладення у скарзі змісту виконавчої дії (бездіяльності, рішення), яке оскаржується, викладення всіх обставин, якими обґрунтовуються вимоги скарги, зазначення клопотання про поновлення строку на подання скарги (за необхідності) або викладення обставин, які свідчать про дотримання цього строку (із зазначенням відповідних доказів) - 5 днів з дня отримання даної ухвали, роз'яснивши, що у разі не усунення недоліків подання буде вважатися неподаним та повернуто.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Шалагінова