Провадження № 2/325/229/2016
Справа № 325/426/16-ц
24 червня 2016 року Приазовський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Пантилус О.П., при секретарі Орманджи Ф.К., за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Приазовське Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому вказує, що 06 березня 2010 року вона уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_2, який був зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану Приазовського районного управління юстиції Запорізької області, актовий запис № 12. ІНФОРМАЦІЯ_1 року у сторін народилась дочка ОСОБА_3, яка проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні. Спільне життя у подружжя не склалося, у них виявилися різні погляди на сімейне життя, виховання дитини та ведення спільного господарства, між ними відсутнє порозуміння. Позивач вважає, що сім'я розпалась, і подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе. Відповідач ухиляється від утримання малолітньої дитини, матеріальної допомоги добровільно не надає.
У зв'язку з викладеним, позивач просить: шлюб розірвати та стягнути із ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до повноліття дитини; судові витрати покласти на відповідача.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги за вищевказаними обставинами і пояснила, що за час проживання в шлюбі у неї та відповідача виявилися різні характери та погляди на життя, що призводило до непорозумінь та постійних сварок, між ними втрачено почуття поваги один до одного. Від шлюбу вони мають спільну дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з нею та знаходиться на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, хоча має таку можливість, оскільки офіційно працевлаштований та отримує щомісячно заробітну плату. У зв'язку з цим, просить задовольнити вище викладені вимоги, на примирення не згодна.
Відповідач позов визнав частково та пояснив, що на розірвання шлюбу з позивачем згоден, вважає примирення неможливим. Однак, вимоги щодо сплати аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 визнає частково та просить стягнути лише 1/6 частину заробітку (доходу). В розмірі ? частини заробітку не має можливості сплачувати у зв'язку з тяжким матеріальним становищем та поганим станом здоров'я.
Так, від першого шлюбу у нього є син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, на утримання якого він за рішенням суду сплачує аліменти у розмірі ? частини.
Відповідач вказав, що проживає з матір'ю ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка є пенсіонеркою. Вона має захворювання, яке потребує щомісячного придбання ліків і майже вся пенсія матері в розмірі 1300 грн. витрачається на придбання ліків.
Він також хворіє та перебуває на обліку в лікарні. В результаті дорожньо - транспортної події, яка відбулася і за його участю, він сплатив іншому учаснику події на відшкодування збитків 600 доларів США, які позичив в іншої особи, а також лікувався після завданих йому травм внаслідок хуліганства вчиненого відносно нього.
ОСОБА_2 зазначив, що змінив місце роботи. А саме, на теперішній час він працює прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Так як він проживає в смт. Приазовське і щоденно їздить до місця роботи, має значні затрати.
У зв'язку з наведеними обставинами та відсутністю у нього будь якого майна та інших доходів крім заробітної плати відповідач вказав, що має тяжкий матеріальний стан.
Позивач, визнаючи обставину про те, що відповідач дійсно сплачує аліменти на утримання іншої сина в розмірі ? частки доходу, заперечує всі інші наведені ним обставини. У зв'язку з цим вказала, що його мати має крім пенсії інші доходи від використання земельної ділянки, а також має у власності земельну ділянку, квартиру, автомобіль, яким користується відповідач, будинок в якому також проживає відповідач. Обставини відповідача про те, що він позичив 600 доларів США, а також про те, що він хворіє і має великі затрати на своє лікування і лікування матері вважає не доведеними, так як вони нічим не підтверджені.
В доповнення обґрунтування своїх вимог щодо розміру аліментів ОСОБА_1 пояснила, що вона працює і фактично проживає з донькою в смт.Приазовському (винаймає квартиру), а також донька ОСОБА_3 часто хворіє потребує додаткового обстеження, санаторного лікування, займається в хореографічному ансамблі, що потребує значних затрат.
Відповідач в заперечення наведених позивачем доводів вказав, що донька ОСОБА_3 мала хвороби, які носили тимчасовий, а не постійний характер - це простудні захворювання та затрати на навчання дитини в будинку творчості (плата за півроку) складає 150,00 грн.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
За ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами не підлягають доказуванню.
Згідно ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Судом встановлено, що 06 березня 2010 року сторони уклали шлюб, який зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану Приазовського районного управління юстиції Запорізької області, актовий запис № 12. Однак, шлюбні стосунки між ними припинені, та вони проживають окремо один від одного.
На задоволенні позовних вимог про розірвання шлюбу позивач наполягає, а відповідач їх визнає. Сторони заявили, що вони не бажають миритися.
За таких обставин збереження шлюбу та подальше спільне життя суперечить інтересам сім'ї. А відтак, вимоги про розірвання шлюбу слід задовольнити.
Відповідно до вимог ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття. В силу ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними, або визначаються судом.
При визначенні розміру аліментів суд, згідно ст.182 СК України, враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно свідоцтва про народження НОМЕР_3, виданого 17 серпня 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Приазовського районного управління юстиції Запорізької області. Дитина проживає з матір'ю і знаходиться на її утриманні.
Згідно довідок Нововасилівської селищної ради Приазовського району Запорізької області № 859 від 22.03.3016 року, ОСОБА_1 проживає в смт.Нововасилівка Приазовського району та на її утриманні знаходиться неповнолітня дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Неповнолітня ОСОБА_3 з 01.09.2015 року займається в хореографічному ансамблі "Надія" і приймає активну участь в концертній та суспільній діяльності колективу та будинку творчості, згідно довідки від 21.06.2016 року комунального закладу Приазовського районного будинку дитячої та юнацької творчості Приазовської районної ради Запорізької області.
Позивач повідомила та відповідач погодився з тим, що дане зайняття дитини, окрім плати 150,00 грн. на півроку, потребують певних затрат на костюми для концертів та інше. Але, розмір таких витрат жодною із сторін не повідомлено, відповідних доказів суду не надано.
Згідно виписки із амбулаторної карти, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, в період з народження та до 16.06.2016 року щороку (по декілька разів) хворіла на певні захворювання і проходила лікування як амбулаторно, так і стаціонарно в лікарнях Приазовського району і міста Мелітополь Мелітопольського району Запорізької області. Дитині були проведені певні обстеження (ультразвукове та інші).
Хоча даний документ і не свідчить про наявність у дитини хвороби, що носить постійний та тривалий характер, але дає підстави зробити суду висновок, що лікування у зв'язку з частими хворобами неповнолітньої ОСОБА_3 можуть потребувати певних додаткових витрат, які повинні бути визначені у твердій грошовій сумі. Суду така сума сторонами не повідомлена, відповідні докази не надані.
Статтею 185 СК України визначено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Відповідні позовні вимоги на підставі ст.185 СК України позивачем не заявлені. Тому, позивач має право в майбутньому заявити вимоги про стягнення з відповідача додаткових витрат на дитину, надавши належні, допустимі та достатні докази на підтвердження витрат.
Щодо матеріального становища дитини, то позивачем повідомлено і не заперечується відповідачем, що їх неповнолітня донька не має будь якого рухомого чи нерухомого майна.
Встановлено, що ОСОБА_2 працював на посаді прокурора Приазовського відділу Мелітопольської місцевої прокуратури та його заробіток за період із січня 2015 року по квітень 2016 року склав: 116 385, 89 гривень; стягнуто аліментів за вказаний період - 24771,99 грн; чистий дохід 66839 грн.62 коп.; середній чистий дохід складає 4177, 48 грн. на місяць, що підтверджується довідкою прокуратури Запорізької області № 18-393 вих.16 від 23.05.2016 року.
З показів відповідача встановлено, що він продовжує працювати, але в Мелітопольській місцевій прокуратурі, розташованій в м.Мелітополі Запорізької області.
Тобто, відповідач має постійний дохід у вигляді заробітної плати.
Згідно довідки КЗ "Приазовського районного центру первинної медико-санітарної допомоги" Приазовської районної ради Запорізької області від 19 травня 2016 року, ОСОБА_2 у зв'язку із загальним захворюванням перебуває на "Д" обліку" в Приазовській ЦПМСД.
Суд при вирішенні цієї справи враховує стан здоров'я платника аліментів, але й те, що він є працездатним в силу свого стану здоров'я.
Відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_2 разом з матір'ю ОСОБА_6, яка є пенсіонеркою і хворіє цукровим діабетом.
На підтвердження цих обставин відповідачем надані довідки КЗ "Приазовського районного центру первинної медико-санітарної допомоги" Приазовської районної ради Запорізької області № 167 і Приазовської селищної ради № 2442 від 19.05.2016р.
Але, дані докази не є достатніми для підтвердження тієї обставини, що мати перебуває на утриманні у платника аліментів, так як відсутні дані про неможливість ОСОБА_1 утримувати себе самостійно, так і докази надання відповідачем на її утримання певних коштів.
Надані відповідачем документи: витяг з кримінального провадження про дорожньо-транспортну подію яка сталася 18.03.2016 року; розписка ОСОБА_7 від 19.03.2016 року про сплату ОСОБА_2 на відшкодування збитків у зв'язку з ДТП 600 доларів США; довідка Приазовської центральної районної лікарні № 526 про отримання ОСОБА_2 вогнепального поранення від травматичного пістолета та перебування з 19.03. по 27.04.2016 року на лікуванні, кожен окремо та в їх сукупності не підтверджують тяжкий матеріальний стан платника аліментів.
Наведені докази підтверджують про понесені відповідачем певні витрати в минулому, які могли спричинити певні матеріальні труднощі. Але, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, згідно ч.4ст.60 ЦПК України.
Суд вважає встановленою ту обставину, що у відповідача є неповнолітній син, на утримання якого він сплачує аліменти в розмірі ? частини від заробітку. Дана обставина визнана сторонами і не підлягає доказуванню, згідно ч.3 ст.61 ЦПК України.
Враховуючи наведені обставини та на виконання завдання цивільного судочинства про справедливий розгляд і вирішення справи з метою захисту прав неповнолітньої особи на її достатній рівень життя, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача аліменти в розмірі 1/5 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06 квітня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття.
На думку суду таке вирішення справи не буде порушувати баланс інтересів платника аліментів та дитини.
На підставі ст.88 ЦПК України, суд стягує з відповідача судовий збір в дохід держави в розмірі 551 гривні 20 копійок (щодо позовних вимог про стягнення аліментів), а також на користь позивача ОСОБА_1, понесені нею та документально підтверджені, судові витрати на сплату судового збору в розмірі 551 гривні 20 копійок (щодо позовних вимог про розірвання шлюбу).
Керуючись ст.ст. 1, 10, 11, 14, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів задовольнити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 06 березня 2010 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Приазовського районного управління юстиції Запорізької області, актовий запис № 12.
Стягнути із ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 року в смт.Приазовське Приазовського району Запорізької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, на відшкодування судових витрат пов'язаних зі сплатою судового збору в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.
Стягнути із ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 року в смт.Приазовське Приазовського району Запорізької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, аліменти на користь ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/5 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06 квітня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути із ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 року в смт.Приазовське Приазовського району Запорізької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, судовий збір у сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) гривню 20 копійок на розрахунковий рахунок №31216206700250 отримувач: УДКСУ у Приазовському районі, 22030001, код 38042754, МФО 813015, призначення платежу: судовий збір; 37370676.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Приазовський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.П. Пантилус