Справа № 159/1210/16-ц Провадження № 22-ц/773/1068/16 Головуючий у 1 інстанції: Агеєва Є.О.
Категорія: 34 Доповідач: Русинчук М. М.
30 червня 2016 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Русинчука М.М.,
суддів - Мудренко Л.І., Осіпука В.В.,
з участю: секретаря - Губарик К.А.,
третьої особи - ОСОБА_1,
представника третьої особи - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової і моральної шкоди за апеляційною скаргою позивача на рішення Ковельського міськрайонного суду від 20 травня 2016 року,
ОСОБА_3 звернулась до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_4 08.06.2015 року близько 15 год. в селі Гри'ятки Ковельського району Волинської області, керуючи належним їй автомобілем марки "Фольцваген Джета" д.р.н. 134-84 ВО, не вибрав безпечної швидкості, не врахував дорожню обстановку, не справився з керуванням та здійснив наїзд на металевий паркан, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження. Після ДТП відповідач залишив місце пригоди. Постановою Ковельського міськрайонного суду від 02.07.2015 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ст. 122-4, 124 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді 40 (сорока) годин громадських робіт. Згідно висновків ДАІ та суду дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 08.06.2015 року, сталася з вини водія ОСОБА_5
Зазначає, що власником автомобіля марки "Фольцваген Джета", д.р.н. 134-84 ВО, який зазнав механічних пошкоджень, є вона відповідно до свідоцтва про реєстрацію серії ВНС № 361601. ОСОБА_1 використовував вище зазначений автомобіль на підставі реєстраційного талону, який вона передала для нього. 08.06.2015 року ОСОБА_1 передав керування ОСОБА_4, в момент пошкодження автомобіля ОСОБА_1 перебував на пасажирському сидінні та внаслідок ДТП отримав тілесні ушкодження.
Вказує на те, що згідно висновку експертного дослідження № 2141 від 30.12.2015 року вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля "Фольцваген Джета", 1987 року випуску, д.р.н. 134-84 ВО становить 81132,30 грн. Матеріальний збиток завданий власнику автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП складає 36777,29 грн., який позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь, а також 720 грн. витрат за проведення експертизи, моральну шкоду у розмірі 10 000 грн. та судові витрати по справі.
Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 20.05.2016 року позов ОСОБА_3 в даній справі задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заподіяну матеріальну шкоду в сумі 18386,65 грн., вартість експертного дослідження у сумі 360 грн., моральну шкоду в розмірі 1000 грн., а також судові витрати у сумі 964,60 грн., а разом 20714,25 грн.
В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_3 просила скасувати оскаржуване рішення суду в частині відмови в задоволенні позову та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволенні позову, з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також через порушення норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а оскаржуване рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову, виходячи з такого.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що ДТП, внаслідок якого автомобіль позивача ОСОБА_3 було пошкоджено, сталося за спільних дій відповідача ОСОБА_4 та третьої особи ОСОБА_1, а тому прийшов до висновку, що оскільки у спричиненні ДТП є також вина третьої особи ОСОБА_1, тому з відповідача слід стягнути лише половину від завданої позивачу майнової, моральної шкоди, витрат за проведення експертизи та судових витрат.
Однак погодитися з такими висновками не можна, оскільки вони не відповідають встановленим обставинам справи та зроблені з порушенням норм матеріального права.
Так, судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_4 08.06.2015 року близько 15 год. в селі Гри'ятки Ковельського району Волинської області, керуючи належним позивачу автомобілем марки "Фольцваген Джета", д.р.н. 134-84 ВО, не вибрав безпечної швидкості, не врахував дорожню обстановку, не справився з керуванням та здійснив наїзд на металевий паркан, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження.
Постановою Ковельського міськрайонного суду від 02.07.2015 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ст. 122-4, 124 КпАП України, яке мало місце 08.06.2015 року в селі Грив'ятки Ковельського району Волинської області та накладено адміністративне стягнення у виді 40 (сорока) годин громадських робіт. Указана постанова правопорушником не оскаржена. Вина відповідача ОСОБА_4 у вчиненні ДТП стверджується протоколом про адміністративне правопорушення, а також схемою огляду місця події (а.с.7).
Згідно відомості огляду транспортного засобу від 23.12.2015 року автомобіля "Фольцваген Джета", 1987 року випуску, д.р.н. 134-84 ВО, власником якого є позивач по справі ОСОБА_3, даний автомобіль має численні ушкодження, зокрема: переднього та заднього бампера, передньої частини, радіатора з вентилятором, капота, переднього правого крила та шини з диском, вітрового скла, передньої лівої частини, задніх лівих дверей, лівого порогу, підсилювача заднього бампера, задніх правих дверей, правої передньої піввісі, правого переднього важелю та інші (а.с.26-33).
Відповідно до експертного дослідження №2141 від 30.12.2015 року, за проведення якого позивачем сплачено 720 грн. відповідно до рахунку-фактури № 2141 від 23.12.2015 року (а.с.13-14), вартість відновлювального ремонту автомобіля "ОСОБА_6," 1987 року випуску, д.р.н. 134-84 ВО, внаслідок отриманих при ДТП 08.06.2015 року ушкоджень, становить 81132,30 грн., а матеріальний збиток завданий власнику автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП складає 36777,29 грн. (а.с.15-25)
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згаданою постановою Ковельського міськрайонного суду від 02.07.2015 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ст. 122-4, 124 КпАП України.
Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що особа, у володінні якої тимчасового перебував транспортний засіб - ОСОБА_1, добровільно передала кермо відповідачу, який не мав відповідного права на керування автомобілем та навичок, що підтверджується тим, що ОСОБА_1В допомагав кермувати відповідачу, зокрема, перемикав швидкість, а тому вважав, що дані обставини указують на наявність і його вини у спричиненні позивачу шкоди.
З врахуванням цієї обставини суд послався на ст. 1190 ЦК України, якою передбачено, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Враховуючи ту обставину, що згаданою постановою Ковельського міськрайонного суду від 02.07.2015 року встановлено лише вину ОСОБА_4 у вчиненні ДТП, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про наявність також вини третьої особи ОСОБА_1 у завданні шкоди позивачу, оскільки між настанням ДТП та його діями, зокрема у тому, що він передав кермо відповідачу, немає прямого причинно-наслідкового зв'язку із заподіяною позивачу пошкодженням його автомобіля майновою і моральною шкодою.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача майнової шкоди в розмірі 36777,29 грн., а також 720 грн. на відшкодування витрат за проведення експертизи є підставними і їх слід задовольнити.
Згідно із ч. 1, п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Частиною 1 ст. 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 9 постанови від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Оскільки внаслідок пошкодження автомобіля позивач зазнала певні психологічні та емоційні страждання, тому вона має право на відшкодування моральної шкоди.
Враховуючи характер та обсяг душевних страждань, роз'яснення вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України, колегія суддів виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди слід визначити в розмірі 1000 грн.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача слід стягнути судові витрати в розмірі 2315,04 грн. судових витрат (1102,40 грн. судового збору за подання позовної заяви + 1212,64 грн. судового збору за подання апеляційної скарги).
На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи, оскаржуване в даній справі рішення суду підлягає відповідно до положень ст. 309 ЦПК України скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Ковельського міськрайонного суду від 20 травня 2016 року в даній справі скасувати і ухвалити нове рішення.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3 36777 (тридцять шість тисяч сімсот сімдесят сім) грн. 29 коп. на відшкодування майнової шкоди, 720 (сімсот двадцять) грн. на відшкодування витрат за проведення експертизи, 1000 (одну тисячу) грн. на відшкодування моральної шкоди та 2315 (дві тисячі триста п'ятнадцять) грн. 04 коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви і апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: