Ухвала від 30.06.2016 по справі 5-235кз16

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаОСОБА_10,

суддів ОСОБА_11 і ОСОБА_12,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 30 червня 2016 року заяву засудженого ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України судових рішень щодо нього,

ВСТАНОВИЛА:

Апеляційний суд Автономної Республіки Крим вироком від 30 листопада 2004 року засудив ОСОБА_5 за пунктами 1, 2, 4, 6, 12 частини другої статті 115, частиною четвертою статті 187, частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України (далі - КК) із застосуванням частини першої статті 70 цього Кодексу до остаточного покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, а за статтею 257 КК ОСОБА_5 виправдав за відсутністю в його діянні складу цього злочину.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9

Ухвалою Колегії суддів судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 28 квітня 2005 року вирок щодо ОСОБА_5 залишено без зміни.

У заяві засуджений ОСОБА_5 порушує питання про перегляд вироку Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 30 листопада 2004 року на підставі пунктів 1 і 2 частини першої статті 445 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Неоднаковість застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої законом України про кримінальну відповідальність, вбачає в призначенні йому більш суворого покарання, аніж засудженому ОСОБА_7 На обґрунтування цього доводу посилається на те, що суд не в повній мірі врахував його позитивні характеристики, що він раніше не судимий, має 29 років трудового стажу, одружений і має трьох дітей. Неоднаковість застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми, передбаченої КПК, що, на його думку, зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень, вбачає в фальсифікації матеріалів справи та відсутності доказів його винуватості у вчиненні вбивства. Просить поновити йому строк на подачу заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.

Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, перевірила доводи заяви та дійшла висновку про таке.

Згідно із статтею 444 КПК (в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року) Верховний Суд України переглядає судові рішення у кримінальних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Визначений у статті 445 КПК перелік підстав для перегляду судових рішень Верховним Судом України є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 445 КПК підставою для перегляду судових рішень Верховним Судом України є неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої законом України про кримінальну відповідальність, у подібних правовідносинах, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень.

Разом з тим, дана процесуальна норма містить застереження, що із зазначених у ній підстав не переглядаються судові рішення з питань неоднакового застосування санкцій кримінально-правових норм, звільнення від кримінальної відповідальності чи покарання.

Враховуючи те, що засуджений ОСОБА_5, посилаючись на неоднаковість застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої законом України про кримінальну відповідальність (пункт 1 частини першої статті 445 КПК), фактично у заяві стверджує про суворість призначеного йому покарання, тобто ставить під сумнів правильність застосування судом касаційної інстанції санкції норми частини другої статті 115 КК, що не є підставою для перегляду, провадження за цим доводом не підлягає відкриттю.

Пункт 2 частини першої статті 445 КПК передбачає підставу для перегляду Верховним Судом України - неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої цим Кодексом, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень. Цим положенням КПК доповнено Законом України від 12 лютого 2015 року «Про забезпечення права на справедливий суд», який набрав чинності з 28 березня 2015 року. Відповідно до статті 5 КПК кримінальні процесуальні норми цього Кодексу не мають зворотної дії в часі.

З доданих до заяви копій оскаржуваних рішень убачається, що провадження у справі відбувалося за нормами і в порядку, регламентованому КПК 1960 року.

Верховний Суд України свою правову позицію щодо неможливості перегляду судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 445 КПК, провадження по яких відбувалося за процедурою, передбаченою нормами Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі - КПК 1960 року), неодноразово висловлював у своїх рішеннях, зокрема у постанові від 17 грудня 2015 року № 5-55 кс 15. Згідно із цим висновком правовідносини, які виникають, розвиваються і припиняються у зв'язку з реалізацією права осіб на подання заяв про перегляд Верховним Судом України рішень суду касаційної інстанції, ухвалених за процедурою КПК 1960 року, мають визначатися цим КПК. Це убачається з положень пункту 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК 2012 року, згідно з яким заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у кримінальних справах, які були розглянуті до набрання чинності КПК 2012 року, або у справах, розгляд яких не завершено з набранням чинності цим Кодексом, подаються й розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності КПК 2012 року.

КПК 1960 року не передбачає такої підстави для перегляду судових рішень Верховним Судом України, як неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми, передбаченої КПК 2012 року, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень.

Отже, перегляд судових рішень, постановлених згідно із положеннями КПК 1960 року, із підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 445 КПК (у редакції Закону від 12 лютого 2015 року), не можливий, у зв'язку із чим і доводи заяви ОСОБА_5 про фальсифікацію матеріалів справи та відсутність доказів його винуватості у вчиненні вбивства не можуть бути предметом для перегляду Верховним Судом України вироку Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 30 листопада 2004 року.

З огляду на викладене, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України вважає, що подана засудженим ОСОБА_5 заява про перегляд судових рішень щодо нього є необґрунтованою, і не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Ураховуючи викладене, не вбачається і підстав для поновлення строку на подачу заяви.

Керуючись статтями 445, 447, 451 КПК, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Відмовити засудженому ОСОБА_5 у допуску кримінальної справи до провадження Верховного Суду України для перегляду постановленої у цій справі ухвали Верховного Суду України від 28 квітня 2005 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12

Попередній документ
58636554
Наступний документ
58636556
Інформація про рішення:
№ рішення: 58636555
№ справи: 5-235кз16
Дата рішення: 30.06.2016
Дата публікації: 24.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Верховний Суд України
Категорія справи: