29 червня 2016 року м. Київ
Суддя Верховного Суду України Волков О.Ф., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 квітня 2016 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 квітня 2016 року.
Відповідно до частини другої статті 2392 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суддя-доповідач своєю ухвалою від 20 травня 2016 року заяву залишив без руху та надав заявнику строк до 20 червня 2016 року для усунення її недоліків, вказаних у цій ухвалі Верховного Суду України.
Проте заявник не усунув у повному обсязі недоліки заяви, оскільки в ній не наведено обґрунтування неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах та не додано до заяви копії різних за змістом судових рішень касаційної інстанції, які підтверджують неоднакове правозастосування одних і тих самих норм матеріального права.
Оскільки заяву подано без додержання вимог статей 239 та 2391 КАС заявник не усунув її недоліки протягом установленого строку, то вона підлягає поверненню заявнику відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 2392 КАС.
Керуючись статтями 239, 2391 , 2392 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалила:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 квітня 2016 року повернути особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Верховного Суду України О.Ф. Волков