Справа № 726/238/16-к
Провадження № 1-кп/726/26/16
Категорія 54
25.02.2016 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівців у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у стадії підготовчого судового засідання обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016260030000031 від 26.01.2016 року, і угоду про визнання винуватості, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, не працюючої, з середньою освітою, раніше судимої:
- 03.08.2015 року Садгірським райсудом м. Чернівці за ст. 185 ч. 1 КК України до 100 годин громадських робіт,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 389 ч. 2 КК України, -
Згідно обвинувального акту і наданої угоди про визнання винуватості від 12 лютого 2016 року ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, за наступних обставин.
Так, 03 серпня 2015 року засуджено вироком Садгірського районного суду м.Чернівці за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді 100 годин громадських робіт.
09 жовтня 2015 року ОСОБА_5 ознайомлена з порядком та умовами відбування призначеного їй покарання, а також попереджена про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування призначеного судом покарання.
12 жовтня 2015 року ОСОБА_5 направлена для відбування громадських робіт в Садгірську районну у м. Чернівці раду, куди вона прибула, де в подальшому у зв'язку з ліквідацією районних рад в м. Чернівці на підставі рішенням Міської ради м. Чернівці з 25.10.2015 року Садгірська районна у м. Чернівці рада втратила повноваження, тому ОСОБА_5 того ж дня була направлена до Садгірського РП Чернівецького MB КВІ відділу ДПтСУ в Чернівецькій області для прийняття рішення про подальше відбування, призначених їй судом громадських робіт, куди ОСОБА_5 більше не зверталась. Крім того, будучи письмово попередженою про покладені на неї обов'язки, ОСОБА_5 14.10.15 вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст. 175-1 ч.І КУпАП, 02.02.16 передбачене ст. 178 ч. 1 КУпАП.
Наведені умисні дії ОСОБА_5 були кваліфіковані за ч. 2 ст. 389 КК України, тобто ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання.
Як вбачається з обвинувального акту та угоди про визнання винуватості ОСОБА_5 беззастережно визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, щиро розкаявся та активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення.
ОСОБА_5 також погодилася із прокурором на призначення їй покарання за ч. 2 ст. 389 КК України у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік. На підставі ч.1 ст. 71 КК України приєднати повністю не відбуту частину покарання за вироком Садгірського районного суду м. Чернівці від 03 серпня 2015 року за правилами ст. 72 КК України, і призначити покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік 12 днів. У відповідності до вимог ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням терміном на 1 рік. Згідно з вимогами ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_5 обов'язки передбачені п. 2, 3, 4, вказаної статті.
Суд, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши в обвинувачуваної повне порозуміння нею її процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які б примусили ОСОБА_5 погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого щодо неї обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості. При цьому суд виходить з наступного.
Так, злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , згідно ст.12 КК України відноситься до злочину невеликої тяжкості, оскільки санкція ч. 2 ст. 389 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років.
Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України, враховуючі тяжкість злочину, відсутність потерпілого, та у випадку завдання злочином шкоди лише державним та суспільним інтересам, може бути укладено угоду про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим.
Угода за змістом укладена відповідно до ст. 472 КПК України і має усі необхідні реквізити та відомості, у т.ч. стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди.
Обвинуваченій ОСОБА_5 суд під розписку відповідно до ст. 474 КПК України роз'яснив процесуальні права, характер обвинувачення, вид покарання та наслідки укладання, затвердження та невиконання угоди, передбачені ст.ст. 473, 476 КПК України, роз'яснив вичерпні підстави оскарження вироку суду, винесеному на підставі угоди.
Суд також переконаний в тому, що угоду сторонами підписано добровільно, свідомо, без впливу будь-яких сторонніх обставин чи факторів. Умови укладеної угоди також не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін чи інших осіб. З угоди також не вбачається обставин, які б свідчили про очевидну неможливість виконання обвинуваченим узятих на себе за угодою зобов'язань.
Як видно з реєстру матеріалів досудового розслідування у справі зібрано достатньо доказів для обґрунтованої підозри і обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, а тому визнання ним винуватості є цілком виправданим.
Суд також вважає, що обставини, які обтяжують і пом'якшують покарання, дані про особу ОСОБА_5 , характер кримінального правопорушення та інші обставини цілком враховані угодою про визнання винуватості і знайшли своє відображення в узгодженому остаточному покаранні.
Керуючись ст.ст.373, 374, 474, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду від 12.02.2016 року між прокурором ОСОБА_3 і обвинуваченою ОСОБА_5 про визнання винуватості.
Відповідно до затвердженої угоди про визнання винуватості визнати ОСОБА_5 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік. На підставі ч.1 ст. 71 КК України приєднати повністю невідбуту частину покарання за вироком Садгірського районного суду м. Чернівці від 03 серпня 2015/року за правилами ст. 72 КК України, і призначити покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік 12 днів.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Згідно ст.76 КК України слід покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити особисте зобов'язання.
На вирок сторонами може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернівецької області через Садгірський районний суд м. Чернівці протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, але лише у випадках, встановлених ст.ст.473, 394 КПК України.
Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженій та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1