"29" червня 2016 р. Справа № 926/937/16
За позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області, м. Чернівці
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Чернівці
про стягнення заборгованості в сумі 15033,22 грн.
Суддя Т.І. Ковальчук
Представники:
Позивача - ОСОБА_2, дов. № 10-08-04641 від 10.12.2015 р.
Відповідача - ФОП ОСОБА_1, ОСОБА_3, дов. 13.06.2016 р.
Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення 15033,22 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди нерухомого майна № 417 від 18.04.2013 р., у тому числі 5096,22 грн. основного боргу, 718,36 грн. пені, 69,64 грн. 3% річних та 9176,00 грн. неустойки за неповернення майна.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконувала взяті на себе зобов'язання зі сплати орендної плати за користування наданими в оренду нежитловими приміщеннями, внаслідок чого утворилася заборгованість, а також після припинення в зв'язку зі створенням ПАТ “Українська залізниця” договору оренди нерухомого майна № 417 від 18.04.2013 всупереч його умовам своєчасно не повернула приміщення балансоутримувачеві, за що їй нараховано неустойку в розмірі подвійної орендної плати за кожний день прострочення з моменту припинення договору по день фактичного звільнення орендованого майна.
Провадження у справі порушено ухвалою від 05.05.2016 р., справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 26.05.2016 р. за участю представників сторін, позивача зобов'язано надати додаткові докази і розрахунки, провести звірку розрахунків з відповідачем, акт звірки надати суду, відповідача зобов'язано надати відзив на позов та докази в його обґрунтування.
У судовому засіданні 26.05.2016 р. представник позивача подав витребувані ухвалою від 05.05.2016 р. додаткові докази.
Ухвалою від 26.05.2016 р. розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 14.06.2016 р. для надання можливості відповідачеві ОСОБА_1 належним чином оформити повноваження її представника для здійснення представництва і захисту її інтересів у справі № 926/937/16 та надати відзив на позов.
Ухвалою від 14.06.2016 р. розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 29.06.2016 р. у зв'язку з неявкою відповідача та неподанням відзиву на позов. Позивача зобов'язано надати додаткові розрахунки, відповідача попереджено про можливі наслідки неявки в судове засідання та неподання відзиву на позов.
Після відкладення розгляду справи письмовий відзив на позов від відповідача не надійшов.
До початку судового засідання 29.06.2016 р. відповідач подав докази сплати позивачеві заборгованості з орендної плати, пені і трьох процентів річних.
У судовому засіданні 29.06.2016 р. представник позивача позов підтримав, з урахуванням погашення відповідачем боргу з орендної плати, пені і трьох процентів річних просив задовольнити позов у частині стягнення неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна.
Відповідач ФОП ОСОБА_1 та її представник у судовому засіданні 29.06.2016 р. пояснили, що заборгованість з орендної плати, пені і трьох процентів річних погашена в повному обсязі, проти вимог про стягнення неустойки за несвоєчасне повернення орендованих приміщень заперечили, пояснили, що заяву про припинення договору оренди ані відповідач, ані її представник не отримували, а балансоутримувач приміщень не наполягав на їх звільненні, посилаючись на те, що відсутні документи про реєстрацію ПАТ “Українська залізниця”.
Заслухавши пояснення представників сторін і відповідача ФОП ОСОБА_1, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.
18 квітня 2013 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернівецькій області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди № 417 нерухомого майна, що належить до державної власності (а.с. 12-15).
Відповідно до цього договору РВ ФДМУ по Чернівецькій області (Орендодавець) передав по акту приймання-передавання від 18.04.2013 р., а ФОП ОСОБА_1 (Орендар) прийняла в строкове платне користування нежитлове приміщення буфету “Сервісний центр” (інд. 5-3) будівлі вокзалу станції Чернівці (літ.А,Е) площею 51,7 кв.м за адресою м. Чернівці, вул. Гагаріна, 38, що перебуває на балансі ВП “Вокзал станції Чернівці” ДТГО “Львівська залізниця” (Балансоутримувач)(а.с. 16).
У подальшому сторони укладали додаткові договори до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 18.04.2013 р. № 417, а саме: додатковий договір від 30.12.2013 р., додатковий договір від 16.12.2014 р., додатковий договір від 25.03.2015 р., додатковий договір від 15.07.2015 р. (а.с. 17-21).
Згідно з договором оренди нерухомого майна № 417 від 18.04.2013 р. орендар ФОП ОСОБА_1, зокрема, зобов'язалася:
- своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до Державного бюджету та Балансоутримувачу незалежно від наслідків своєї господарської діяльності у співвідношенні (70% до 30%) не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції (пункти 3.5, 5.2 в редакції додаткового договору від 30.12.2013 р.);
- в разі закінчення терміну дії договору оренди (його розірвання) повернути майно Орендодавцю аналогічно порядку, встановленого при передачі майна Орендарю цим договором, сплатити орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно, сплатити заборгованість з орендної плати, пені за весь період оренди по день фактичного повернення майна Балансоутримувачу по акту передачі-приймання (пункти 2.4, 3.11, 5.14).
В пункті 3.7 договору оренди нерухомого майна № 417 від 18.04.2013 р. передбачено пеню за несвоєчасну сплату орендної плати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати, строк дії договору сторони встановили з 18 квітня 2013 року по 30 грудня 2013 року включно (пункт 10.1).
Надалі строк дії договору оренди нерухомого майна № 417 від 18.04.2013 р. продовжувався сторонами у додаткових договорах: згідно з Додатковим договором від 30.12.2013 р. на 1 рік - по 31 грудня 2014 року включно, за Додатковим договором від 16.12.2014 р. - з 31 грудня 2014 року по 31 березня 2015 року включно, згідно з Додатковим договором від 25.03.2015 р. - з 01 квітня 2015 р. по 31 липня 2015 року включно.
Додатковим договором від 15 липня 2015 року сторони продовжили термін дії договору оренди строком до 31.12.2015 року, а саме: з 01 серпня 2015 року до моменту створення (реєстрації) публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, але не більше ніж до 31.12.2015 р.
Як видно з наданого позивачем ОСОБА_4 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 11.05.2015 р., 21.10.2015 року проведено державну реєстрацію юридичної особи Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (код ЄДРПОУ 40075815) (а.с. 29-34).
03 листопада 2015 року позивач надіслав відповідачеві за вихідним номером № 11-03-04109 заяву про припинення договору оренди № 417 від 18.04.2013 р., в якій повідомив ФОП ОСОБА_1 про утворення і державну реєстрацію 21.10.2015 р. ПАТ “Українська залізниця” та припинення з зв'язку з цим 20.10.2015 р. дії договору оренди нерухомого майна № 417 від 18.04.2013 р. і висунув вимоги про негайне повернення орендованого майна по акту приймання-передачі та сплату орендної плати по день фактичного повернення майна. Зазначену заяву ФОП ОСОБА_1 отримала 06.11.2015 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 22-23).
Орендоване майно відповідач повернула ДТГО “Львівська залізниця” (Балансоутримувачеві) 30 листопада 2015 року по акту приймання-передачі нерухомого майна, що належить до державної власності (а.с. 25).
Як видно з наданих позивачем розрахунків станом на 29.02.2016 р., заборгованість ФОП ОСОБА_1 зі сплати орендної плати за користування нежитловими приміщеннями складала 5069,22 грн., також відповідачеві нараховано 718,36 грн. пені за період з 18.04.2013 р. по 29.02.2016 р. та 69,64 грн. три проценти річних за той же період (а.с. 46-50).
Указані суми відповідач сплатила 29 червня 2016 р., про що подала суду квитанції від 29.06.2016 р. №№ 251, 252, 253 про перерахування коштів позивачеві через установу АТ “Укрсиббанк” (а.с. 87-90).
Таким чином, заявлена до стягнення заборгованість зі сплати орендної плати, пені і трьох процентів річних сплачена відповідачем в повному обсязі в добровільному порядку після порушення провадження у справі та до прийняття судом рішення по суті спору, в зв'язку з чим стосовно вказаних позовних вимог між сторонами немає предмета спору і в цій частині провадження у справі підлягає припиненню по пункту 11 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Стосовно вимог про стягнення неустойки за неповернення орендованого майна в розмірі 9176,00 грн. за період з 21.10.2015 р. по 30.11.2015 р. (а.с. 61) суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Обов'язок відповідача повернути орендоване майно балансоутримувачеві - ВП “Вокзал станції Чернівці” ДТГО “Львівська залізниця”, передбачено також пунктом 2.4 договору оренди нерухомого майна № 417 від 18.04.2013 р., відповідно до якого у разі припинення цього договору майно повертається орендарем балансоутримувачу. Орендар повертає майно аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором, тобто по акту приймання-передавання (пункти 1.3, 2.1 договору). Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання.
При цьому, згідно з пунктом 2.5 договору оренди нерухомого майна № 417 від 18.04.2013 р. обов'язок по складанню акта приймання-передавання покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору, тобто, в разі повернення майна з оренди - на орендаря (відповідача).
Згідно зі статтею 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 291 ГК України передбачено, що договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ст. 631 ЦК України).
Відповідно до статті 252 ЦК України строк визначається роками місяцями, тижнями днями або годинами, а термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК).
Згідно з частиною 3 статті 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.
Як зазначалося вище, Додатковим договором від 15 липня 2015 року сторони продовжили термін дії договору оренди строком до 31.12.2015 року, а саме: з 01 серпня 2015 року до моменту створення (реєстрації) публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, але не більше ніж до 31.12.2015 р. Тобто, з настанням обумовленої події, а саме створенням і державною реєстрацією 20.10.2015 р. ПАТ “Українська залізниця”, укладений між сторонами спору договір оренди нерухомого майна № 417 від 18.04.2013 р. припинив свою дію з 21 жовтня 2015 року.
Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.
Відповідно до статті 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Як зазначалося, частиною першою статті 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Частиною другою статті 785 ЦК України передбачено право наймодавця вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення у разі невиконання наймачем обов'язку з повернення речі.
Пунктом 9.3 договору оренди нерухомого майна № 417 від 18.04.2013 р. також передбачено, якщо орендар не виконує обов'язку щодо своєчасного повернення майна по акту приймання-передачі, то орендар сплачує орендодавцю неустойку без обмеження будь-якими строками у розмірі подвійної орендної плати за кожен день прострочення по день фактичного звільнення орендованого майна.
Таким чином, право на стягнення неустойки, встановленої нормою ч. 2 ст. 785 ЦК України, пов'язується з простроченням орендарем виконання зобов'язання з повернення орендованого приміщення за актом приймання-передачі.
При цьому, за змістом ч. 1 ст. 785 ЦК у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний повернути річ наймодавцеві негайно, іншого строку для повернення майна з оренди договором оренди нерухомого майна № 417 від 18.04.2013 р. не встановлено, відтак, суд виходить з того, що відповідно до вказаного договору, статей 252-254, 785 Цивільного кодексу відповідач зобов'язаний повернути орендовані приміщення позивачеві негайно, тобто не пізніше наступного дня після закінчення строку дії договору.
Однак, як встановлено судом, відповідач отримала заяву позивача про припинення дії договору оренди нерухомого майна № 417 від 18.04.2013 р. 06 листопада 2015 року (при тому, що максимально строк дії договору встановлено до 31.12.2015 р.) і це підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з штрихкодовим ідентифікатором 58029 0220224 0 (а.с. 22-23), відтак, суд критично ставиться до заперечень ФОП ОСОБА_1, що вона вказану заяву не отримувала.
Не приймає суд також твердження відповідача і її представника, що балансоутримувач ВП “Вокзал станції Чернівці” ДТГО “Львівська залізниця” не наполягав на поверненні приміщень, оскільки вказані доводи не підтверджені жодними доказами і не доведено, що в зв'язку з відповідною позицією балансоутримувача ФОП ОСОБА_1 була об'єктивно позбавлена можливості повернути орендоване майно в установленому договором порядку.
В силу ж статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, подаючи суду належні та допустимі докази.
Згідно з актом приймання-передачі нерухомого майна, що належить до державної власності, від 30 листопада 2015 року, нерухомі приміщення, що були предметом оренди відповідача за договором оренди нерухомого майна № 417 від 18.04.2013 р., повернуті ФОП ОСОБА_1 балансоутримувачеві відокремленому підрозділу “Вокзал станції Чернівці” 31.11.2015 року, тобто через 41 день від дня припинення дії договору 21 жовтня 2015 р. (а.с. 25).
Разом з тим, для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 ЦК України необхідна наявність вини (умислу або необережності) у особи, яка порушила зобов'язання, відповідно до вимог статті 614 ЦК України.
Досліджуючи обставини, пов'язані з несвоєчасним поверненням ФОП ОСОБА_1 орендованих приміщень, суд виходить з того, що до отримання 06.11.2015 р. заяви позивача від 03.11.2015 р. про припинення договору оренди № 417 від 18.04.2013 р. вона не знала і не була зобов'язана знати, що 20 жовтня 2015 року відбулася державна реєстрація публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” і що договір оренди, відповідно, є припиненим.
Зобов'язання відповідача самостійно стежити за можливою державною реєстрацією ПАТ “Українська залізниця” додатковим договором від 15 липня 2015 року не передбачено, представник позивача в судовому засіданні 29.06.2016 р. пояснив, що саме регіональне відділення ФДМУ по Чернівецькій області дізналося про реєстрацію ПАТ “Українська залізниця” не 21.10.2015 р., а дещо пізніше, після чого надіслало 03.11.2015 р. відповідачеві заяву про припинення договору оренди.
Відтак, суд вважає, що з урахуванням встановлених обставин до офіційного повідомлення позивача про припинення договору оренди і необхідність повернення орендованого майна відповідач не повинен нести відповідальність у вигляді неустойки за неповернення майна з оренди, оскільки в такому неповерненні його вина відсутня.
Враховуючи ж, що термін повернення майна з оренди у спірному випадку є негайним, слід вважати встановленим, що прострочення повернення приміщень відповідачем з оренди мало місце впродовж періоду з 07 (наступного дня від дня отримання ФОП ОСОБА_1 заяви про припинення дії договору оренди) по 30 листопада 2015 р. (день повернення майна з оренди по акту приймання-передавання). При цьому, відповідач не довів належними і допустимими доказами відсутність своєї вини в неповерненні об'єкта оренди в період з 07 по 30 листопада 2015 р. У той же час, тягар доказування відсутності вини в порушенні зобов'язання покладається на сторону, яка допустила відповідне порушення (ч. 3 ст. 614 ЦК України).
Отже, належна до стягнення з ФОП ОСОБА_1 неустойка за несвоєчасне повернення орендованого майна складатиме 5446,18 грн., виходячи з наступного розрахунку:
3403,86 грн. (орендна плата за листопад 2015 року, а.с. 61) х 2 : 30 дн. (кількість днів у листопаді 2015 р.) х 24 дн. (кількість днів прострочки з 07 по 30.11.2015 р.).
Таким чином, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в частині вимог про стягнення неустойки в сумі 5446,18 грн., в решті вимог про стягнення неустойки в задоволенні позову належить відмовити в частині вимог про стягнення основного боргу, пені і трьох процентів річних провадження у справі належить припинити за відсутністю предмета спору.
В зв'язку з частковим задоволенням позову судовий збір належить стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно обгрунтованим позовним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 49, п. 11 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (58000, м. Чернівці проспект Незалежності, 86В/65 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області (58000, м. Чернівці, вул. Л.Кобилиці, 21-А, код ЄДРПОУ 21432643):
- 5446,18 грн. (отримувач Держбюджет, м. Чернівці, 22080300, код ЄДРПОУ 37978173, МФО 856135, р/р 31115094700002);
- 1038,60 грн. судового збору (одержувач регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області, код 21432643, банк одержувача Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р 35214055008539).
3. У решті вимог у частині стягнення неустойки у позові відмовити.
4. Припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення 5096,22 грн. основного боргу, 718,36 грн. пені та 69,64 грн. трьох процентів річних
З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.
У судовому засіданні 29.06.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст підписано 29 червня 2016 року.
Суддя Т.І.Ковальчук