ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
22.06.2016Справа №910/8862/16
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО ІСТЛАЙН МЕГАПОЛІС»
до за участю про Публічного акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України» Третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО ФОРВАРД МЕГАПОЛІС»; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО ПРАЙМ МЕГАПОЛІС»; 3. Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО АВАНТ МЕГАПОЛІС»; 4. Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО ДІАМАНТ МЕГАПОЛІС»; 5. Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО ТЕНДЕНС АВТО»; 6. Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО АВТО ІНВЕСТ»; 7. Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО СКАЙЛАЙН МОТОРС» розірвання договору поруки №27113Р44 від 22.11.2013 року
Представники:
від Позивача: не з'явились;
від Відповідача: Головіна О.І. (представник за Довіреністю);
від Третіх осіб: не з'явились;
Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКО ІСТЛАЙН МЕГАПОЛІС» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України» (надалі також - «Відповідач») про розірвання договору поруки №27113Р44 від 22.11.2013 року.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що 22.11.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «НІКО ІСТЛАЙН МЕГАПОЛІС» (Поручитель) та Публічним акціонерним товариством «Державний експортно - імпортний банк України» (Кредитор) було укладено Договір поруки №27113Р44, відповідно до умов якого Поручитель зобов'язався перед Кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання Позичальником, а також будь - якими правонаступниками Позичальника, основного зобов'язання. Як зазначає Позивач, оскільки ліміт кредитування виражений у гривні, то після підвищення курсу валют по відношенню до гривні, Позивальник значно перевищив ліміт кредитування, виражений у гривні. Тому Банк зупинив видачу грошових коштів, у зв'язку з чим Позивач позбавлений можливості нормального функціонування, на яке розраховував в момент підписання договору поруки, і якби міг це передбачити, то не підписував би його. Позивач, підписуючи договір поруки, не міг передбачити чи допустити різкого росту курсу валют по відношенню до гривні. За таких підстав, просить Суд розірвати Договір поруки №27113Р44 від 22.11.2013 року на підставі статті 652 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.05.2016 року порушено провадження у справі № 910/8862/16, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКО ФОРВАРД МЕГАПОЛІС", Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКО ПРАЙМ МЕГАПОЛІС", Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКО АВАНТ МЕГАПОЛІС", Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКО ДІАМАНТ МЕГАПОЛІС", Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКО ТЕНДЕНС АВТО", Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКО АВТО ІНВЕСТ", судове засідання призначено на 25.05.2016 року.
25.05.2016 року через загальний відділ діловодства суд (канцелярію) від Відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 17.05.2016 року та відзив на позовну заяву, в якому просить Суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
25.05.2016 року в судове засідання з'явився представник відповідача. Представники позивача та третіх осіб в судове засідання не з'явились, про поважні причини неявки Суд не повідомили, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 17.05.2016 року не виконали.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Позивача надати письмові пояснення чи заперечення з посиланням на належні докази з урахуванням відзиву Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2016 року відкладено розгляд справи на 08.06.2016 року, у зв'язку з неявкою представників позивача та третіх осіб в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.
30.05.2016 року через загальний відділ діловодства суд (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО СКАЙЛАЙН МОТОРС".
08.06.2016 року в судове засідання з'явились представники позивача та відповідача. Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, про поважні причини неявки Суд не повідомили, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Представники позивача та третіх осіб вимоги ухвали суду не виконали.
Щодо клопотання Відповідача про залучення до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО СКАЙЛАЙН МОТОРС", Суд зазначає наступне.
Відповідно до п.1 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.
Відповідно до п. 1.6 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" ст. 27 ГПК передбачає можливість участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, якщо рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін. З підстав, зазначених у третьому і четвертому реченнях частини першої згаданої статті, господарський суд залучає певну особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, й за відсутності згаданих заяви чи клопотання. Така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини.
Питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі.
Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали та обставини справи Суд вважає, за необхідне задовольнити клопотання Відповідача та залучити до участі у справі в якості третьої особи-7 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКО СКАЙЛАЙН МОТОРС".
Крім того, Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Позивача направити копію позовної заяви Товариству з обмеженою відповідальність "НІКО СКАЙЛАЙН МОТОРС" та надати Суду докази на підтвердження направлення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2016 року відкладено розгляд справи на 22.06.2016 року, у зв'язку з неявкою представників третіх осіб в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, залученням до участі у справі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, витребуванням додаткових доказів по справі.
В судовому засіданні 22 червня 2016 року представник Відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В судове засідання представник Позивача не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про відкладення справи в судовому засіданні 08.06.2016 року. В судове засідання представники Третіх осіб не з»явились, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 08.06.2016 року у справі № 910/8862/16, розміщенням оголошення на офіційному веб-порталі "Судова влада в Україні" у мережі Інтернет про дату судового засідання для представника Третьої особи - 7.
За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.
Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО ПРАЙМ МЕГАПОЛІС», Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО ФОРВАРД МЕГАПОЛІС", Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО АВАНТ МЕГАПОЛІС", Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО ДІАМАНТ МЕГАПОЛІС" є 08324, Київська обл., Бориспільський район, село Гора, ВУЛИЦЯ БОРИСПІЛЬСЬКА, будинок 22, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО АВТО ІНВЕСТ» є 01004, м.Київ, ВУЛИЦЯ ВЕЛИКА ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 5, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО ТЕНДЕНС АВТО» є 7500, Донецька обл., місто Маріуполь, ВУЛИЦЯ КРАСНОФЛОТСЬКА, будинок 145 А.
Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/8862/16 направлялись на вказані адреси Третіх осіб, зазначені на веб-сайті Міністерства юстиції України.
Згідно з абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, Суд приходить до висновку, Позивач та Треті особи про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Приймаючи до уваги, що Позивач та Треті особи були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представників Позивача та Третіх осіб не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.
Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 22 червня 2016 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.
Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
22.11.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НІКО АВТО ІНВЕСТ» (Позичальник-1), Товариством з обмеженою відповідальністю «НІКО ФОРВАРД МЕГАПОЛІС» (Позичальник-2), Товариством з обмеженою відповідальністю «НІКО ПРАЙМ МЕГАПОЛІС» (Позичальник-3), Товариством з обмеженою відповідальністю «НІКО ІСТЛАЙН МЕГАПОЛІС» (Позичальник-4), Товариством з обмеженою відповідальністю «НІКО АВАНТ МЕГАПОЛІС» (Позичальник-5), Товариством з обмеженою відповідальністю «НІКО ДІАМАНТ МЕГАПОЛІС» (Позичальник-6), Товариством з обмеженою відповідальністю «НІКО ТЕНДЕНС АВТО» (Позичальник-7), Товариством з обмеженою відповідальністю «НІКО СКАЙЛАЙН МОТОРС» (Позичальник-8) було укладено Генеральну кредитну угоду №27113N6 з метою врегулювання взаємовідносин між Банком та позичальником щодо фінансування інвестиційної, торгово-закупівельної, виробничої та іншої діяльності позичальника.
Пунктом 2.1 генеральної угоди сторони передбачили, що відповідно до положень та умов цієї Генеральної угоди Банк здійснює із позичальником кредитні операції в межах лімітів, визначених п. 2.2 цієї Генеральної угоди, на підставі та з урахуванням умов Кредитних договорів, які укладаються за домовленістю сторін відповідно до положень цієї Генеральної угоди.
Відповідно до п.п. 2.2.1 п. 2.2 Генеральної угоди ліміт Генеральної угоди - 132 971 500,00 грн. Ліміт генеральної угоди поширюється на кредитні договори, які будуть укладені в рамках цієї Генеральної угоди та включені до додатка 1 до цієї Генеральної угоди протягом її дії, а також кредитні договори, укладені до моменту набуття чинності цією Генеральною угодою, які є відповідними додатками до цієї Генеральної угоди згідно з додатком 1 до цієї Генеральної угоди.
Згідно з п.п. 2.2.2 п. 2.2 Генеральної угоди ліміт заборгованості за кредитним договором встановлюється в рамках ліміту Генеральної угоди та визначається у відповідному Кредитному договорі. Загальна сума всіх чинних лімітів заборгованості за кредитними договорами в будь-який момент дії цієї Генеральної угоди не може перевищувати ліміт Генеральної угоди, зазначений у п.п. 2.2.1 цієї Генеральної угоди.
У випадку, якщо у будь-яку дату з будь-якої причини сума основного боргу у гривневому еквіваленті за офіційним курсом, встановленим НБУ на поточну дату, за всіма кредитними договорами перевищуватиме ліміт Генеральної угоди, зазначений у п.п. 2.2.1 цієї Генеральної угоди, позичальник зобов'язується погасити кредит у сумі, що призводить до такого перевищення, протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня відправлення банком позичальнику повідомлення про необхідність такого погашення. Таке погашення здійснюється у валюті кредиту відповідно до заборгованості.
Строк користування кредитом за цією Генеральною угодою - до 21.11.2020 включно (п. 2.3 генеральної угоди).
Надання кредиту здійснюється у порядку, визначеному у відповідному кредитному договорі (п. 2.5 Генеральної угоди).
Згідно з п.3.4 Генеральної угоди у рамках кредитних договорів Позичальник сплачує Банку комісії та інші платежі, передбачені умовами відповідного кредитного договору.
За приписами п.п. 9.2.11 п. 9.1 Генеральної угоди позичальник підтвердив та погодився з тим, що є та буде спроможним реалізувати проект у повному обсязі відповідно до розробленого позичальником плану його реалізації.
У п.п. 9.2.12 п. 9.1 Генеральної угоди зазначено, що позичальник підтвердив та погодився з тим, що перед укладенням цієї Генеральної угоди йому повідомлено банком усю необхідну інформацію щодо умов надання кредиту. Позичальник ознайомлений з усіма положеннями цієї Генеральної угоди, у тому числі зі своїми обов'язками та необхідністю їх належного і своєчасного виконання, відповідальністю тощо. У позичальника відсутні заперечення щодо будь-яких відповідних умов цієї Генеральної угоди.
Відповідно до п. 12.2.1 п. 12.2 будь-які зміни та доповнення до цієї Генеральної угоди можуть бути внесені тільки за згодою сторін та оформлюються, якщо інше не передбачено цією Генеральною угодою, додатковими угодами (правочинами), які підписуються повноважними представниками сторін та скріплюються відбитками печаток сторін.
Крім того, в межах лімітів, визначених п. 2.2 Генеральної угоди, 22.11.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НІКО АВТО ІНВЕСТ» (Позичальник) було укладено Кредитний договір № 27113К28 із внесеними змінами та доповненнями, відповідно до п. 2.1, п. 2.2 якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за кредитом, комісії та інші платежі за цим договором. Кредит надається позичальнику шляхом відкриття невідновлюваної кредитної лінії.
Відповідно до п.п. 2.3.1 п. 2.3 кредитного договору ліміт кредитної лінії - еквівалент 120 000 000,00 грн. Валюта кредитування - долари США. Сума основного боргу у валюті кредиту в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на кожну поточну дату не може перевищувати суму ліміту кредитної лінії, зазначену в першому абзаці цього підпункту договору.
Ліміт кредитної лінії протягом строку дії цього договору може бути змінений у порядку, що передбачений п. 4.1 цього договору (п. 2.3.2 кредитного договору).
Згідно з п.п. 2.5, 5.5 кредитного договору кредит надається позичальнику на рефінансування заборгованості позичальника перед ПАТ "Златобанк" за кредитним договором від 11.02.2013 № 29/1/13-К у сумі 7 550 000,00 доларів США, а також на часткове фінансування інвестиційного проекту з завершення будівництва мультибрендового автомобільного центру "Автомобільний Мегаполіс НІКО".
Відповідно до п.3.2.2.2 кредитного договору розмір ставки комісії за управління змінюється у випадках та в порядку, що передбачені у п.4.3 цього договору.
Розмір ставки комісії за управління змінюється залежно від виконання Позичальником умов договору, Генеральної угоди: у разі невиконання/порушення Позичальником зобов'язань, визначених пп.9.2.12, 9.2.15-9.2.17 цього договору, розмір ставки комісії за управління, визначений у пп.3.2.2.2.1 цього договору, збільшується на 0,085 процентних пункти за кожне таке порушення, на період, починаючи з першого дня другого місяця кварталу, наступного за кварталом, у якому Позичальником порушені зобов'язання, визначені пп.9.2.12, 92.15-92.17 цього договору, та закінчуючи останнім днем першого місяця (включно) кварталу, наступного за кварталом, в якому Позичальником виконано зазначені зобов'язання (пп.4.3.1.1); у разі невиконання/порушення Позичальником зобов'язань, визначених п.9.2.19, 9.2.20 цього договору, розмір ставки комісії за управління, визначений у пп.3.2.2.2.1 цього договору, збільшується на 0,085 процентних пункти, починаючи з дати, наступної за датою невиконання/порушення зазначених зобов'язань, і закінчуючи датою їх виконання. (пп.4.3.1.2)
Пунктом 5.10 кредитного договору сторони погодили, що Банк припиняє надання кредиту, зокрема, у випадках, коли позичальником порушено виконання будь-якого зобов'язання за цим договором (крім зазначених у пп. пп. 9.2.12, 9.2.15-9.2.17, 9.2.19-9.2.20, 9.2.14.2-9.2.14.5, 9.2.13.3, 9.2.27-9.2.28 цього договору) та/або порушено виконання будь-якого зобов'язання за Генеральною угодою, крім зобов'язань, за невиконання яких згідно з умовами цього договору передбачено зменшення ліміту заборгованості, збільшення розміру комісії за управління або застосування штрафної санкції.
Позичальник зобов'язався, зокрема, у строк до 01.01.2014 року перевести на рахунки Позичальника, відкриті у банку, та підтримувати загальні грошові надходження, таким чином, щоб частка загальних грошових потоків Позичальника за квартал, що аналізується, була не менше 100% від загального розміру грошових потоків Позичальника за відповідний квартал. (пп.9.2.12 кредитного договору)
Відповідно до п. п. 11.2.12, 11.2.14 кредитного договору позичальник підтвердив, що є та буде спроможним реалізувати проект у повному обсязі відповідно до розробленого позичальником плану його реалізації; перед укладенням цього договору позичальнику повідомлено Банком усю необхідну інформацію щодо умов надання кредиту; позичальник ознайомлений з усіма положеннями цього договору, у тому числі зі своїми обов'язками та необхідністю їх належного і своєчасного виконання, відповідальністю тощо; у позичальника відсутні заперечення щодо будь-яких відповідних умов цього договору.
В якості забезпечення виконання зобов'язань за Генеральною кредитною угодою №27113N6 від 22.11.2013 року, 22.11.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно - імпортний банк України» (Кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю «НІКО ІСТЛАЙН МЕГАПОЛІС» (Поручитель), Товариством з обмеженою відповідальністю «НІКО АВТО ІНВЕСТ» (Позичальник-1), Товариством з обмеженою відповідальністю«НІКО ФОРВАРД МЕГАПОЛІС» (Позичальник-2), Товариством з обмеженою відповідальністю «НІКО ПРАЙМ МЕГАПОЛІС» (Позичальник-3), Товариством з обмеженою відповідальністю «НІКО АВАНТ МЕГАПОЛІС» (Позичальник-4), Товариством з обмеженою відповідальністю «НІКО ДІАМАНТ МЕГАПОЛІС» (Позичальник-5), Товариством з обмеженою відповідальністю «НІКО ТЕНДЕНС АВТО» (Позичальник-6), Товариством з обмеженою відповідальністю «НІКО СКАЙЛАЙН МОТОРС» (Позичальник-7) було укладено Договір поруки №27113Р44, відповідно до умов якого Поручитель зобов'язався перед Кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання Позичальником, а також будь - якими правонаступниками Позичальника, основного зобов'язання.
У розділі 1 договору поруки зазначено, що основне зобов'язання - зобов'язання Позичальника, передбачені кредитною угодою, щодо відшкодування суми кредиту, процентів, комісій, штрафних санкцій, а також всіх та будь - яких витрат, пов'язаних з наданням та обслуговуванням кредиту.
Згідно з п.2.1 договору поруки Поручитель підтверджує, зокрема, що він ознайомився з умовами кредитної угоди (включаючи всі додатки до кредитної угоди, що є чинними на дату укладання цього договору), поінформований про фінансово - економічний стан позичальника і повністю розуміє свої обов'язки за цим договором (пп.2.1.6); укладенням цього договору Поручитель надає свою згоду на забезпечення порукою, наданою цим Договором, всіх зобов'язань позичальника (його правонаступників) за кредитною угодою, у тому числі з урахуванням всіх змін та доповнень до кредитної угоди, що будуть внесені до кредитної угоди у майбутньому (пп.2.1.7); укладенням цього Договору Поручитель надає Кредитору та Позичальнику (його правонаступникам) свою згоду на внесення ними будь - яких змін та/або доповнень до кредитної угоди, у тому числі щодо зміни змісту основного зобов'язання, внаслідок чого може збільшитися обсяг відповідальності поручителя, без отримання додаткових згод поручителя, без отримання додаткових згод поручителя на внесення таких змін та доповнень (пп.2.1.8).
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що оскільки ліміт кредитування виражений у гривні, то після підвищення курсу валют по відношенню до гривні, Позивальник значно перевищив ліміт кредитування, виражений у гривні. Тому Банк зупинив видачу грошових коштів, у зв'язку з чим Позивач позбавлений можливості нормального функціонування, на яке розраховував в момент підписання договору поруки, і якби міг це передбачити, то не підписував би його. Позивач, підписуючи договір поруки, не міг передбачити чи допустити різкого росту курсу валют по відношенню до гривні. За таких підстав, просить Суд розірвати Договір поруки №27113Р44 від 22.11.2013 року на підставі статті 652 Цивільного кодексу України.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО ІСТЛАЙН МЕГАПОЛІС» не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Договору поруки №27113Р44 від 22.11.2013 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 564 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України).
Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання.
Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Право на подання позову про розірвання договору на підставі ст. 188 Господарського кодексу України виникає у сторони в разі, коли у відповідь на пропозицію змінити чи розірвати договір надійшла відповідь із відмовою або не надійшло відповіді у 20-денний строк.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали його на інших умовах.
Частиною 2 ст. 652 Цивільного кодексу України визначено сукупність необхідних умов, за яких договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони у зв'язку з істотною зміною обставин, а саме: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачливості, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Отже, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не лише з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю всіх умов у сукупності, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 21.02.2011 року у справі № 9/219-09, від 23.05.2011 року у справі № 53/325-09, від 27.02.2012 року у справі № 2/52-09, від 11.12.2012 року у справі № 18/12/455-10.
Таким чином, істотною зміною обставин, яка дає підстави для розірвання договору, може бути лише певна подія чи обставина, яка не залежить від волі заінтересованої сторони, а існування вказаних обставин одночасно є необхідним для встановлення ускладнень у виконанні, достатніх для розірвання або зміни договору вимагає з'ясування змісту кожної окремо взятої умови.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що оскільки ліміт кредитування виражений у гривні, то після підвищення курсу валют по відношенню до гривні, Позивальник значно перевищив ліміт кредитування, виражений у гривні. Тому Банк зупинив видачу грошових коштів, у зв'язку з чим Позивач позбавлений можливості нормального функціонування, на яке розраховував в момент підписання договору поруки, і якби міг це передбачити, то не підписував би його. Позивач, підписуючи договір поруки, не міг передбачити чи допустити різкого росту курсу валют по відношенню до гривні.
Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що факт коливання курсу іноземної валюти стосовно національної валюти України є комерційним ризиком сторін договору, а тому не може бути підставою для розірвання договору поруки або для невиконання зобов'язань за зазначеним договором.
Крім того, статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Суд звертає увагу, що сторони при укладенні спірного договору були вільні у виборі контрагентів та визначенні умов договору, на свій розсуд приймали даний правочин на певних встановлених умовах, узгодили ці умови, підписавши Договір поруки №27113Р44 від 22.11.2013 року, а тому всі умови спірного Договору з моменту його укладення стають однаково обов'язковими для виконання сторонами.
Також, Суд вказує, що Позивачем не доведено суду жодними належними та допустимими доказами відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, а матеріали справи не містять таких доказів, наявності одночасно всіх чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України, які б могли стати підставою для розірвання спірного договору за рішенням суду на вимогу однієї сторони.
Згідно із статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
За приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО ІСТЛАЙН МЕГАПОЛІС» до Публічного акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України» про розірвання договору поруки №27113Р44 від 22.11.2013 року задоволенню не підлягають у повному обсязі.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за Позивачем.
На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО ІСТЛАЙН МЕГАПОЛІС» до Публічного акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України» про розірвання договору поруки №27113Р44 від 22.11.2013 року - відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 24 червня 2016 року.
Суддя О.В. Чинчин