13 квітня 2016 року о/об 11 год. 16 хв.Справа № 808/8486/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна до Державної екологічної інспекції України у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування припису,
за участь представників:
представника позивача - Пермінова С.О.
(діє на підставі довіреності № 05 від 04.01.2016);
представника відповідача - Галагуза М.О.
(діє на підставі довіреності № 352/12 від 03.02.2016), -
28 жовтня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов від Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна (далі - позивач) до Державної екологічної інспекції України у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить визнання протиправним та скасувати припис №03/008-П від 06 жовтня 2015 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Державною екологічною інспекцією з 23 вересня 2015 року по 30 вересня 2015 року проведена перевірка на території ПАТ «Дніпроспецсталь» з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства, за наслідками якої був складений акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, який було вручено уповноваженій особі підприємства. На підставі вказаного акту Державною екологічною інспекцією складено припис №03/008-П від 6 жовтня 2015 року з метою усунення порушень природоохоронного законодавств, виявлених під час передвіки дотримання вимог законодавства в сфері охорони навколишнього середовища, проведеної з 23 вересня 2015 року по 30 вересня 2015 року. Позивач вважає даний припис протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки така форма виклику, та ще й для складання протоколу про адміністративне правопорушення, як припис, не передбачена діючим законодавством, окрім того протокол про адміністративне правопорушення складається на місці виявлення правопорушення. Також позивач зазначає, що припис складено та вручено для виконання з порушенням строків передбачених Інструкцією «Про затвердження Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства». Оскільки перевірку було завершено 30 вересня 2015 року, останнім днем складання Припису є 5 жовтня 2015 року, в той час як припис, що оскаржується, був прийнятий 06 жовтня 2015 року, тобто з пропуском встановленого Інструкцією строку, в той час як останнім днем вручення було 5 жовтня 2015 року. Таким чином, під час складання припису, інспектором були допущені численні порушення норм Закону, що призвело до порушення прав позивача, внаслідок чого припис підлягає скасуванню в повному обсязі. Не погодившись з діями Державної екологічної інспекції України у Запорізькій області позивач звернувся до суду із адміністративним позовом.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити адміністративний позов.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях № 126/12 від 16 січня 2016 року. В запереченнях зазначив, що в ході здійснення заходу державного нагляду (контролю) виявлено порушення правил ведення первинного обліку відходів та пакувальних матеріалів і тари за встановленою формою 1-ВТ, не визначені склад і властивості, ступінь небезпечності для навколишнього середовища примащеного піску. Також підприємством не здійснюються заходи для максимальної утилізації, реалізації чи передачі промащеного піску споживачам або підприємствам, Під час здійснення перевірки було встановлено факт змішування відходів, для утилізації яких в України існує спеціальна технологія. Вказане є порушенням статей 17, 33 Закону України «Про відходи». Наведені обставини та порушення, які мають значення для вирішення спору, зафіксовано в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 30 вересня 2015 року. Акт підписаний присутніми при перевірці представниками підприємства, екземпляр акту отриманий виконуючим обов'язки голови правління ПАТ «Дніпроспецсталь» ім.А.М.Кузьміна» В.М.Корнієвським. Таким чином, Державна екологічна інспекція України у Запорізькій області склала та направила припис згідно з діючим законодавством та у встановлені законом строки, отже позовні вимоги ПАТ «Дніпроспецсталь» ім.А.М.Кузьміна» є необґрунтованими, безпідставними та не підтвердженні доказами.
В судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
Відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 17 лютого 2016 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Відповідно до статті 41 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».
Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, вивчивши наявні матеріали та фактичні обставини справи, перевіривши їх наявними у справі доказами, суд з'ясував наступне.
З 23 вересня 2015 року по 30 вересня 2015 року на підставі наказу від 11 вересня 2015 року №136, направлення на перевірку від 11 вересня 2015 року №106 Державною екологічною інспекцією України у Запорізькій області здійснено планову перевірку, на підставі якої складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.
На підставі акту перевірки з 23 вересня 2015 року по 30 вересня 2015 року з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, відповідачем складено припис №03/008 - П від 6 жовтня 2015 року Державної екологічною інспекцією України та направлено поштою на адресу ПАТ «Дніпроспецсталь» ім.А.М.Кузьміна». Позивачем отримано вищезазначений Припис 9 жовтня 2015 року.
Не погодившись з такими діями Державної екологічної інспекції України у Запорізькій області Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна звернулося з адміністративним позовом до суду.
Суд, вислухавши думку представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначає Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» № 1264-XII від 25 червня 1991 року.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.
Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством (стаття 2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).
Відповідно до підпункту е) абзацу 1 статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища зокрема належить надання обов'язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, та здійснення контролю за їх виконанням.
Процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів визначає Порядок організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства № 464 від 10 вересня 2008 року затверджений наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (далі Порядок №464 від 10 вересня 2008 року).
Підпунктом 3.1 пункту 3 Порядку №464 від 10 вересня 2008 року визначено, що планові та позапланові перевірки здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Планова перевірка здійснюється відповідно до квартального плану діяльності органу Держекоінспекції і проводиться за наказом органу Держекоінспекції (підпункт 3.2 пункту 3 Порядку №464 від 10 вересня 2008 року).
Відповідно до підпункту 3.3 пункту 3 Порядку №464 від 10 вересня 2008 року орган Держекоінспекції не пізніше як за десять днів до початку проведення перевірки надсилає рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу Держекоінспекції, або вручає особисто посадовій особі суб'єкта господарювання під розписку повідомлення про проведення планової перевірки (додаток 2).
У повідомленні про проведення планової перевірки зазначається дата початку та закінчення перевірки, найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється перевірка, найменування органу Держекоінспекції.
Згідно з підпунктом 3.4 пункту 3 Порядку №464 від 10 вересня 2008 року тривалість планової перевірки не повинна перевищувати п'ятнадцяти робочих днів, а для суб'єкта малого підприємництва - п'яти робочих днів. Продовження строку здійснення планової перевірки не допускається.
Підпунктом 4.1 пункту Порядку №464 від 10 вересня 2008 року перевірка складається з таких основних частин: підготовка до перевірки; проведення перевірки; оформлення результатів перевірки (складання акта перевірки, оформлення інших матеріалів перевірки); обговорення результатів перевірки, підписання акта перевірки; застосування адміністративних стягнень до порушників законодавства про охорону навколишнього природного середовища (у разі виявлення порушень).
Відповідно до підпункту 4.7 пункту 4 Порядку №464 від 10 вересня 2008 року державні інспектори під час здійснення перевірок мають право: вимагати усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища; відбирати зразки продукції, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного контролю, відповідно до закону; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного контролю; давати обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.
Згідно з підпунктом 4.13 пункту 4 Порядку №464 від 10 вересня 2008 року за результатами проведеної планової або позапланової перевірки, в тому числі спільно з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається уніфікований акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містить перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), залежно від ресурсу, що перевірявся.
Відповідно до підпункту 4.23 пункту 4 Порядку №464 від 10 вересня 2008 року на підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища (додаток 4).
Припис щодо усунення порушень природоохоронного законодавства складається у двох примірниках, один з яких не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається керівнику суб'єкта господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, другий з підписом такої особи залишається в органі Держекоінспекції, який здійснював перевірку (підпункт 4.24 пункту 4 Порядку №464 від 10 вересня 2008 року).
Так, бланк припису викладено в додатку 4 Порядку №464 від 10 вересня 2008 року.
Дослідивши додаток 4 судом встановлено, що приписом не передбачено виклик особи яку перевіряли до контролюючого органу для притягнення до адміністративної відповідальності та складання адміністративного протоколу, що в свою чергу підтвердив представник відповідача в судовому засіданні.
Отже на підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що спірний припис підлягає скасуванню в частині пунктів 1, 4, 8, 15.
Також, необхідно зазначити, що твердження представника позивача стосовно винесення припису з пропуском встановленого строку не відповідає Прядку № 464, оскільки наведений підпункт 4.24 визначає строк складення припису не пізніше саме п'яти робочих днів. 3 та 4 жовтня 2015 року були вихідними днями.
Що стосується пункту 3 припису суд зазначає наступне.
Даний пункт включений до припису безпідставно, оскільки при подачі форми 2ТП за 2014 рік підприємством була надана вся необхідна документація, яка підтверджує правильність обрання категорії для зворотних вод, які надходять до випуску №1 в Осокорову затоку Дніпровського водосховища на балці Середня, з урахуванням якої і була заповнена статистична звітність.
Відповідно до матеріалів адміністративної справи правильність заповнення статистичної звітності за формою 2 ТП (водгосп) і достовірність наведених у ній даних перевірені і підтверджені організацією, яка приймає звіти, а саме - Запорізьким регіональним управлінням водних ресурсів Державної Агенції водних ресурсів України, що підтверджується листом-роз'ясненням за підписом начальника управління вих. № 1336 від 05 жовтня 2015 року.
Отже на підставі зазначеного пункт 3 припису підлягає скасуванню.
Що стосується пункту 7 припису суд зазначає наступне.
Пунктом 7 Припису передбачено необхідність в строк до 06 грудня 2015 року, скоригувати та погодити в установленому порядку з Департаментом екології та природних ресурсів Запорізької облдержадміністрації графік відбору проб та проведення лабораторного контролю з урахуванням забруднюючих речовин згідно переліку А Постанови КМУ від 11 вересня 1996 року № 1100 по випуску №1 балки Середня.
Щорічні види та обсяги робіт при проведенні моніторингу в зоні впливу полігону промислових відходів ПАТ «Дніпроспецсталь» в балці «Середня» на навколишнє середовище визначені в «Загальній Програмі проведення моніторингу в зоні впливу полігону промислових відходів «Балка Середня» на навколишнє природне середовище на 2011 - 2015 років».
Така програма погоджена в установленому порядку з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області, Державною екологічною інспекцією в Запорізькій області, Головним державним санітарним лікарем м Запоріжжя.
Проведення моніторингу з радіоактивності води, кіль-фагам, лактопозитивної кишкової палички і показником токсичності програмою не передбачено у зв'язку з відсутністю джерел надходження даних забруднювачів з дільниць № 2, 3 полігону промислових відходів ПАТ «Дніпроспецсталь» в балці «Середня», а також відсутністю скидання зворотних вод у гірську канаву і безпосередньо, в Осокорову затоку Дніпровського водосховища.
За період з 2011 року по 2014 рік при перевірках підприємства Державною екологічною інспекцією в Запорізькій області зауважень за показниками фізико-хімічного аналізу при проведенні моніторингу контролюючим органом не виявлено.
Отже на підставі зазначеного пункт 7 припису підлягає скасуванню.
При цьому, суд виходить з того, що частиною 1 статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено завдання адміністративного судочинства, а саме захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
При прийняті рішення суд перевіряє спірне рішення на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України.
Так, зазначеною нормою встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Тому, суд приходить до висновку, що в цій частині позовних вимог, позов підлягає задоволенню.
Що стосується скасування пунктів припису 2, 5, 6, 9, 10, 11, 12, 13, 14, суд вважає за необхідне відмовити у цій частині позовних вимог з огляду на наступне.
Згідно статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Пунктом 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав па нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно; право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативної о управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки: право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; інші речові права відповідно до закону; податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
Статтею 211 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.
Під час здійснення заходу державного нагляду (контролю) виявлено відсутність документів, що посвідчують право власності чи право користування на декілька земельних ділянок, які використовуються підприємством (відповідно до наданої довідки про наявні земельні ділянки).
Пункт 9 Припису передбачає необхідність, в строк до 06 грудня 2015 року, усунути порушення вимог земельного законодавства: привести у відповідність згідно чинного законодавства документи, що посвідчують право власності чи право користування на декілька земельних ділянок, які використовуються підприємством (згідно Акту перевірки).
В ході здійснення заходу державного нагляду (контролю) виявлено порушення правил ведення первинного обліку відходів та пакувальних матеріалів і тари встановленою формою 1-ВТ, не визначені склад і властивості, ступінь небезпечності для навколишнього природного середовища промащеного піску. Також підприємством не здійснюється заходи для максимальної утилізації, реалізації чи передачі промащеного піску споживачам або підприємствам, установам організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів. Під час здійснення перевірки було встановлено факт змішування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія. Вказане є порушенням статей 17, 33 України «Про відходи».
Щодо пояснень представника позивача про промащеного піску то суд зазначає, що нормативно правові акти України не містять обов'язку контролюючого органу проводити експертизи щодо встановлення хімічної складової промащеного піску, а достатньо лише візуального огляду.
Інші порушення встановлені перевіркою та визначені у пунктах 2, 5, 6, 10 припису представником позивача не заперечувались. Свідок ОСОБА_4 зазначила, що порушення визначені у пунктах 11, 12, 13, 14 усунуті або будуть усунуті в подальшому.
Тому, на підставі зазначено, суд вважає за необхідне відмовити у задоволення позовних вимог в цій частині позову.
Частиною 1 статті 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частиною 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно із частиною 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 3 статті 94 КАС України визначено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Керуючись статтями 2, 7-11, 71, 86, 94, 158, 160-163, 167 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Пункти №1, 3, 4, 7, 8, 15 Припису №03/008-П від 06 жовтня 2015 року, визнати протиправними та скасувати.
Іншій частині позовних вимог відмовити.
Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна з бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції України у Запорізькій області судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок.
Постанова набирає законної сили відповідно до частини 1 статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами встановленими статтями 185-186 КАС України.
Суддя Д.В. Татаринов