Справа № 727/8235/13-ц
Провадження № 2/727/138/16
10 червня 2016 року. Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі: головуючого судді - Кирилюк Л. К.
при секретарі - Скрипник Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3) про поділ спільного майна подружжя, -
У вересні 2013 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, надавши його в новій редакції в червні 2016 року, до відповідача ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 22 квітня 2014 року, яке ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 02 липня 2014 року залишено без змін, в задоволенні частини позовних вимог відмовлено, однак ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 червня 2015 року рішення та ухвалу в частині відмови в задоволенні позову скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Посилалась на те, що вони з відповідачем ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 29 січня 1983 року по 11 листопада 2011 року, який рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 31 жовтня 2011 року було розірвано.
Згідно договору купівлі-продажу від 01 жовтня 1992 року ними придбано двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, яку вони 28 грудня 1992 року за договором міни обміняли на 63/100 частин домоволодіння № 10 по вулиці Балашівській м. Чернівців, право власності на нього оформлено на відповідача ОСОБА_2 Оскільки дане майно було набуте ними в період шлюбу, воно є їх спільною сумісною власністю як подружжя.
Відповідно до висновку № 426 судової будівельно-технічної експертизи від 18 січня 2016 року ринкова вартість 63/100 частин домоволодіння № 10 по вулиці Балашівській м. Чернівців складає 2286000 грн.
Також у відповідності до Державного акту на право власності на земельну ділянку № 365270 від 23 листопада 2009 року відповідачу ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,1000 га по вулиці Балашівській, № 10 м. Чернівців з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 73100136300:12:003:0301.
Відповідно до норм ст.30 ЗК України (в редакції, чинній в 1992 році) при переході права власності на будівлю і споруди разом з цими об'єктами переходить і право власності на земельну ділянку без зміни її цільового призначення, у разі будівництва подружжям на земельній ділянці будівель і споруд право власності на земельну ділянку відповідно виникає і в учасників спільної власності на ці будівлі та споруди. Аналогічне право в учасників спільної власності на будівлі і споруди виникає при приватизації земельних ділянок, на яких останні знаходяться.
Ці ж норми містяться і в чинних ст.120 ЗК України та ст.377 ЦК України.
З врахуванням змінених та уточнених позовних вимог просить визнати об'єктом спільної сумісної власності подружжя 63/100 частин домоволодіння № 10 по вулиці Балашівській м. Чернівців загальною вартістю 2286000 грн., визнати за нею та відповідачем право власності на 1/2 частку цього домоволодіння; визнати за нею право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,1000 га, розташовану по вулиці Балашівській, № 10 м. Чернівців з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 73100136300:12:003:0301.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_4 змінені позовні вимоги підтримала, просить визнати об'єктом спільної сумісної власності подружжя 63/100 частин домоволодіння № 10 по вулиці Балашівській м. Чернівців загальною вартістю 2286000 грн., визнати за нею та відповідачем право власності на 1/2 частку цього домоволодіння; визнати за нею право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,1000 га, розташовану по вулиці Балашівській, № 10 м. Чернівців з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 73100136300:12:003:0301, з підстав, вказаних в позовній заяві, повністю підтвердивши викладені в ній обставини.
Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_5 в судовому засіданні уточнені позовні вимоги визнала, не заперечує проти визнання об'єктом спільної сумісної власності подружжя 63/100 частин домоволодіння № 10 по вулиці Балашівській м. Чернівців загальною вартістю 2286000 грн., визнання за позивачкою та відповідачем права власності на 1/2 частку цього домоволодіння та не заперечує щодо визнання за позивачкою ОСОБА_1 права власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,1000 га, розташовану по вулиці Балашівській, № 10 м. Чернівців, так як домоволодіння є спільним майном подружжя, придбаним в період шлюбу, а при його поділі до позивачки по закону переходить і право власності на земельну ділянку.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином судовою повісткою за місцем реєстрації, про причини неявки суду не повідомив.
Заслухавши пояснення представників позивачки та відповідача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що змінені позовні вимоги підлягають до задоволення.
Згідно ст.ст.316 ч.1, 321 ч.1 і ч.2, 328 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст.ст.355, 368 ч.ч.1-3, 372 ч.ч.1-3 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Згідно ст.ст.60, 69 ч.1, 70 ч.ч.1, 3 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Відносно цих вимог закону судом встановлено, що 29 січня 1983 року між позивачкою ОСОБА_1 (до шлюбу Носульська) та відповідачем ОСОБА_2 укладено шлюб (копія свідоцтва в т.1, а.с.11), який розірваний рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 31 жовтня 2011 року (копія рішення в т.1, а.с.12), ці обставини визнали представники сторін.
Відповідно до договору міни від 28 грудня 1992 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (т.1, а.с.33), відповідач обміняв двохкімнатну квартиру АДРЕСА_2, яка належала йому на підставі договору купівлі-продажу від 01 жовтня 1992 року, на 63/100 частин домоволодіння № 10 по вулиці Балашівській м. Чернівців. Відповідно до висновку № 426 судової будівельно-технічної експертизи від 18 січня 2016 року (т.2, а.с.66-93) ринкова вартість 63/100 частин домоволодіння № 10 по вулиці Балашівській м. Чернівців становить 2286000 грн.
Зазначене майно було набуте сторонами в період шлюбу і є їхньою спільною сумісною власністю, що визнали і представники сторін в судовому засіданні, тому належить визнати 63/100 частин домоволодіння № 10 по вулиці Балашівській м. Чернівців об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а також визнати право власності за позивачкою та відповідачем на 1/2 частку за кожним на це домоволодіння, задовольнивши позовні вимоги в цій частині.
Відповідно до ст.30 ЗК України (в редакції, чинній в 1992 році) при переході права власності на будівлю і споруди разом з цими об'єктами переходить і право власності на земельну ділянку без зміни її цільового призначення. У разі будівництва подружжям на земельній ділянці будівель і споруд право власності на земельну ділянку відповідно виникає і в учасників спільної власності на ці будівлі та споруди. Аналогічне право в учасників спільної власності на будівлі і споруди виникає при приватизації земельних ділянок, на яких останні знаходяться.
Згідно ст.120 ЗК України в чинній редакції у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
У відповідності до ст.377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).
Відносно цих вимог судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 365270 (копія в т.2, а.с.122-123) земельна ділянка площею 0,1000 га за адресою: м. Чернівці, вулиця Балашівська, № 10, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 7310136300:12:003:0301, належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2
Оскільки судом визнано за кожним із сторін право власності на 1/2 частку 63/100 частин домоволодіння № 10 по вулиці Балашівській м. Чернівців, яке розташоване на вказаній земельній ділянці, то належить визнати за позивачкою ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 7310136300:12:003:0301, на якій розташоване домоволодіння, задовольнивши і в цій частині позовні вимоги.
На підставі викладеного, ст.ст.316, 321, 328, 355, 368, 372, 377 ЦК України, ст.ст.60, 69, 70 СК України, ст.30 ЗК України в редакції 1992 року, ст.120 чинного ЗК України та керуючись ст.ст.10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Змінені позовні вимоги задовольнити.
Визнати об'єктом спільної сумісної власності подружжя 63/100 частин домоволодіння № 10 по вулиці Балашівській м. Чернівців вартістю 2286000 гривень та визнати за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку за кожним на 63/100 частин домоволодіння № 10 по вулиці Балашівській м. Чернівців.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,1000 га за адресою: м. Чернівці, вулиця Балашівська, № 10, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 7310136300:12:003:0301.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівців протягом десяти днів з дня його проголошення.
СУДДЯ Л.К.КИРИЛЮК