Справа № 344/13332/15-ц
Провадження № 2/344/1641/16
24 травня 2016 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючої - судді: Домбровської Г.В.
при секретарі c/з: ОСОБА_1,
за участю представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариств Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Публічне акціонерне товариство КБ “ПРИВАТБАНК» (надалі -“Позивач”) звернулося до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_4 (надалі -”Відповідач 1”), ОСОБА_3 (надалі - “Відповідач 2”) про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з Відповідачів на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість у розмірі 208490,21 грн. за кредитним договором № IFU0LES00627 від 08 листопада 2011 року, яка складається з: 79019,57. - заборгованість за кредитом; 43007,18 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 75582,97 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов”язань за договором; 1000 грн. - штраф (фіксована частина); 9880,49 грн. - штраф (відсоток від суми заборгованості).
Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнав, вказав, що не мав змоги погашати заборгованість, через хворобу сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, якого було оперовано.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суду не сповістила, про дату та час судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою.
Заслухавши сторін, проаналізувавши викладені в позовній заяві пояснення Позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, Судом встановлено наступне.
Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України (надалі - «ЦК України») за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
08.11.2011 року між ПАТ КБ “Приватбанк” та ОСОБА_4 було укладено договір № IFU 0LES00627 про надання термінового кредиту. Відповідно до п.А.2 укладеного договору Позивач надав Відповідачу -1 кредит у розмірі 88532,82 грн. з відсотковою ставкою відповідно до пп. А6 Договору 22% річних на строк до 05.11.2016 року.
Відповідно до п.6.6 Договору, у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із зобов”язань, передбачених договором, більш наж на 30 днів, Позичальник сплачує банку штраф у розмірі 1000 грн. + 5% від суми заборгованості за договором.
Зобов”язання за вказаним договором забезпечено договором поруки №IFU0LES00627/DP від 08.11.2001 року, укладеним між банком та ОСОБА_3.
Як підтверджується матеріалами справи, Банк в повному обсязі виконав зобов'язання, визначені кредитним договором, надавши Відповідачу кредит у розмірі 88532,82 грн.
Відповідно до частини 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Загальні умови виконання зобов'язань визначено статтею 526 ЦК України.
Так, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (частина 1 статті 527 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частина 1, 2 статті 612 ЦК України).
Як встановлено Судом, Позичальник ОСОБА_4 неналежно виконувала взяті на себе за кредитним договором зобов'язання.
Вищевказана обставина підтверджується наявним в матеріалах справи Розрахунком заборгованості за договором №IFU0LES00627 від 08.11.2011 року, станом на 28.07.2015 року (а.с. 12-13).
Доказів, які б спростовували проведений Позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_4 за вищевказаним договором Відповідачем суду не надано, як і не надано доказів виконання зобов'язань за договором №IFU0LES00627 від 08.11.2011 року, належним чином та у встановлені строки.
Відповідно до частини 1, 2 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідачем в даній справі не було надано доказів на підтвердження відсутності своєї вини у неналежному виконанні умов зобов'язання, визначеного договором №IFU0LES00627 від 08.11.2011 року.
Враховуючи вищезазначене, Судом встановлено, що станом на 28 липня 2015 року по кредиту позичальника ОСОБА_4 існує заборгованість у розмірі 208490,21 грн. за кредитним договором № IFU0LES00627 від 08 листопада 2011 року, яка складається з: 79019,57. - заборгованість за кредитом; 43007,18 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 75582,97 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов”язань за договором; 1000 грн. - штраф (фіксована частина); 9880,49 грн. - штраф (відсоток від суми заборгованості).
Враховуючи вищевказані положення закону, а також факт неналежного виконання ОСОБА_4 зобов'язань за договором № IFU0LES00627 від 08 листопада 2011 року, Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з громадян ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за договором № IFU0LES00627 від 08 листопада 2011 року, в розмірі 208490,21 грн.
Стосовно позовної вимоги про стягнення пені, Суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до частини 1,3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина 3 статті 551 ЦК України).
Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної в пункті 27 Постанови № 5 від 30 березня 2012 року, положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).
В письмових запереченнях на позов, які містяться в матеріалах справи, та в судовому засіданні , представник Відповідача просив зменшити розмір нарахованої Позивачем пені, посилаючись на те, що її розмір значено перевищує розмір основного зобов'язання.
В обґрунтування підстав для зменшення пені представник Відповідача покликався на наявність у ОСОБА_6 інших боргових зобов'язань, а також на перебування на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Як зазначив Верховний Суд України в узагальненні «Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин», «зазначене положення закону є правом, а не обов'язком суду, однак, якщо наявні такі обставини, то вони мають ураховуватися судом у разі, якщо на це посилається боржник і просить зменшити розмір неустойки».
Крім того, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Враховуючи вищевикладене, та, зокрема те, що Відповідачем частково виконувалися зобов'язання за Кредитним договором, а також те, що розмір нарахованої пені за кредитом є значною, враховуючи співвідношення пред'явлених до стягнення санкцій і наслідків порушення зобов'язання, Суд приходить до висновку про те, що належним способом прояву принципів добросовісності, справедливості та розумності у спірних правовідносинах, а також досягнення певного балансу прав та інтересів кредитора та боржника буде реалізація судом передбаченого частиною 3 статті 551 ЦК України права на зменшення розміру неустойки шляхом приведення її розміру до розміру основного боргу за відсотками у 582,97 грн.
Проаналізувавши матеріали справи, положення кредитного договору, враховуючи вимоги чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що вимога Позивача про стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_3на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості за договором № IFU0LES00627 від 08 листопада 2011 року, в розмірі 208490,21 грн. є
необґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню частково, оскільки розмір пені значно перевищує розмір збитків, окрім того Відповідачем ОСОБА_3 представлена виписка із медичної каркти амбулаторного хворого сина, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1
Відповідно до частини 1 статті 88 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - «ЦПК України») стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Враховуючи вищезазначене, Суд дійшов висновку про необхідність стягнення з Відповідача на користь ПАТ КБ «АКЦЕНТ-БАНК» витрат по сплаті судового збору в розмірі 2084,9 грн.
На підставі вищевикладеного, відповідно до статей керуючись ст.ст. 209, 213-215 ЦПК України, Суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_4 (76000, АДРЕСА_1) та ОСОБА_3 (76000, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариств Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 08.11.2011 року в розмірі 133 490,21 грн., з яких: 79019,57 грн. - заборгованість за кредитом, 43 007,18 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 582,97 грн. - пеня, 1000,00 грн. - штраф, фіксована частина, 9880,49 грн. - штраф, відсоток від суми заборгованості.
3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
4. Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_4 (76000, АДРЕСА_1) та ОСОБА_3 (76000, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариств Комерційний банк «Приватбанк» витрати зі сплати судового збору в сумі 1334,90 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Домбровська Г.В.