Справа № 760/6367/16-а
Провадження № 2-а/760/605/16
09 червня 2016 року, 13 годин 30 хвилин, м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі судді Шевченко Л. В.,
за участю секретаря судового засідання Бугайчука О. Р.,
за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 9 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Щербакова Єгора Олексійовича, третя особа: Департамент патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, прийняв таку постанову.
Позиції осіб, які беруть участь у справі:
04.04.2016 позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення суб'єкта владних повноважень - інспектора 9 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Щербакова Є. О. про притягнення його до адміністративної відповідальності і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 грн., яке оформлене постановою серії КИ № 006086 у справі про адміністративне правопорушення від 21.03.2016.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 21.03.2016 приблизно о 02 год. 20 хв. перебуваючи як пасажир в салоні автомобіля під керуванням ОСОБА_4, рухався по вул. Борщагівська у м. Києві до місця свого проживання.
Однак, в цей час поблизу торгівельно-розважального комплексу «Мармелад» автомобіль, у якому він знаходився був зупинений працівниками патрульної поліції м. Києва.
Після цього, працівники поліції запропонували йому та іншим пасажирам, які знаходилися в салоні зазначеного автомобіля, вийти з нього та надати для перевірки документи.
Проте, після вищезазначеної перевірки відповідач повідомив йому про необхідність слідувати з ним до Солом'янського управління поліції ГУ НП у м. Києві для оформлення постанови про адміністративне правопорушення, оскільки він перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Позивач стверджував, що намагався пояснити, що він алкогольні напої не вживав, однак відповідач його доводи залишив без уваги та, застосовуючи фізичну силу, посадив до службового автомобіля та доставив до приміщення Солом'янського управління поліції ГУ НП у м. Києві.
21.03.2016 приблизно о 06 год. 00 хв. без будь-якого розгляду та перевірки обставин справи відповідач надав йому для підпису складену та підписану ним постанову у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вищезазначеної постанови його було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статтею 178 КУпАП, а саме за появу у громадському місці у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.
На повторні заперечення про те, що він алкогольні напої не вживав і відповідно не знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, відповідач повідомив, що він вже прийняв рішення про накладення адміністративного стягнення, а тому змінювати його не буде.
Позивач стверджував, що відповідач грубо порушив вимоги норм чинного законодавства, оскільки під час розгляду справи про адміністративне правопорушення він не роз'яснив його права та обов'язки, не надав можливості надати письмові пояснення та заявити відповідні клопотання.
Крім того, у оскаржуваній постанові відповідач не зазначив жодних доказів, які підтверджують його вину та обставини на підставі яких він прийняв рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності.
На підставі вищезазначеного позивач просив визнати незаконним та скасувати рішення суб'єкта владних повноважень - інспектора 9 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Щербакова Є. О. про притягнення його до адміністративної відповідальності і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 грн., яке оформлене постановою серії КИ № 006086 у справі про адміністративне правопорушення від 21.03.2016.
У ході розгляду справи суд за клопотанням представника Департаменту патрульної поліції залучив зазначений Департамент до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили його задовольнити у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином (а.с. 33).
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, однак подав клопотання у якому просив відкласти розгляд справи у зв'язку із зайнятістю його в іншому судовому засіданні та у зв'язку з тим, що інспектор патрульної поліції Щербаков Є. О. знаходить у службовому відрядженні в Республіці Туреччині з 05.06.2011 до 11.06.2016.
Суд журнальною ухвалою відмовив у задоволенні зазначеного клопотання, з підстав його необґрунтованості та недоведеності.
Крім того, в матеріалах справи містять заперечення представника третьої особи, у яких він просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач обгрунтовано був притягнутий до адміністративної відповідальності.
Відповідно до частини четвертої статті 128 КАС у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
З урахуванням вимог частини четвертої статті 128 КАС, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, суд
встановив:
21.03.2016 відповідач прийняв постанову серії КИ № 006086, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до частини першої статті 178 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 грн. (а.с. 6).
Встановивши усі обставини справи та здійснивши загальну оцінку доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити повністю з таких підстав.
Частина друга статті 19 Конституції України передбачає, що «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС «у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку».
Відповідно до положень статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Суд встановив, що постановою у справі про адміністративне правопорушення серії КИ № 006086 від 21.03.2016 ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 178 КУпАП.
Частина перша статті 178 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.
Згідно з статтею 222 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 178 КУпАП, покладено на органи внутрішніх справ (національну поліцію). Отже, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснений правомочним органом.
Відповідно до положень статті 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
З матеріалів справи випливає, що позивач з'явився у громадському місці у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, у зв'язку з чим був притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною першою статтею 178 КУпАП.
Наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 178 КУаАП, є обставиною, що має юридичне значення і підлягає доведенню під час розгляду цієї справи.
Суд зазначає, що суб'єктивна сторона цього адміністративного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого та непрямого умислу.
Об'єктом є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку, а об'єктивна сторона виражається у появі в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль (формальний склад).
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).
Згідно з частиною першою статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його
вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного
вирішення справи.
Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що належними доказами можуть бути також пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
У судовому засіданні була допитана як свідок ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є подругою позивача.
ОСОБА_5 зазначила, що 21.03.2016 після 00 год. 00 хв. вона разом з позивачем та іншими товаришами рухалися на автомобілі по вул. Борщагівська, 154 в м. Києві, однак були зупинені працівниками поліції.
Проте під час пред'явлення документів для встановлення їх осіб, відповідач повідомив позивача про необхідність слідувати з ним до Солом'янського управління поліції ГУ НП у м. Києві, оскільки він нібито перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Однак, ОСОБА_5 стверджувала, що позивач не вживав алкогольних напоїв та відповідно був у тверезому стані.
Частина друга статті 71 КАС встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак відповідач жодних доказів, перелік яких визначений статтею 251 КУпАП, і які б спростовували твердження позивача, суду не надав.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган ( посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до норм чинного законодавства у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності потрібно наводити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначати мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
У зв'язку з цим суд констатує, що з матеріалів справи та постанови про адміністративне правопорушення випливає, що відповідач при винесенні постанови не зазначив місце вчинення адміністративного правопорушення, не навів доказів, на яких ґрунтується його висновок про адміністративне правопорушення зокрема наявність у позивача ознак алкогольного сп'яніння, які виражаються в порушенні координації рухів тіла, порушенні мовлення, різкому зміні забарвлення шкіряного покрову обличчя, тощо.
Викладене свідчить про порушення прав позивача на справедливий та неупереджений розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Таким чином, на думку суду, винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені статтею 268 КУпАП.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Суд констатує, що відповідач не довів правомірність оскарженої постанови.
Таким чином, доводи позивача спростовані не були, будь-які сумніви з приводу наявності вини позивача трактуються на користь останнього, а наявні у справі докази, зокрема, копія постанови у справі про адміністративне правопорушення не дають суду підстав зробити висновок про те, що позивач вчинив правопорушення, передбачене частиною першою статтею 178 КУпАП.
Склад правопорушення, ознаки якого конкретно передбачені відповідною нормою права, є єдиною та головною підставою для юридичної відповідальності.
Аналіз наведених обставин та вимог закону підводить суд до висновку про те, що оскаржена постанова у справі про адміністративне правопорушення є незаконною та підлягає скасуванню.
Зважаючи на обставини справи, досліджені у судовому засіданні докази та системний аналіз положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку задоволення позову у повному обсязі.
Розподіляючи судові витрати відповідно до статті 94 КАС, суд зазначає, що з Державного бюджету України на користь позивача належить стягнути судовий збір в розмірі 551,20 грн.
Керуючись статтею 19 Конституції України, статтями 9, 178, 222, 251, 268, 280, 283, 287- 289 КУпАП, 2, 69-71, 86, 128, 158-163, 167, 171-2, 254 КАС, суд
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 9 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Щербакова Єгора Олексійовича, третя особа: Департамент патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити повністю.
Визнати протиправною і скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії КИ № 006086 від 21 березня 2016 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 551,20 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Л. В. Шевченко