ун. № 759/8545/16-ц
пр. № 2-о/759/392/16
30 червня 2016 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Зайця Т.О. при секретарі Ковтун М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану про встановлення факту, що має юридичне значення,
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в м. Донецьк ІНФОРМАЦІЯ_2 року. В обґрунтування вимог заяви посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року на непідконтрольній державній владі території України в м. Донецьк померла бабуся заявника - ОСОБА_2 Територія, де померла бабуся, діяльність органів державної реєстрації актів цивільного стану не здійснюється. Отримати документи, що підтверджують факт смерті та отримати відповідне свідоцтво про смерть не є можливим. Встановлення факту смерті необхідно для подальшої реєстрації факту в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного свідоцтва про смерть.
Заявник в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій підтримала вимоги заяви, посилаючись на викладені в ній обставини.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, повідомлявся в установленому порядку.
Судом встановлено, що відповідно до лікарського свідоцтва про смерть від 28.04.2016 року №1346 (а. с. 13) в м. Донецьку ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.). Причина смерті - атеросклеротична хвороба серця (а. с. 14 - довідка про причину смерті).
03.06.2016 року Донецьким районним відділом запису актів цивільного стану видано свідоцтво серії НОМЕР_1 про смерть ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року у віці 78 років (а. с. 15).
Померла ОСОБА_2 є бабусею заявника. Факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_3 від 06.06.1991 року,НОМЕР_2 від 08.04.1967 року, НОМЕР_4 від 06.07.1990 року (а. с. 8 - 10).
Заявник зазначає, що встановлення факту смерті необхідно для подальшої реєстрації факту в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного свідоцтва про смерть.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (п. 8 ч. 1 ст. 256 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 257-1 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон) передбачено, що тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону).
Державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків (ч. 1 - ч. 3 ст. 9 Закону).
Заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. При цьому слід мати на увазі, що встановлення з зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті (яке полягає у з'ясуванні, насамперед, обставин не самої події смерті, а її реєстрації в органах реєстрації актів громадянського стану) та від оголошення особи померлою (п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року №5).
Згідно ст. 17 Закону України «Про реєстрацію актів цивільного стану», підставою для проведення державної реєстрації смерті є визначені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я або судово-медичною установою документ встановленої форми, що підтверджує факт смерті. За відсутності такого документа, що підтверджує факт смерті, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту смерті.
Дослідивши матеріали справи суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_2 в м. Донецьк, що підтверджується заявою про встановлення факту смерті особи і доданими до неї документами (лікарське свідоцтво про смерть, довідка про причину смерті, свідоцтво про смерть).
Враховуючи зазначене, суд вважає, що в судовому засіданні доведений факт смерті особи, а тому заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 209-218, 234, 256-259, 294 ЦПК України, суд
Заяву задовольнити.
Встановити юридичний факт смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлої в м. Донецьк ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
СУДДЯ: Т.О. ЗАЄЦЬ