печерський районний суд міста києва
Справа № 757/26753/16-к
03 червня 2016 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва управління
процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату
Генеральної прокуратури України за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22013070000000071 від 15.06.2013р., про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Королево Віноградівського району Закарпатської області, громадянину України, з вищою освітою, не судимому, одруженому, який має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121; ч. 2 ст. 125; ч. 2 ст.129; ч. 2 ст. 194; ст. 257; ч. ч. 2, 3 ст. 258; ч. ч. 1, 2 ст.263; ч. 1 ст. 279; ч. 4 ст. 345 КК України, -
Слідчий в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22013070000000071 від 15.06.2013р., про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121; ч. 2 ст. 125; ч. 2 ст.129; ч. 2 ст. 194; ст. 257; ч. ч. 2, 3 ст. 258; ч. ч. 1, 2 ст.263; ч. 1 ст. 279; ч. 4 ст. 345 КК України.
В обґрунтування клопотання вказує, що Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22013070000000071 від 15.06.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121; ч. 2 ст. 125; ч. 2 ст. 129; ч. 2 ст. 194; ч. ч. 1, 2 ст.263; ст. 257; ч.ч. 2, 3 ст. 258; ч. 1 ст. 279; ч. 4 ст. 345 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що бійці ДУК ВПР «Правий сектор», які входять до складу банди, у тому числі ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , а також інші особи, перебуваючи 11.07.2015 поблизу спортивно-оздоровчого комплексу «Антарес» по вул. Лермонтова, 33 та у подальшому - на автодорозі загальнодержавного значення «Київ-Чоп» в районі АЗС «Народна» та вулиці Данила Галицького в м. Мукачево (на в'їзді до міста), із застосуванням вогнепальної зброї, гранат та гранатометів вчинили терористичні акти, внаслідок чого одна цивільна особа загинула, іншим цивільним особам та співробітникам правоохоронних органів спричинено вогнепальні та осколкові поранення різних ступенів тяжкості, а також пошкоджено та знищено автотранспортні засоби, що належать цивільним особам та правоохоронним органам, що призвело до тяжких наслідків.
Вказана банда передбачала наявність відповідної системно-структурної побудови об'єднання, яка включала в себе наявність загального керівництва (лідерів), чітко визначену підпорядкованість рядових членів банди його керівникам, визначені правила поведінки і забезпечення їх дотримання учасниками банди. Спрямованість на вчинення членами банди тяжких та особливо тяжких злочинів також передбачала необхідність забезпечення її учасників необхідною вогнепальною зброєю та бойовими припасами.
З урахуванням зібраних в ході досудового розслідування доказів 30.05.2016 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121; ч. 2 ст. 125; ч. 2 ст.129; ч. 2 ст. 194; ст. 257; ч. ч. 2, 3 ст. 258; ч. ч. 1, 2 ст.263; ч. 1 ст. 279; ч. 4 ст. 345 КК України.
15.07.2015 відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в установленому законом порядку неодноразово продовжувався ухвалами слідчих суддів, та граничний строк дії запобіжного заходу, застосованого ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.04.2016р. закінчується 06.06.2016р.
Постановою заступника Генерального прокурора України від 05.04.2016, строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до дванадцяти місяців і закінчується 11.07.2016р.
У клопотанні слідчий зазначив, що досудове розслідування у кримінальному провадженні закінчено, підозрюваним ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , та їх захисникам оголошено про закінчення досудового розслідування, слідством вживаються заходи для ознайомлення підозрюваних та їх захисників з матеріалами досудового розслідування, які налічують 38 томів кримінального провадження, від ознайомлення з якими обвинувачені та їх захисники ухиляються.
08.04.2016 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 продовжено ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва до 06.06.2016 включно.
На обґрунтування продовження строку тримання під вартою підозрюваного прокурор вказує, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, суду, здійснювати незаконний вплив на свідків та потерпілих, може знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, може вчинити інше кримінальне правопорушення, а також іншими способами перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, що свідчить про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а відтак інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.
У судовому засіданні прокурор, посилаючись на наявність підстав для продовження строку тримання підозрюваного під вартою, просив клопотання задовольнити, продовжити строк тримання підозрюваного під вартою в межах строку досудового розслідування до 11.07.2016р., обґрунтувавши в судовому засіданні пред'явлену підозру, необхідність проведення слідчих дій та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, вважаючи його необґрунтованим, немотивованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки повідомлена підозра не підтверджена наявними у справі доказами, зібрані органом досудового розслідування докази є суперечними, жодним чином не підтверджують факт вчинення підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Крім того, сторона захисту вважає, що не існує жодного ризику, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, та не доведено обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного.
З цього приводу захисником заявлено клопотання про можливе застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням підозрюваного під вартою, оскільки підозрюваний має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, постійно знаходячись під вартою, має потребу у наданні йому кваліфікованого медичного обстеження та лікування, оскільки на момент затримання підозрюваний мав поранення правої гомілки, в подальшому перебував на лікуванні в Ужгородській міській лікарні, та на теперішній час, після встановлення підозрюваному апарату ОСОБА_13 , він потребує кваліфікованого лікування у зв'язку із виниклими ускладненнями у стані його здоров'я.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується внесене клопотання, дійшов наступного висновку.
Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22013070000000071 від 15.06.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121; ч. 2 ст. 125; ч. 2 ст. 129; ч. 2 ст. 194; ч. ч. 1, 2 ст.263; ст. 257; ч.ч. 2, 3 ст. 258; ч. 1 ст. 279; ч. 4 ст. 345 КК України.
30.05.2016 ОСОБА_6 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч ч. 2 ст. 121; ч. 2 ст. 125; ч. 2 ст.129; ч. 2 ст. 194; ст. 257; ч. ч. 2, 3 ст. 258; ч. ч. 1, 2 ст.263; ч. 1 ст. 279; ч. 4 ст. 345 КК України.
15.07.2015 ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово був продовжений у встановленому законом порядку та строк його дії спливає 06.06.2016р.
Постановою заступника Генерального прокурора України від 05.04.2016, строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 11.07.2016р.
31.05.2016р., визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, слідчий за дорученням прокурора повідомив стороні захисту, потерпілим у кримінальному провадженні, зокрема особисто підозрюваному та його захиснику, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, починаючи з 01.06.2016р.
Враховуючи той факт, що підозрювані та їх захисники зловживають наданим їм правом, фактично не приступивши до ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, до яких надано доступ, а строк досудового розслідування продовжений у встановленому законом порядку до 11.07.2016р., слідчий просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваного в межах строку досудового розслідування.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність у слідчого правових підстав для внесення клопотання про продовження строку тримання підозрюваного під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або створити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що по даному кримінальному провадженню досудове розслідування не закінчено, існує законодавчо встановлена необхідність в ознайомленні підозрюваних та їх захисників з матеріалами досудового розслідування, яке налічує 38 томів кримінального провадження, сторона захисту зволікає з ознайомленням, фактично не приступивши до такого ознайомлення, строки досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжені до 12 місяців, обґрунтованість та необхідність продовження яких перевірена заступником Генерального прокурора України ОСОБА_14 та викладена в постанові про продовження строку досудового розслідування від 05.04.2016р., та підтверджена в судовому засіданні наданими матеріалами клопотання.
Обґрунтованість висунутої підозри складає сукупність належних даних, які підтверджується: висновками судових експертиз (судово-медичних, судово-товарознавчих, судово-дактілоскопічних, молекулярно-генетичних, портретних); протоколами допитів свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та інших;протоколами огляду відкритих веб-ресурсів мережі Інтернет;протоколом огляду відеозаписів розсекречених матеріальних носіїв інформації, отриманих у ході здійснення оперативно-розшукової діяльності; протоколами допитів потерпілих ОСОБА_19 та інших.
Враховуючи те, що обґрунтованість підозри підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю вагомих доказів, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121; ч. 2 ст. 125; ч. 2 ст.129; ч. 2 ст. 194; ст. 257; ч. ч. 2, 3 ст. 258; ч. ч. 1, 2 ст.263; ч. 1 ст. 279; ч. 4 ст. 345 КК України, а також з огляду на те, що в ході розгляду клопотання не було здобуто даних, які б свідчили про зміну обставин, що стали підставою для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та які свідчили б про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Слідчий суддя вважає, що метою і підставою продовження строку тримання підозрюваного під вартою є запобігання спробам підозрюваного, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчинені яких він підозрюється, та встановлену законом відповідальність за них у разі визнання його винним, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Крім того, на даній стадії досудового розслідування доведена недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваного для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, та які знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Європейська комісія з прав людини у своєму рішенні за скаргою «Феррарі-Браво проти Італії» також зазначила, що затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, а саме встановлення реальних збитків та кваліфікуючих ознак, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
Тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, чи для складання обвинувального акту, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Таким чином, перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про їх наявність, з огляду на обставини вчинення кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , їх тяжкості, вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкості покарання, що загрожує, у разі визнання особи винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, особи підозрюваного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, має визначене місце проживання, за місцем постійного проживання характеризується позитивно, має молодий вік, на утриманні малолітню дитину, незадовільний стан здоров'я, який, в свою чергу не перешкоджає утримання підозрюваного під вартою.
Наявність позитивних характеристик підозрюваного, а саме його міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини, репутацію та майновий стан, відсутність судимостей, не можуть бути безумовними підставами для звільнення підозрюваного з-під варти, оскільки не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, може вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Враховуючи тяжкість та суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , виключно позитивні дані про особу підозрюваного, його задовільний стан здоров'я, міцні соціальні зв'язки, наявність значного суспільного інтересу в результатах розслідування кримінального провадження, те, що на даній стадії досудового розслідування не можливо провести всі заплановані слідчі дії, направлені на встановлення фактичних обставин справи та закінчити досудове розслідування, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя дійшов висновку, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, з яких не може бути застосовано жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
За таких обставин клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою підлягає задоволенню.
На підставі ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177 та 178 КПК України, слідчий суддя не визначає розмір застави з огляду на те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень із застосуванням насильства.
У судовому засіданні встановлено, що на момент затримання ОСОБА_6 мав вогнепальне поранення правої гомілки, з приводу чого йому була надана відповідна медична допомога та він перебував на лікуванні в Ужгородській міській лікарні, де йому надана відповідна медична допомога. Між тим, на теперішній час в судовому засіданні підозрюваним та його захисником зазначено, що стан здоров'я ОСОБА_6 погіршився наявними ускладненнями, пов'язаними із набряклістю та гниттям шкірних покривів в області конструкції спиць апарату Ілізарова, який застосований при лікуванні ОСОБА_6 . Враховуючи той факт, що ОСОБА_6 не надається будь-яке невідкладне медичне обстеження та лікування, який на теперішній час потребує негайного обстеження, та звернення підозрюваного з цього приводу на адресу посадових осіб Київського СІЗО не розглянуті по суті, сторона захисту вважає, що відносно підозрюваного не забезпечено необхідну медичну допомогу, а відтак, останній, знаходячись під вартою, зазнає насильницьких дій, пов'язаних з ненаданням йому своєчасної медичної допомоги.
Між тим, в судовому засіданні підозрюваним також зазначено, що будь-яких письмових звернень з приводу необхідності надання йому медичної допомоги у зв'язку із погіршенням його стану здоров'я, пов'язаного з вогнепальним пораненням правої гомілки, він до слідчого, прокурорів, які є процесуальними керівниками у зазначеному кримінальному провадженні, а також до адміністрації Київського СІЗО, не надавав, оскільки вважає, що будь-яких заходів з цього приводу ними надано не буде, так як повне медичне обстеження за весь період знаходження його в Київському СІЗО не проводилося.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 206 КПК України якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи, доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи, вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.
Відповідно до положень ст. 212 КПК України невідкладне надання належної медичної допомоги та фіксацію погіршення стану здоров'я затриманого покладено на службову особу, відповідальну за перебування затриманих.
Стороною захисту письмових даних про встановлення фактів погіршення стану здоров'я підозрюваного у період перебування його під вартою медичною частиною Київського СІЗО суду також не надано.
Враховуючи заявлені в судовому засіданні доводи підозрюваного на погіршення стану його здоров'я у зв'язку з наявним у нього вогнепальним пораненням правої гомілки, за час перебування його під вартою в Київському СІЗО, слідчий суддя, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 206 КПК України вважає за необхідне зобов'язати прокурора забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження підозрюваного ОСОБА_6 з метою подальшого забезпечення безпеки підозрюваного згідно із законодавством.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 задовольнити.
Продовжити ОСОБА_6 строк тримання під вартою в межах строків досудового розслідування до 11 липня 2016 року включно.
Зобов'язати прокурора забезпечити, відповідно до вимог ч. 6 ст. 206 КПК України невідкладне проведення судово-медичного обстеження підозрюваного ОСОБА_6 .
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1