29 червня 2016 року м. Чернігів Справа № 825/1166/16
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Бородавкіна С.В. перевіривши матеріали адміністративного позову Приватного підприємства "Плюс-Мінус" до Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання неправомірною та скасування постанови,
Позивач 23.06.2016 звернувся до суду з адміністративним позовом до Центрального відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області та просить визнати неправомірною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.07.2016 ВП № 43946299, винесену заступником начальника Центрального ВДВС Чернігівського МУЮ Дмітрієвим С.А.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Згідно із ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VІ «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з 01.01.2016 за подання юридичною особою до суду адміністративного позову немайнового характеру, ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати (1378,00 грн.).
Як вбачається із матеріалів позовної заяви належного документа, який свідчив би про сплату судового збору в розмірі, встановленому ст. 4 Закону України «Про судовий збір» позивачем не надано. Підстав, передбачених ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України для звільнення від оплати або відстрочення судових витрат, не має.
Також, в силу вимог ч. 2 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Однак, позивачем до матеріалів позовної заяви не долучено жодних доказів, якими має бути обґрунтовано позов. Крім того, суду не надано належним чином завірену копію оскаржуваної постанови Центрального ВДВС Чернігівського МУЮ та документи які підтверджують її отримання.
Окремо суд звертає увагу, що п. 4 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно із п. 9 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Так, позивач в позовній заяві в якості відповідачів у справі зазначає Центральний відділ Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції та Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області.
Проте, з прохальної частини позову неможливо встановити до кого саме з вищезазначених відповідачів сформовані позовні вимоги.
Таким чином, при отриманні позовної заяви з'ясовано, що вона не відповідає вищевикладеним вимогам, а саме: в поданих позивачем документах відсутні належні докази сплати судового збору в розмірі, передбаченому вимогами Закону України «Про судовий збір» за подання юридичною особою до суду позову немайнового характеру, не надано жодних доказів на обґрунтування позовних вимог (без зазначення причин їх ненадання), не визначено позовні вимоги щодо кожного з відповідачів.
Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, а тому, згідно з ст. 106, ст. 108 КАС України вона має бути залишена без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків протягом 5 днів з моменту отримання ухвали.
На підставі наведеного та керуючись статтями 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву Приватного підприємства "Плюс-Мінус" до Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання неправомірною та скасування постанови - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліку протягом 5 днів з моменту отримання ухвали суду шляхом надання до суду документу про сплату судового збору, доказів на обґрунтування позовних вимог (або зазначення причин їх ненадання) та зазначення позовних вимог до кожного з відповідачів. Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Бородавкіна