16 червня 2016 р.Р і в н е 817/806/16
11 год. 09хв.
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шарапи В.М. за участю секретаря судового засідання Климчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Ковальчук І.В.
відповідача: представник не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області
про визнання дій неправомірними, скасування постанови
Дочірнє підприємство "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області про визнання неправомірними дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Рівненській області Вознюк І.Я. щодо винесення постанов від 18.05.2016 року про арешт коштів боржника; скасування постанов від 18.05.2016 року, винесених в межах зведеного виконавчого провадження №42423745, про арешт коштів боржника на суму 14048984,77 грн. з рахунків, відкритих через його філії: "Березнівський райавтодор", "Володимирецький райавтодор", "Гощанський райавтодор", "Корецький райавтодор", "Костопільський райавтодор", "Сарненська ДЕД".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Рівненській області Вознюк І.Я. в рамках зведеного виконавчого провадження № 42423745 винесено постанови про арешт коштів боржника від 18.05.2016 року в межах суми 14048984,77 грн., відповідно до вимог якої накладено арешт на розрахункові рахунки філій дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор» - відокремлених структурних підрозділів без права юридичної особи. Вказані постанови позивач вважає необґрунтованими та незаконними з наступних підстав.
Зазначає, що арештовані відповідачем рахунки філій позивача є рахунками відокремлених підрозділів філій ДП «Рівненський облавтодор» ВАТ «Автомобільні дороги України», а не рахунками юридичної особи - ДП «Рівненський облавтодор» ВАТ «Автомобільні дороги України», оскільки договори банківських рахунків укладені між філіями і відповідними банківськими відділеннями, підписані керівниками філій і посвідчені печатками філій. Право використання рахунків належить лише філіям. Розпорядниками коштів на рахунках філій є керівники і головні бухгалтери філій.
Також вказує, що державний виконавець має право накладати арешт на майно і кошти боржника, а не його структурних підрозділів. Вважає, що оскаржувані постанови суперечать частині 4 статті 65 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки державний виконавець звернув стягнення на кошти на банківських рахунках філій позивача, які відкриті ними самостійно, а не безпосередньо позивачем, а тому на підставі вищенаведеного просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Просила позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, проти позову не заперечив. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача на підставі наявних доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх письмовими доказами, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.
Судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області перебуває зведене виконавче провадження №42423745 про стягнення заборгованості з Дочірнього підприємства „Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України", код ЄДРПОУ 31994540, м.Рівне, вул. Остафова, 7 на користь стягувачів, до складу якого входить 167 виконавче провадження на загальну суму стягнення 12938521,45 грн.
В процесі виконання зведеного виконавчого провадження, з метою забезпечення виконання судових рішень та усунення можливості відчуження коштів боржника, керуючись статтями 52, 57, 65 Закону України "Про виконавче провадження" та статтею 59 Закону України "Про банки та банківську діяльність", державним виконавцем постановами від 18.05.2016 року накладено арешт на кошти в межах суми 14048984,77 грн. на рахунках філій "Березнівський райавтодор", "Володимирецький райавтодор", "Гощанський райавтодор", "Корецький райавтодор", "Костопільський райавтодор" та "Сарненський ДЕД" Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" .
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.
За правилами ч.2 ст.52 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.
Частиною 6 цієї статті встановлено, що стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.
У разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій (ч.1 ст.33 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до положень ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Згідно приписів ч.4 ст.65 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.
З системного аналізу вказаної норми закону слідує, що державний виконавець має право звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через його філії. Тобто стягнення звертається виключно на кошти боржника.
З матеріалів справи слідує, що державним виконавцем накладено арешт на кошти, що знаходяться на рахунках філій боржника та належать філіям боржника.
Згідно оскаржуваних постанов, боржником у зведеному виконавчому провадженні №42423745 є ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "Автомобільні дороги України", а не його філії.
Частинами 1, 3, 4 ст.95 Цивільного кодексу України передбачено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.
Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Керівники філій призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.
Таким чином, з вищенаведеного слідує, що філія є цілісним майновим комплексом, тобто господарським об'єктом із закінченим циклом виробництва продукції (робіт, послуг), сукупність активів якого забезпечує проведення окремої господарської діяльності на постійній і регулярній основі.
З наданих позивачем положень про його філії слідує, що філії мають окремі баланси, розрахункові рахунки у банках, печатки та штампи зі своїм найменуванням.
З наданих представником позивача документів, а саме копій договорів на банківське обслуговування філій дочірнього підприємства, слідує, що арештовані відповідачем рахунки філій позивача є рахунками відокремлених підрозділів - філій ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "Автомобільні дороги України", а не рахунками юридичної особи - ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "Автомобільні дороги України", оскільки договори банківських рахунків укладені між філіями і відповідними банківськими відділеннями, підписані керівниками філій і посвідчені печатками філій. Право використання рахунків належить лише філіям. Розпорядниками коштів на рахунках філій є керівники і головні бухгалтери філій.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Рівненській області Вознюк І.Я. протиправно наклав арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках в банках філій позивача, оскільки такі рахунки самостійно відкриті філіями.
Отже, державний виконавець, накладаючи арешт на кошти, що перебувають на рахунках у банках та належать зазначеним вище філіям позивача, вийшов за межі повноважень, зазначених чинним законодавством про виконавче провадження, що є підставою для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст.86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, у ході судового засідання позивач довів суду обґрунтованість позовних вимог, а відповідач не підтвердив правомірність своїх дій, а тому суд адміністративний позов задовольняє.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненський області Вознюк І.Я. щодо винесення Постанов від 18.05.2016 року про арешт коштів боржника - Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на рахунках його філій: "Березнівський райавтодор", "Володимирецький райавтодор", "Гощанський райавтодор", "Корецький райавтодор", "Костопільський райавтодор" та "Сарненський ДЕД".
Скасувати Постанови від 18.05.2016 року, винесені державним виконавцем відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненський області Вознюк І.Я. в межах зведеного виконавчого провадження №42423745 про арешт коштів на суму 14048984,77 грн., на рахунках філій "Березнівський райавтодор", "Володимирецький райавтодор", "Гощанський райавтодор", "Корецький райавтодор", "Костопільський райавтодор" та "Сарненський ДЕД" Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" .
Присудити на користь позивача ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області судовий збір у розмірі 1378,00 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Шарапа В.М.