21 червня 2016 р.Р і в н е 817/684/16
12 год. 55хв.
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шарапи В.М. за участю секретаря судового засідання Левченко Т.М., сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1,
відповідача: представник Хомуйло В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Арбітражного керуючого ОСОБА_1
до Головного територіального управління юстиції у Рівненській області
про визнання протиправними та скасування розпорядження, припису , -
Арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про визнання протиправними та скасування розпорядження про усунення порушень від 06.04.2016 року №2, припису про недопущення повторних порушень від 06.04.2016 року №4.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала. Обґрунтовує їх тим, що вона здійснює діяльність арбітражного керуючого і 23.03.2016 року відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку її діяльності на підставі заяви голови комітету кредиторів ВАТ "Сарненський КХП" №7. За результатами перевірки констатовано факти порушення нею вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". З врахуванням пояснень і заперечень відповідачем 06.04.2016 року прийнято розпорядження №2 про усунення порушень вимог: абз. 4 ч. 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в частині проведення оцінки майна банкрута у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"; абз. 7 ч. 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Також, 06.04.2016 року відповідачем прийнято припис №4 про недопущення повторних порушень вимог: абз. 4 ч. 2 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в частині ненадання витребуваних документів органом контролю; абз. 1 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у частині організації проведення аукціону з продажу активів банкрута за визначеною суб'єктом оціночної діяльності початковою вартістю, яка на дату аукціону втратила актуальність; частини 9 статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо періодичності надання комітету кредиторів звіту про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.
Позивач вважає оспорювані розпорядження та припис необґрунтованими, оскільки на її думку, зазначені порушення вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вона не допускала. З цих підстав просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач заперечив проти позову. У судовому засіданні представник відповідача заперечення проти позову обґрунтовує тим, що у встановленому порядку та в межах наданих повноважень Головним територіальним управлінням юстиції в Рівненській області на підставі заяви голови комітету кредиторів ВАТ "Сарненський КХП" №7 було проведено позапланову перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 при виконанні нею повноважень ліквідатора ВАТ "Сарненський КХП" №7. За результатами перевірки, з врахуванням наданих позивачем пояснень і заперечень, Головним управлінням юстиції в Рівненській області 06.04.2016 року прийняті розпорядження №2 про усунення порушень та припис №4 про недопущення повторних порушень.
Відповідач пояснив, що зазначені у розпорядженні та приписі порушення позивачем вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підтверджені матеріалами перевірки. Вони частково виконані позивачем шляхом надання до Головного управління юстиції в Рівненській області: копії висновку про вартість майна ВАТ "Сарненський КХП" №7 від 29.04.2016 року; копію переліку ліквідаційної маси ВАТ "Сарненський КХП" №7 від 19.09.2014 року. В решті позивач не підтвердив виконання вимог чинного законодавства, що регулює її діяльність як ліквідатора ВАТ "Сарненський КХП" №7, належними і допустимими доказами. У задоволенні позову просить відмовити.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, повно і всебічно встановивши обставини адміністративної справи відповідно до норм матеріального права на підставі досліджених судом у судовому засіданні доказів, з дотриманням норм процесуального права, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що 21-23.03.2016 року Головним територіальним управлінням юстиції у Рівненській області на підставі заяви голови комітету кредиторів ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів" №7 від 03.12.2015 року щодо грубого порушення законодавства ліквідатором було проведено позапланову перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 на предмет додержання вимог законодавства з питань банкрутства під час виконання повноважень ліквідатора ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів" №7. За результатами перевірки складено довідку від 23.03.2016 року №7. 30.03.2016 року позивачем подано заперечення на довідку, з врахуванням яких Головним територіальним управлінням юстиції у Рівненській області 01.04.2016 року складено акт позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого №7.
На підставі матеріалів перевірки відповідачем 06.04.2016 року прийняті розпорядження про усунення порушень №2 та припис про недопущення повторних порушень №4. Розпорядженням вирішено у термін до 06.05.2016 року ОСОБА_1: 1. Усунути порушення вимог абзацу 4 частини 2 статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" шляхом проведення (актуалізації) оцінки вартості майна ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів" №7, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, з дотриманням вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"; 2. Усунути порушення вимог абзацу 7 частини 2 статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" шляхом складання документів щодо складу ліквідаційної маси з урахуванням положень статті 42 Закону, затвердження ліквідаційної маси комітетом кредиторів (на виконання рішення комітету кредиторів від 16.07.2014 року). Також вирішено винести припис щодо недопущення арбітражним керуючим ОСОБА_1 у подальшій діяльності порушень вимог: абзацу 4 частини 2 статті 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в частині ненадання витребуваних документів органом контролю; абзацу 1 частини 2 статті 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у частині організації проведення аукціону з продажу активів банкрута за визначеною суб'єктом оціночної діяльності початковою вартістю, яка на дату аукціону втратила актуальність; частини 9 статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо періодичності надання комітету кредиторів звіту про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів (а.с. 7-23).
На виконання розпорядження від 06.04.2016 року №2 арбітражним керуючим ОСОБА_1 надано Головному територіальному управлінню юстиції у Рівненській області 05.05.2016 року повідомлення №10-19/240 та документи про виконання розпорядження, про що відповідачем 16.05.2016 року складено висновок №1 (а.с. 43).
Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи або інтереси.
Тобто, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень при виконанні владних управлінських функцій прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Пунктом 6.9 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), що затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 року №1284/5 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.07.2013 року за №1113/23645, надалі - Порядок) визначено, що у разі виявлення під час перевірки порушень у діяльності арбітражного керуючого орган контролю на підставі акта перевірки за наявності відповідних підстав виносить припис про недопущення повторних порушень (далі - припис) та (або) розпорядження про усунення виявлених порушень (далі - розпорядження).
Орган контролю виносить розпорядження щодо порушень, які можуть бути усунені арбітражним керуючим, а щодо інших порушень - припис (підпункт 6.9.1 пункту 6.9 Порядку). У розпорядженні міститься інформація про встановлені комісією порушення, термін та спосіб їх усунення (пункт 6.10 Порядку). Арбітражний керуючий зобов'язаний до закінчення строку, зазначеного в розпорядженні, усунути виявлені порушення та надати інформацію про це разом з відповідними документами до органу контролю, який виніс розпорядження. У разі якщо подані документи підтверджують виконання розпорядження, орган контролю складає висновок про виконання розпорядження, який долучається до акта перевірки. У разі якщо подані документи не підтверджують виконання розпорядження або арбітражний керуючий не подав до органу контролю документи, що підтверджують виконання розпорядження, орган контролю для перевірки виконання розпорядження призначає позапланову перевірку (пункт 6.11 Порядку).
У приписі міститься інформація про виявлені під час перевірки порушення, які усунути неможливо, та зобов'язання арбітражного керуючого не допускати аналогічних порушень. У разі якщо арбітражним керуючим протягом року не вчинено аналогічних вказаним у приписі порушень, припис вважається виконаним (пункт 6.12 Порядку).
У разі виявлення за результатами перевірки порушень, які є підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень, орган контролю обов'язково зазначає про це в акті перевірки. У такому випадку припис та (або) розпорядження не складаються до моменту прийняття Дисциплінарною комісією рішення за результатом розгляду подання (пункт 6.13 Порядку).
Вчинення арбітражним керуючим протягом року після винесення припису або розпорядження повторного порушення, аналогічного раніше вчиненому або невиконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення порушень законодавства з питань банкрутства в строки, визначені органом контролю, є підставою для накладення на нього дисциплінарного стягнення (пункт 7.1 Порядку).
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За приписами пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Отже, оскаржувані рішення, дія або бездіяльність суб'єкта владних повноважень повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Водночас, розпорядження та припис не породжують правових наслідків, оскільки не встановлюють права і обов'язки для учасників спірних правовідносин, а тому не порушують охоронювані законом права та інтереси позивача. Оскаржувані розпорядження та припис не є правовими документами, які встановлюють відповідальність позивача та, відповідно, не є актами індивідуальної дії у розумінні частини 2 статті 17 КАС України. Обставини щодо зазначеного висновку суду в частині розпорядження відповідача про усунення порушень встановлені постановою Вищого адміністративного суду України від 17.03.2016 року по справі між цими ж сторонами (а.с. 39-42).
Згідно з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, ці обставини не потребують доказування при розгляді даної справи.
Посилання позивача на те, що зазначені у оспорюваних розпорядженні та приписі порушення законодавства, яке регулює правовідносини у сфері банкрутства, можуть бути підставою для усунення судом арбітражного керуючого від участі у справі про банкрутство (в даному випадку ВАТ "Сарненський КХП" №7 є безпідставними. Наявність чи відсутність таких порушень як підстави для усунення арбітражного керуючого від участі у справі про банкрутство є предметом дослідження і оцінки господарським судом при розгляді справи про банкрутство ВАТ "Сарненський КХП" №7.
Враховуючи те, що позивач не навела фактів порушення розпорядженням №2 та приписом №4 Головного територіального управління юстиції у Рівненській області від 06.04.2016 року її прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, які б підтверджувалися відповідними доказами, а також те, що вона виконала оскаржуване розпорядження, що підтверджується висновком Головного управління юстиції в Рівненській області від 16.05.2016 року № 1 про виконання розпорядження, суд дійшов висновку про відмову позивачу у задоволенні позову за його безпідставністю.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позивачу - арбітражному керуючому ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову до Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про визнання протиправними та скасування розпорядження про усунення порушень від 06.04.2016 року №2, припису про недопущення повторних порушень від 06.04.2016 року №4 - відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Шарапа В.М.