про залишення позовної заяви без руху
27 травня 2016 року № 810/1743/16
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
26.05.2016 до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ДФС України про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до ст. 107 КАСУ, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
В силу положень ч. 3 ст. 106 КАСУ, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Частиною 2 ст. 87 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивачем до позовної заяви не надано доказів сплати судового збору. Посилаючись на п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», позивач вважає, що він звільнений від сплати судового збору. Відповідно до норм вищевказаної статті, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Так, з позовної заяви вбачається, що позивач просить суд визнати протиправною відмову ДФС України, що полягає у не забезпеченні працевлаштування ОСОБА_1 у відповідності до договору - направлення на навчання за денною формою до академії від 30.05.2014 № 25, яка викладена у листі від 01.04.2016 № 3361/К/99-99-04-01-01-14. Крім того, позивач просить суд зобов'язати ДФС України надати ОСОБА_1 посаду, що не нижча, рівноцінна за оплатою праці та характером діяльності посаді, визначеної договором - направлення на навчання за денною формою до академії від 30.05.2014 № 25.
З вищевикладеного вбачається, що вимоги позивача не зводяться до поновлення його на роботі, отже, п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» в даних правовідносинах до позивача застосуванню не підлягає і не звільняє останнього від сплати судового збору.
Відповідно до Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», до Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» внесені відповідні зміни щодо ставок судового збору та порядку його сплати, які набрали чинності з 01.09.2015.
Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 9 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», суд перед відкриттям провадження у справі перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Отже, документ про сплату судового збору повинен містити інформацію щодо зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
В той же час, ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня складає 1 378 гривень.
Частиною 1 ст. 70 КАСУ визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Позовні вимоги позивача стосуються спору немайнового характеру (визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - пункти 1 та 2 прохальної частини позовної заяви), однак судовий збір позивачем в розумінні ч. 3 ст. 6 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» не сплачено.
Так, позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру, з яких позивач повинен на виконання вимог ч. 3 ст. 6 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» сплатити 0,4 розміри мінімальної заробітної плати за кожну з заявлених вимог.
Таким чином, враховуючи відсутність належних доказів сплати судового збору за вимоги немайнового характеру, суд дійшов висновку, що в даному випадку судовий збір позивачем не сплачено.
Відповідно до п. 2 та 3 ч. 1 ст. 106 КАСУ, у позовній заяві зазначаються ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є та ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.
Однак, в порушення вимог п. 2 та 3 ч. 1 ст. 106 КАСУ, у позовної заяві не зазначено засобів зв'язку та адреси електронної пошти позивача та адреси електронної пошти відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 КАСУ, до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Однак, в порушення вимог ч. 3 ст. 106 КАСУ, позивачем не додано копії всіх документів, що приєднуються до неї, як для суду, так і для відповідача. Суд зазначає, що ч. 3 ст. 106 КАСУ передбачено подання копії позовної заяви та доданих до неї документів, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Позивач в даних правовідносинах виступає не як суб'єкт владних повноважень, а як особа (фізична особа), права якої, на його думку, порушені ДФС України, а тому зобов'язаний надати суду разом із позовною заявою її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї.
У зв'язку з тим, що позивачем в порушення вимог ч. 3 ст. 106 КАСУ не було надано суду копії додатків до позовної заяви, працівниками відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) Київського окружного адміністративного суду було складено та підписано відповідний акт від 26.05.2016.
Згідно з ч. 2 ст. 106 КАСУ, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Суд зазначає, що в порушення вимог ч. 2 ст. 106 КАСУ, позивачем на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, не надано жодних доказів. Також, позивачем не було зазначено про причини неможливості подання таких доказів суду.
Крім того, згідно з ч. 4 ст. 106 КАСУ, позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Позивачем в порушення вимог ч. 4 ст. 106 КАСУ не зазначено дату підписання позовної заяви.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 107 КАСУ, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
В силу вимог ч. 2 ст. 50 КАСУ, позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь (ч. 2 ст. 48 КАСУ).
Крім того, в силу положень ч. 2 ст. 19 КАСУ, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
Водночас, відповідно до положень ст. 108 КАСУ, позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.
Так, ОСОБА_2 в якості відповідача зазначає ДФС України, юридична адреса: 04655, м. Київ, Львівська площа, 6-8. При цьому, зареєстрованим місцем проживання позивача, згідно позовної заяви, є - вул. Тарасівська, 7 «в», м. Буча, Київська область. Таким чином, позивач обрав адміністративний суд за місцем своєї реєстрації.
Однак, позивачем не додано до матеріалів позовної заяви копії паспорту громадянина України в тому числі із відміткою про реєстрацію місця проживання, що в свою чергу не дозволяє суду встановити дієздатність особи, яка подала позов, та, відповідно, перевірити її право на звернення до суду, а також встановити правильність визначення підсудності даної справи (в контексті вищенаведених положень ст. 48 та п. 1 ч. 1 ст. 107 КАСУ).
Зазначені обставини перешкоджають суду у вирішенні питання про можливість відкриття провадження в адміністративній справі.
З огляду на те, що матеріали позовної заяви оформлені не належним чином, чого вимагає Кодекс адміністративного судочинства України, суд визнав за можливе залишити позовну заяву без руху.
Відповідно до ст. 108 КАСУ, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду:
оригіналу документа про сплату судового збору за кожну вимогу немайнового характеру у відповідності до Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» з доказами зарахування сплаченої суми судового збору до Державного бюджету України (ст. 9 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір») з урахуванням висновків суду;
належним чином оформленої позовної заяви, яка відповідає вимогам, передбаченим ст. 106 КАСУ, з зазначенням засобів зв'язку та адреси електронної пошти позивача, адреси електронної пошти відповідача, дати підписання позовної заяви;
копії всіх документів, що приєднуються до позовної заяви;
доказів, якими обґрунтовуються позовні вимоги та підтверджується кожна обставина справи, або зазначити причини неможливості подання таких доказів;
копії паспорту громадянина України ОСОБА_1, в тому числі із відміткою про зареєстроване місце проживання.
Вищевказані документи слід подати у кількості примірників відповідно до кількості відповідачів, один з яких для суду.
Керуючись статтями 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
2. Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви до 20 червня 2016 року.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Брагіна О.Є.