Копія Справа № 326/721/16-цр.
Провадження № 2/326/308/2016
24 червня 2016 року Приморський районний суд Запорізької області в складі:
головуючої-судді Чапланової О.М.,
при секретарі Кузякіній К.М.,
за участю: позивача ОСОБА_2,
представника відповідача - Управління пенсійного фонду
України в Приморському районі Горової Ю.Г.,
представника третьої особи - Приморської районної
державної адміністрації, як органу опіки та піклування Десятник Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області, треті особи: Приморська районна державна адміністрація, як орган опіки та піклування, Приморський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про визнання батьківства, -
ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Управління пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області, третя особа - Приморська районна державна адміністрація, як орган опіки та піклування, про визнання батьківства.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 2002 року він проживав однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.
Під час проживання однією сім'єю у них з померлою ОСОБА_6 народилися діти: син - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та донька - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Він визнає себе батьком дітей, утримує та виховує їх протягом життя дружини та по теперішній час. Жили вони з ОСОБА_6 добре, не сварилися та разом виховували дітей.
Дітей ОСОБА_6 зареєструвала самостійно у відділі реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції Запорізької області. Ім'я та по батькові дітей у книзі реєстрації народжень було записано у відповідності до ч. 1 ст. 135 СК України за її вказівкою. Так як вони перебували у цивільному шлюб, по батькові діти записані на його ім'я, а за прізвищем - по матері.
Встановлення батьківства йому необхідно для призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника та з метою набуття законних прав та обов'язків по вихованню та утриманню його дітей.
27.04.2016 року він звернувся до відділу реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції Запорізької області з питання щодо внесення змін у строфі про батька, але йому було відмовлено.
16.05.2016 року він звернувся до Управління пенсійного фонду України в Приморському районі для призначення пенсії по втраті годувальника за померлу матір на неповнолітніх дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, але йому було відмовлено та роз'яснено, що потрібно звертатися до суду для встановлення батьківства.
Просить суд визнати його батьківство відносно дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2. Зобов'язати Приморський відділ реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актових записів про народження дітей відповідно до рішення суду, де у відомості про батьківство дітей вказати його батьком.
Ухвалою суду від 30 травня 2016 року залучено до участі в справі за даним позовом Приморський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (а.с.17).
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та підстави, на яких вони ґрунтуються, дав пояснення, аналогічні викладеним у позові. Просив позов задовольнити, понесені ним витрати по оплаті судового збору з відповідача не стягувати.
Представник відповідача - Управління пенсійного фонду України в Приморському районі, Горова Ю.Г. в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечувала, пояснила суду, що 16.05.2016 року ОСОБА_2 звернувся до управління з питання щодо визначення права на призначення пенсії по втраті годувальника за померлу матір на неповнолітніх дітей, на що йому було роз'яснено, що, якщо особа, якій призначається пенсія є неповнолітньою, заява подається її батьками або опікунами (піклувальниками) за місцем їх проживання (реєстрації). Надати заяву та пакет документів позивачем для призначення пенсії по втраті годувальника неповнолітнім дітям можливо при умові надання відповідних документів про встановлення опікунства ОСОБА_2 над дітьми або після встановлення факту батьківства. При наявності рішення суду управління буде вирішувати питання про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Представник третьої особи - Приморської районної державної адміністрації Запорізької області, яка виконує функції органу опіки та піклування, Десятник Т.І. позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, пояснила, що діти повинні бути захищеними, мати батька, який буде їх законним представником. Визнання батьківства ОСОБА_2 щодо дітей буде відповідати інтересам дітей.
Третя особа - Приморський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, представника в судове засідання не направив, надав письмову заяву, в якій просив розглянути справу за відсутності представника. В заяві зазначено, що з актових записів про народження ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, вбачається, що державна реєстрація народження дітей проведена відповідно до ч.1 ст. 135 СК України. Заперечень проти позову ОСОБА_2 щодо визнання батьківства Приморський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану не має.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що з 2001 року він проживає по сусідству з позивачем. У 2002 році ОСОБА_2 привів у батьківський будинок, де він проживає, ОСОБА_6. ОСОБА_2 та ОСОБА_6 проживали однією сім'єю з 2002 року по день смерті ОСОБА_6 в будинку АДРЕСА_1, вони вели сумісне господарство, мали спільний бюджет. Під час спільного проживання у них народилося двоє дітей: ОСОБА_7 у 2003 році і ОСОБА_6 у 2007 році. Сім'я позивача постійно проживала у вказаному будинку, він дружив з родиною позивача. Діти називають позивача батьком. ОСОБА_10 та ОСОБА_6 виховували дітей разом.
Свідок ОСОБА_11 пояснила суду, що проживає по сусідству з позивачем і знає його з дитинства. ОСОБА_6 знає з того моменту, як вона стала проживати з ОСОБА_2 в його батьківському домі, а саме з травня 2002 року. ОСОБА_2 та ОСОБА_6 жили дуже дружно. Під час сумісного проживання у них народилися діти: в 2003 році - син, у 2007 році - дочка, діти ходили до школи, мати та батько займалися вихованням дітей, допомагали їм робити уроки. ОСОБА_2 та ОСОБА_6 проживали однією сім'єю до дня смерті ОСОБА_6, мали спільний бюджет, вели сумісне господарство, працювали, виховували дітей. Діти називали їх тато і мама. Батьком дітей є ОСОБА_2
Свідок ОСОБА_12 пояснив суду, що з дитинства проживає по сусідству з позивачем. З 2002 року ОСОБА_2 став проживати з ОСОБА_6. Проживали вони разом по день смерті ОСОБА_6 в будинку АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_2 За час спільного проживання у них народилося двоє дітей, батьком дітей є ОСОБА_2 ОСОБА_6 та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю, мали спільний бюджет, вели сумісне господарство, разом виховували дітей до дня смерті ОСОБА_6 Діти називають позивача батьком.
Малолітній ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, думка якого відповідно до ст. 171 СК України була вислухана судом, пояснив, що його батьком є ОСОБА_2, матір'ю - ОСОБА_6. Він мешкав з мамою, татом та сестрою ОСОБА_6 в будинку АДРЕСА_1. Після смерті мами, він проживає з татом та сестрою. Батько піклується про них з сестрою, купує їм одяг, іграшки, продукти харчування. Він перейшов до сьомого класу. В першому, другому та третьому класі домашні завдання йому допомагали робити мата та тато. Вільний час тато проводить з ними.
Малолітня ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, думка якої відповідно до ст. 171 СК України була вислухана судом, пояснила, що її батько - ОСОБА_2, мати - ОСОБА_6. Вона мешкає з татом та братом в будинку АДРЕСА_1. Одяг, речі, продукти харчування купує їм тато. Тато готує їжу, допомагає їй робити складні домашні завдання. Вона перейшла до четвертого класу, тато відвідує батьківські збори. Вони люблять свого тата.
Вислухавши позивача, представника відповідача - Управління пенсійного фонду України в Приморському районі, представника третьої особи - Приморської районної державної адміністрації, як органу опіки та піклування, свідків, думку дітей, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до свідоцтв про народження (а.с.7, 9) батьками малолітніх дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, є ОСОБА_2 та ОСОБА_6.
Згідно із повними витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, наданими Приморським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (а.с.23-28), державна реєстрація народження ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, проведена відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері).
Згідно із домовою книгою для прописки громадян, які проживають у будинку АДРЕСА_1, за вказаною адресою з 02.04.1992 року по теперішній час зареєстрований ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, з 08.10.2003 року зареєстрована ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.53-55).
Відповідно до свідоцтва про смерть (а.с.11) ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3.
Згідно із довідкою № 84 про склад родини, наданою 20.04.2016 року виконавчим комітетом Приморської міської ради Приморського району Запорізької області (а.с.15), ОСОБА_2. мешкає в будинку АДРЕСА_1 Запорізької області з сином - ОСОБА_7, 2003 року народження, та донькою - ОСОБА_8, 2007 року народження.
Згідно із характеристикою ОСОБА_2, наданою 20.04.2016 року вуличним комітетом № 3 м. Приморськ (а.с.14), ОСОБА_2 проживає разом з дітьми за адресою: АДРЕСА_1. Характеризується з позитивної сторони, працьовитий, товариський, врівноважений, відповідальний, спиртними напоями не зловживає, з сусідами не конфліктує, скарг і нарікань від сусідів не надходило.
Листом Управління пенсійного фонду України в Приморському районі від 24.05.2016 року № 2662/02 (а.с.13) на звернення ОСОБА_2 від 16.05.2016 року, щодо визначення права на призначення пенсії по втраті годувальника за померлу матір на неповнолітніх дітей, було повідомлено, про те, що надати заяву та пакет документів для призначення пенсії по втраті годувальника неповнолітнім дітям згідно ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» можливо при умові надання відповідних документів про встановлення опікунства ним над дітьми або після встановлення факту батьківства.
Засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів визначаються Сімейним кодексом України.
Однак, відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Офіційне тлумачення вказаного положення Конституції України міститься у пункті 2 Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року № 1-рп/99 (справа про зворотну дію у часі законів та інших нормативно-правових актів), згідно з яким дію нормативно-правового акта в часі слід розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час якого вони настали або мали місце.
Пленум Верховного Суду України у своїй постанові «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3 роз'яснив, що «оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у ст. 128 СК, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у ст. 53 КпШС, суди, вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справ цієї категорії, повинні виходити з дати народження дитини.
Так, при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 року, необхідно застосовувати відповідні норми КпШС, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір'ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.
Справи про визнання батьківства щодо дитини, яка народилася не раніше 1 січня 2004 року, суд має вирішувати відповідно до норм СК, зокрема ч. 2 ст. 128, на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства» (п. 3).
Таким чином, оскільки ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, при вирішенні цієї справи в частині щодо наявності підстав для визнання ОСОБА_2 батьком ОСОБА_7, суд застосовує норми КпШС України від 20.06.1969 року, оскільки норми СК, який набрав чинності 01.01.2004 року, застосовуються до сімейних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 01.01.2004 року.
Відповідно до статті 51 КпШС України, який був чинним на час народження ОСОБА_7, взаємні права та обов'язки батьків і дітей ґрунтуються на походженні дітей, засвідченому у встановленому законом порядку.
Відповідно до статті 52 КпШС України, походження дитини від батьків, які перебувають між собою в шлюбі, засвідчується записом про шлюб батьків.
Згідно із ст. 53 КпШС України, походження дитини від батьків, які не перебувають між собою в шлюбі, встановлюється шляхом подачі спільної заяви батьком і матір'ю дитини в державні органи реєстрації актів громадянського стану.
В разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття.
При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір'ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 КпШС України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває в шлюбі, якщо немає спільної заяви батьків і рішення суду про встановлення батьківства, запис про батька дитини в книзі записів народжень провадиться за прізвищем матері, ім'я, по батькові та національність батька дитини записуються за її вказівкою.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_6 з 2002 року по день смерті ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_3, проживали сумісно однією сім'єю, вели сумісне господарство, мали спільний бюджет. Під час спільного проживання однією сім'єю у ОСОБА_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_7, реєстрація народження якого проведена відповідно до ч. 2 ст. 55 КпШС України, що був чинним на час народження дитини. Після народження сина ОСОБА_2 та ОСОБА_6 проживали однією сім'єю, спільно займались вихованням та утриманням сина. ІНФОРМАЦІЯ_3 мати дитини - ОСОБА_6, померла. З народження дитини і до теперішнього часу позивач, який визнає своє батьківство та виконує обов'язки, покладені на батьків, проживає разом із сином, піклується про нього, займається його вихованням та матеріальним утриманням.
Отже, дослідженими доказами, поясненнями свідків та дітей достовірно та переконливо доведено факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_6 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, спільне виховання та утримання батьками дитини, а тому суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 слід визнати батьком ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Справу в частині визнання батьківства щодо дитини ОСОБА_8, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2, суд має вирішувати відповідно до норм СК України, зокрема ч. 2 ст. 128, на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства.
Статтею 121 СК України визначено, що права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 125 СК України передбачено, що якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.
Частиною 1 ст.126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Статтею 128 СК України передбачено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Статтею 134 СК України передбачено, що на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
Статтею 150 Сімейного кодексу України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати до самостійного життя.
Пунктом 9 Постанови Пленуму «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3 визначено, що відповідно до статей 213, 215 ЦПК рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_6 з 2002 року по день смерті ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_3, проживали сумісно однією сім'єю, вели сумісне господарство, мали спільний бюджет. Під час спільного проживання однією сім'єю у ОСОБА_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька - ОСОБА_8, реєстрація народження якої проведена відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. Після народження дочки ОСОБА_2 та ОСОБА_6 проживали однією сім'єю, спільно займались вихованням та утриманням дочки. ІНФОРМАЦІЯ_3 мати дитини - ОСОБА_6, померла. З народження дитини і до теперішнього часу позивач, який визнає своє батьківство та виконує обов'язки, покладені на батьків, проживає разом із дочкою, піклується про неї, займається її вихованням та матеріальним утриманням.
Отже, дослідженими доказами, поясненнями свідків та дітей достовірно та переконливо доведено факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_6 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, спільне виховання та утримання батьками дочки, а тому суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 слід визнати батьком ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2.
З урахуванням наведеного, необхідно зобов'язати Приморський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області внести зміни до актових записів про народження ОСОБА_7 та ОСОБА_8,: зазначити в графі «Відомості про батька»: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянин України, місце проживання: АДРЕСА_1.
Оскільки позивач просив судові витрати з відповідача не стягувати, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем.
Керуючись: ст. 58 Конституції України, ст.ст. 51, 52, 53, 55 КпШС України, ст.ст. 121, 125, 126, 128, 134, 150 СК України, ст.ст. 10, 11, 15, 60, 79, 88, 174, 209, 212, 214, 215, 223 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області, треті особи: Приморська районна державна адміністрація, як орган опіки та піклування, Приморський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про визнання батьківства - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Приморськ Запорізької області, громадянина України, батьком ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Зобов'язати Приморський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_7 за № 108 від 20 листопада 2003 року, вчиненого Відділом реєстрації актів громадянського стану Приморського районного управління юстиції Запорізької області,:
зазначити в графі «Відомості про батька»: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянин України, місце проживання: АДРЕСА_1.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Приморськ Запорізької області, громадянина України, батьком ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Зобов'язати Приморський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_8 за № 14 від 02 лютого 2007 року, вчиненого Відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції Запорізької області,:
зазначити в графі «Відомості про батька»: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянин України, місце проживання: АДРЕСА_1.
Рішення постановлено в нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 24 червня 2016 року.
Рішення буде виготовлено в повному обсязі 29 червня 2016 року.
На рішення може бути подана апеляційна скарга у Апеляційний суд Запорізької області через Приморський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: підпис О.М. Чапланова
З оригіналом згідно: суддя О.М. Чапланова
24.06.2016