15.06.2016 Справа № 756/4186/16-ц
Унікальний №756/4186/16-ц
Провадження №2/756/3099/16
15 червня 2016 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Белоконної І.В.,
при секретарі - Мушкетик І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
Позивач через свого представника звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу і з урахуванням уточнених позовних вимог просить зобов'язати останню повернути: суму боргу за Договором позики від 23.11.2012 року в розмірі - 12 248,05 грн, пеню в розмірі - 2 235,27 грн, 3 % річних від простроченої суми в розмірі 785,22 грн, інфляційні втрати в розмірі - 9 735,20 грн, а всього 25 003,74 грн; суму боргу за Договором позики від 27.12.2013 року в розмірі - 104 000,00 грн, пеню в розмірі - 18 980,00 грн, 3 % річних від простроченої суми в розмірі 5 111,67 грн, інфляційні втрати в розмірі 62 977,01 грн, а всього 191 068,68 грн; судові витрати в розмірі 2 307,30 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що 23 листопада 2012 року вона з відповідачем уклали договір позики, згідно умов якого позивач передала, а відповідач прийняла в борг грошові кошти в сумі 207 248,05 грн, які зобов'язувалася повернути до 23 листопада 2013 року включно. 25 листопада 2013 року між позивачем та відповідачем був укладений та нотаріально посвідчений Договір про внесення змін та доповнень до Договору позики від 23.11.2012 року, згідно з яким сторони домовились внести зміни до п. 1 та п. 2 Договору позики, а саме зазначити, що позикодавець передає у власність позичальнику гроші в сумі 12 248,05 грн, які мають бути повернуті до 31 січня 2014 року включно. За прострочення зобов'язань за договором позичальник виплачує пеню в розмірі 0,05 % від несвоєчасно повернутої позики або її частини за кожен день прострочення, визначеного п. 2 Договору.
27 грудня 2013 року позивач з відповідачем уклали договір позики, згідно умов якого позивач передала, а відповідач прийняла в борг грошові кошти в сумі 104 000,00 грн, які зобов'язувалася повернути до 01 серпня 2014 року включно.
Станом на 21 березня 2016 року відповідач взяті на себе зобов'язання перед позивачем належним чином не виконала, грошові кошти не повернула у передбачений договорами строк. Таким чином, станом на 21 березня 2016 року сума основного боргу за Договором позики від 23.11.2012 року становить 12 248,05 грн, пеня- 2 235,27 грн, 3 % річних від простроченої суми - 785,22 грн, інфляційні втрати - 9 735,20 грн, а всього 25 003,74 грн. Сума боргу за Договором позики від 27.12.2013 року становить 104 000,00 грн, пеня - 18 980,00 грн, 3 % річних від простроченої суми - 5 111,67 грн, інфляційні втрати - 62 977,01 грн, а всього 191 068,68 грн.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з урахуванням уточнення підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про час та місце повідомлялася належним чином, подала до суду заяву про застосування строків позовної давності в частині нарахування пені за спірними договорами позики.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 257 ЦК України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Враховуючи, що згідно заяви про уточнення позовних вимог позивач просить стягнути пеню за кожен день прострочення за один рік, суд вважає, що для застосування строків позовної давності немає підстав.
23 листопада 2012 року позивач з відповідачем уклали договір позики, згідно умов якого позивач передала, а відповідач прийняла в борг грошові кошти в сумі 207 248,05 грн, які зобов'язувалася повернути до 23 листопада 2013 року включно. 25 листопада 2013 року між позивачем та відповідачем був укладений та нотаріально посвідчений Договір про внесення змін та доповнень до Договору позики від 23.11.2012 року, згідно з яким сторони домовились внести зміни до п. 1 та п. 2 Договору позики, а саме зазначити, що позикодавець передає у власність позичальнику гроші в сумі 12 248,05 грн, які мають бути повернуті до 31 січня 2014 року включно. За прострочення зобов'язань за договором позичальник виплачує пеню в розмірі 0,05 % від несвоєчасно повернутої позики або її частини за кожен день прострочення, визначеного п. 2 Договору (а.с.8-10).
27 грудня 2013 року позивач з відповідачем уклали договір позики, згідно умов якого позивач передала, а відповідач прийняла в борг грошові кошти в сумі 104 000,00 грн, які зобов'язувалася повернути до 01 серпня 2014 року включно. За прострочення зобов'язань за договором позичальник виплачує пеню в розмірі 0,05 % від несвоєчасно повернутої позики або її частини за кожен день прострочення, визначеного п. 2 Договору (а.с.11-12).
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Суд встановив, що станом на 21 березня 2016 року відповідач взяті на себе зобов'язання перед позивачем належним чином не виконала, грошові кошти не повернула у передбачений договорами строк. Станом на 21 березня 2016 року сума основного боргу за Договором позики від 23.11.2012 року становить 12 248,05 грн, пеня за один рік - 2 235,27 грн, 3 % річних від простроченої суми - 785,22 грн, інфляційні втрати - 9 735,20 грн, а всього 25 003,74 грн. Сума боргу за Договором позики від 27.12.2013 року становить 104 000,00 грн, пеня за один рік - 18 980,00 грн, 3 % річних від простроченої суми - 5 111,67 грн, інфляційні втрати - 62 977,01 грн, а всього 191 068,68 грн.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким, чином, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити, оскільки відповідач не виконала взятих на себе зобов'язань перед позивачем щодо своєчасного повернення суми позики.
Відповідно до ст.ст. 79, 88 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 2 307,30 грн, які підтверджуються долученою до справи квитанцією про їх оплату (а.с.2).
На підставі викладеного, ст. ст. 525, 526, 527, 625, 1046-1049 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 60, 79, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (04211, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (04211, АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2) суму боргу за Договором позики від 23.11.2012 року в розмірі - 12 248 (дванадцять тисяч двісті сорок вісім) гривень 05 копійок, пеню в розмірі - 2 235 (дві тисячі двісті тридцять п'ять) гривень 27 копійок, 3 % річних від простроченої суми в розмірі 785 (сімсот вісімдесят п'ять) гривень 22 копійки, інфляційні втрати в розмірі - 9 735 (дев'ять тисяч сімсот тридцять п'ять) гривень 20 копійок, а всього 25 003 (двадцять п'ять тисяч три) гривні 74 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 (04211, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (04211, АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2) суму боргу за Договором позики від 27.12.2013 року в розмірі - 104 000 (сто чотири тисячі) гривень 00 копійок, пеню в розмірі - 18 980 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят) гривень 00 копійок, 3 % річних від простроченої суми в розмірі 5 111 (п'ять тисяч сто одинадцять) гривень 67 копійок, інфляційні втрати в розмірі 62 977 (шістдесят дві тисячі дев'ятсот сімдесят сім) гривень 01 копійка, а всього 191 068 (сто дев'яносто одну тисячу шістдесят вісім) гривень 68 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 (04211, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (04211, АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2) витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 307 (дві тисячі триста сім) гривень 30 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: І.В. Белоконна