ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/24274/15-к
провадження № 1-кп/753/233/16
"18" лютого 2016 р.
Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглядаючи у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12013110020001861 від 05.02.2013 року відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 152, ч. 4 ст. 187 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
Дарницький районний суд м. Києва розглядає кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 152, ч. 4 ст. 187 КК України.
В судовому засіданні, відповідно до положень ч. 3 ст. 331 КПК України поставлено на обговорення питання щодо доцільності продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Прокурор заявив клопотання про необхідність продовження терміну дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому, оскільки є наявними підстави передбачені ст. 177 КПК України, наявність обґрунтованих ризиків, які дають підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду та продовжувати злочинну діяльность.
Захисник ОСОБА_7 просив суд змінити запобіжний захід із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з урахуванням того, що обвинувачений ОСОБА_5 перебуває під вартою більш ніж 4 роки, в судовому засіданні допитані свідки та потерпіла, що унеможливлює вплив на них обвинуваченим. Обвинувачений підтримав позицію захисника.
Прокурор наведені ризики вважав триваючими та просив суд відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту.
Суд, заслухавши учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладеним на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; перешкоджати іншим чином кримінальному провадженню. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Водночас, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
П.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Колегія суддів враховує, що відповідно до правової позиції викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29.12.2015 року строк дії запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою продовжено до 25 лютого 2016 року.
Розглядаючи клопотання сторони захисту щодо можливості застосування альтернативного запобіжного заходу, колегія суддів враховує, що в судовому засіданні допитані потерпіла та свідки, що унеможливлює вплив обвинуваченого на зміну їх позиції; досудове слідство завершено, а тому речі та документи знаходяться у сторони обвинувачення, що виключає можливість обвинуваченого їх спотворити.
Крім цього, з даних реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 перебуває під вартою з 08.07.2011 р., відповідно до відомостей обвинувального акту не судимий та має постійне місце реєстрації та проживання в м. Києві.
Колегія суддів враховує, що відповідно до п. 60 Рішення Європейського суду з прав людини від 6 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України» зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому із триманням під вартою на інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою - домашній арешт, шляхом заборони обвинуваченому залишати своє житло цілодобово.
Застосовуючи такий вид міри запобіжного заходу суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України щодо можливості обвинуваченого перешкоджати кримінальному провадженню, а також зі ступені тяжкості інкримінованих обвинуваченому злочинів.
Крім цього, застосовуючи до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого додаткові обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, та зобов'язати обвинуваченого: не залишати житло цілодобово, за винятком випадків прибуття до суду та прокуратури за викликом.
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 331, 177, 178, 181, 194 КПК України, суд,
Клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на цілодовий домашній арешт - задовольнити.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 , змінити з тримання під вартою на домашній арешт строком до 15 квітня 2016 року, заборонивши йому залишати місце свого проживання цілодобово за адресою: АДРЕСА_1 .
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 додаткові обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, та зобов'язати обвинуваченого: не залишати житло цілодобово, за винятком випадків прибуття до суду та прокуратури за викликом.
Ухвалу суду направити для виконання до Дарницького управління поліції Головного управління національної поліції у місті Києві.
Ухвала підлягає негайному виконанню в частині звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з-під варти в залі суду та застосування до останнього запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя: