Провадження № 22ц/790/4375/16 Головуючий 1 інст. - Горпинич О.В.
Справа № 645/7971/15-ц
Категорія : договірні Доповідач - Черкасов В.В.
22 червня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого судді - Черкасова В.В.
суддів - Бобровського В.В., Кокоші В.В.,
за участю секретаря - Лашаковій Д.І.
заслухавши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 19 квітня 2016 року, -
У вересні 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обгрунтування позовних вимог Банк вказував, що 02 грудня 2005 року між ним та ОСОБА_2 укладено кредитний договір за умовами якого останній отримав в кредит 2 940 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 36% річних на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення кредиту, що відповідає строку дії картки. Зобов'язання за договором ОСОБА_2 належним чином не виконує, станом на 31 березня 2015 року його заборгованість за кредитом складає 29 160,09 грн.
Тому, ПАТ КБ «ПриватБанк», просив суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 29 160,09 грн., а також судові витрати.
Рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 19 квітня 2016 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги Банку задовольнити у повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги Банк посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вказує, що позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими; з виписки руху коштів вбачається, що відповідач отримав та використовував кредитні кошти, далі неодноразово порушував умови договору, бо не сплачував обов'язкові платежі у встановлені строки, що і стало підставою для нарахування штрафних санкцій. Строк позовної давності не може бути застосований до спірних правовідносин, оскільки у 2012 році ОСОБА_2 отримав нову картку зі строком дії до березня 2016 року. Крім того, з виписки по рахунку вбачається, що останній платіж за договором відповідачем проведено 26 серпня 2014 року, а позовна заява подана у 2015 році, тобто у межах строку позовної давності.
Позиаач про час та місце розгляду справи в апеляційному суді повідомлялися належним чином причин неявки свого представника до суду не надали.
Неявка представника позивача, належно повідомленого про час та місце розгляду справи відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника відповідача, яка приймала участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню.
При цьому колегія суддів виходить з наступного.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх недоведеності та необґрунтованості.
Проте з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.
Відповідно до вимог ст.ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього кодексу.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 02 грудня 2005 року №б/н між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 укладено кредитний договір рахунок НОМЕР_1 для обслуговування цього договоруза умовами якого останній отримав в кредит 2 940 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 36% річних на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення кредиту, що відповідає строку дії картки (а.с.8).
Договором передбачено, що клієнт ознайомлений та згоден з Умовами і правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною картою, а також тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.
У ч. 1 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до п. 3.2, 3.3 Умов та правил надання банківських послуг клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
Згідно із ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
Таким чином, ОСОБА_3 своїм підписом у Договорі підтвердила факт отримання інформації про умови кредитування.
Відповідно до п. 1.1 умов надання банківських послуг договір про надання банківських послуг, кредитний договір складається з заяви позичальника, пам'ятки клієнта, Умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою і тарифами.
Згідно із п. 3.1 Умов надання банківських послуг договір про надання банківських послуг, для виконання послуг банк відкриває клієнту картковий рахунок, видає клієнту картки, їх вид та строк дії визначений в заяві та в пам'ятці клієнта.
Як зазначено у п. 6.5 Умов, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Пунктом 8.6 Умов передбачено, що при порушенні позичальником строків платежу по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову.
Згідно п. 9.12 Умов договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна із сторін не проінформує іншу сторону до припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін.
За змістом п. 3.1.2 Правил, дата закінчення дій карток, виданих довіреним особам держателя, співпадає з датою закінчення дій картки держателя.
В п. 3.1.3 Правил зазначено, що по закінченню строку дії відповідна картка продовжується банком на новий строк (шляхом надання клієнту картки з новим строком дії), якщо раніше (до початку місяця закінчення строку дії) не надійшла письмова заява держателя про закриття картрахунку, а також при умові наявності грошових коштів на картрахунку для оплати послуг по виконанню розрахункових операцій по картрахунку (в передостанній день місяця закінчення строку дії) і при дотриманні інших умов продовження, передбачених договором.
Згідно частини 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Матеріали справи свідчать, що станом на 31 березня 2015 року заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором від 02 грудня 2005 року становить 29 160 грн. 09 коп., з яких:
-18 532,16 грн. - заборгованість за кредитом;
-8 113,16 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом;
-650 грн. - заборгованість за пенею та комісією;
а також штрафи:
- 500 грн. - штраф (фіксована частина)
- 1 364,77 грн. - штраф (процентна складова).
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У разі порушення забов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання забов'язання або не виконав його у строк , встановлений договором або законом відповідно до вимог ч.1 ст. 611, ч.1 ст. 612 ЦК України.
Колегія суддів вважає позовні вимоги доведеними та обґрунтованими, що є підставою для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги підтверджуються матеріалами справи та вимогами чинного законодавства.
Зокрема, Банком надано виписку про рух коштів відповідача, з якої вбачається, що ОСОБА_2 встановлювався кредитний ліміт, який неодноразово змінювався відповідно до умов договору; відповідач користувався грошима (а.с.100-125).
Відповідно до положень ч. 3 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з вимогами ст.ст. 57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За висновками Верховного Суду України про застосування ст.. 275 ЦК України до правовідносин, у яких використовуються платіжні картки як спосіб надання/отримання кредитних коштів, викладеними у постанові від 19 березня 2014 року №6-14цс14, яка, відповідно до положень ст.. 360-7 ЦПК України, є обов'язковою для всіх судів України, за таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту у повному обсязі - зі спливом останнього дня місяця дії картки, а не закінченням строку дії договору.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 у 2005 році отримав карту НОМЕР_2 згідно інформації з програмного комплексу щодо карти/рахунку, строк дії 12/12. Проте , у 2012 році відповідачу видано нову картку НОМЕР_3, стан рахунку по ній є відкритим, строк її дії до 03/16.
Відповідачу під час дії кредитного договору видавалося дві картки(НОМЕР_4 та НОМЕР_3) , проти чого не заперечувала його представник у ході судового розгляду, виписка по особовому рахунку складається з двох частин.
Таким чином ці дві виписки складають рух коштів за кредитнисм договором №б/н від 02.12.2005 року та відкритим в у позивача ОСОБА_2 рахунок НОМЕР_1 для обслуговування цього договору.
З урахуванням вищевикладеного, заперечення відповідача про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, не приймаються судом до уваги, бо перебіг позовної давності щодо повернення кредиту у повному обсязі починається зі спливом останнього дня місяця дії картки, тобто з березня 2016 року. Крім того, з виписки по рахунку заборгованості чітко вбачається, що останній платіж по договору ОСОБА_2 здійснено 26 серпня 2014 року.
Позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими.
Статтею 88 ЦПК України передбачено порядок розподілу судових витрат між сторонами. Так, за загальним правилом, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
При поданні апеляційної скарги ПАТ КБ «ПриватБанк» сплачено 1 218 грн. судового збору (а.с.1), а при поданні апеляційної скарги - 1 339,80 грн. (а.с.94).
За таких обставин судова колегія відповідно до вимог ст.. 309 ЦПК України вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати, позовні вимоги задовольнити, вирішити питання судових витрат.
Керуючись ст. ст. 88, 303 304, п.2ч.1ст.307, ст.309, 313,314,316,317,319,324 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» - задовольнити.
Рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 19 квітня 2016 року - скасувати.
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 02 грудня 2005 року у розмірі 29 160 грн. 09 коп. (двадцять дев'ять тисяч сто шістдесят гривень), з яких: 18 532,16 грн. - заборгованість за кредитом; 8 113,16 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 650 грн. - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи: 500 грн. - штраф (фіксована частина) та 1 364,77 грн. - штраф (процентна складова).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1 218 грн. (тисячу двісті вісімнадцять гривень) та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 339 грн. 80 коп. (тисячу триста тридцять дев'ять гривень).
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий - В.В. Черкасов
Судді: В.В. Бобровський
В.В. Кокоша