Справа № 645/7389/14-ц Головуючий суддя І інстанції Іващенко С. О.
Провадження № 22-ц/790/3189/16 Суддя доповідач Коваленко І.П.
Категорія: право власності
16 червня 2016 року судова колегія судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - Коваленко І.П.,
суддів - Довгаль А.П.., Коровіна С.Г.
при секретарі - Калюжній Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «УКРГАЗБАНК» на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 про визнання дійсним правочину, визнання права власності на нерухоме майно,-
У липні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 про визнання дійсним правочину, визнання права власності на нерухоме майно.
В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що 17.05.2004р. між нею і ОСОБА_3 було укладено договір про спільну некомерційну діяльність з метою придбання нерухомості.
Договором було встановлено обов'язок ОСОБА_2 передати для спільної діяльності грошові кошти в сумі 100000,00 (сто тисяч) гривень, які мали бути використані на придбання нерухомості, її ремонт, перебудову та інші витрати, в тому числі - на документальне оформлення.
На ОСОБА_3, згідно Договору, покладався обов'язок здійснити пошук нерухомості, її придбання, оформлення документації, проведення ремонтних та будівельних робіт, інші дії, необхідні для виконання умов Договору.
П.п. 1.3., 2.4., 6.1. Договору встановлено, що майно, отримане в результаті спільної діяльності належить сторонам Договору в рівних частках - по 1/2 кожній із сторін. Зобов'язання ОСОБА_2 з надання коштів було виконано в повному обсязі, що підтверджується розпискою ОСОБА_3 про отримання грошових коштів.
За рахунок цих коштів був придбаний житловий будинок АДРЕСА_1.
Оскільки його площа на той час складала 34 кв.м., було вирішено, що ОСОБА_3 здійснить його перебудову для збільшення його площі.
Будівельні роботи також виконувались за рахунок коштів, наданих ОСОБА_2 за умовами Договору, і за рахунок ОСОБА_3 В подальшому було здійснено збільшення площі житлового будинку по АДРЕСА_1 до 215,7 кв.м., а також зареєстровано право власності ОСОБА_3 на вказаний будинок.
Вважала, що з боку ОСОБА_3 не було належним чином виконано умови укладеного договору про спільну некомерційну діяльність і як наслідок - порушено її право власності.
В зв'язку з цим просила визнати чиним правочин, укладений між нею та ОСОБА_3, а також визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
В судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник, який діє на підставі довіреності - ОСОБА_5, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити, пояснили про обставини викладені в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_3 до судового засідання не з'явився, надав суду заяву про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі.
Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2 не заперечувала, просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2014 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 про визнання дійсним правочину, визнання права власності на нерухоме майно було задоволено.
Визнано правочин дійсним, вчинений між ОСОБА_2 і ОСОБА_3, укладений за договором про спільну некомерційну діяльність від 17.05.2004 р.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» просить суд скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити позивачеві в задоволенні позовної заяви, посилаючись на те, даним рішенням порушені права та інтереси банку, оскільки між банком та ОСОБА_3 06.05.2008 року був укладений кредитний договір в забезпечення виконання якого 06.05.2008 року був укладений договір іпотеки.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 05.07.2012 року позовні вимоги банку були задоволені і звернуто стягнення на предмет іпотеки. Однак, ці обставини не були взяті до уваги.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, позивач та апелянт про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні повідомлення, повістка на адресу відповідача повернулась із зазначенням «за сплином строку зберігання» , третя особа - ОСОБА_4 також в судове засідання не з'явилась, в попереднє судове засідання апеляційного суду 30.05.2016 р. надала заяву про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що про розгляд справи дізналась із оф.сайту та в телефонному режимі.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає можливим розглядати справу у відсутності сторін.
Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
При цьому колегія суддів виходить з наступного.
Із матеріалів справи вбачається, що в липні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 про визнання дійсним правочину, визнання права власності на нерухоме майно та просила визнати чинним правочин, укладений між нею та ОСОБА_3, та визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Із копії договору іпотеки від 06 травня 2008 року вбачається, що між ОСОБА_3 та Відкритим акціонерним товариством Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» був укладений договір іпотеки предметом якого є житловий будинок АДРЕСА_1, який належить іпотекодавцю на підставі рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 31.10.2007 р.. (а.с.74-76).
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 05 липня 2012 року рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2012 року в частині звернення стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно житловий будинок, розташованого по про АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 на праві власності. (а.с.65-73).
Однак, представник банку до участі у справі не притягався і його думка стосовно заявлених вимог не з'ясовувалась.
Відповідно до вимог ст..307 ЦПК України, у апеляційного суду відсутні повноваження про направлення справи на новий розгляд.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким в задоволені позову ОСОБА_2 необхідно відмовити.
На підставі наведеного та керуючись п.2 ч.1 ст.307, 313, ч.2 ст.314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «УКРГАЗБАНК» - задовольнити.
Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2014 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 про визнання дійсним правочину, визнання права власності на нерухоме майно - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді