23.06.2016 К/800/16704/16
Суддя-доповідач Вищого адміністративного суду України Ємельянова В.І., розглянувши можливість відкриття касаційного провадження за скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 5 квітня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2016 року по справі №500/1210/16-а
за позовом ОСОБА_2
до Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області
про визнання бездіяльності незаконною та стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 5 квітня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2016 року по справі №500/1210/16-а.
Однак, під час прийняття касаційної скарги встановлено, що остання подана всупереч вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, що свідчить про недодержання скаржником вимог, передбачених законом для звернення до адміністративного суду касаційної інстанції.
Так, відповідно до вимог статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційному порядку оскаржуються судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково.
Касаційна скарга - це письмовий документ, адресований суду касаційної інстанції, в якому скаржник наводить аргументи та доводи, що свідчать про незаконність оскаржуваного судового рішення (постанови/ухвали) першої інстанції після його перегляду в апеляційному порядку, яким закінчено розгляд справи, або ухвали суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, та вимоги щодо цих судових рішень.
В касаційній скарзі слід коротко, але вичерпно навести суть спору, дату і резолютивну частину оскаржуваного рішення, а також точне найменування суду першої інстанції, на постанову (ухвалу) якого подають касаційну скаргу, зміст і дату ухваленої постанови (ухвали) апеляційним судом, зазначити у чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Ця частина касаційної скарги має найбільш важливе значення, оскільки саме тут скаржник повинен навести свої аргументи, доводи та міркування щодо незаконності оскаржуваного ним судового рішення. Обґрунтовуючи, в чому саме полягає незаконність рішення, скаржник повинен чітко зазначити, яку саму норму (закон) суд застосував неправильно, як її слід було б застосувати (на думку заявника) до спірних правовідносин і як це вплинуло на вирішення спору.
Крім того, відповідно до частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додаються копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Копії судових рішень засвідчуються відповідно до Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 174 від 17 грудня 2013 року.
Проте, додані до касаційної скарги ксерокопії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій не засвідчені відповідно до вимог вказаної Інструкції.
У зв'язку із зазначеним касаційна скарга має бути залишена без руху із встановленням строку для виправлення значених недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 106, ч. 3 ст. 108, ст.ст. 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 5 квітня 2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2016 року по справі № 500/1210/16-а залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення недоліків поданої ним касаційної скарги до 22 липня 2016 року та роз'яснити, що у разі не усунення ним зазначених недоліків касаційної скарги, відповідно до ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України скарга буде повернута останньому та вважатись неподаною.
Суддя
Вищого адміністративного
суду України В.І. Ємельянова