"15" червня 2016 р. м. Київ К/9991/76017/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Амєліна С.Є. - головуючого,
Ємельянової В.І.,
Кобилянського М.Г.,
секретар судового засідання Іванова Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою відокремленого підрозділу «Сумська вагонна дільниця» державного підприємства «Південна залізниця» на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року в справі за позовом відокремленого підрозділу «Сумська вагонна дільниця» державного підприємства «Південна залізниця» до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови про накладення штрафу,
У серпні 2012 року позивач звернувся в суд з вказаним адміністративним позовом й просив скасувати постанову т.в.о. начальника Сумського прикордонного загону від 03 серпня 2012 року №168 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень, передбачене частиною першою статті 1 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень», якою на перевізника накладено штраф у розмірі 8 500 грн.
Зазначав, що неповнолітній громадянин Казахстану ОСОБА_5 мав необхідні документи для перетину державного кордону України: нотаріально засвідчену згоду батьків та оригінал свідоцтва про народження. Міжнародним законодавством передбачено, що пасажир зобов'язаний дотримуватися паспортно-адміністративних (у тому числі візових), митних та інших правил, встановлених для проїзду залізничним транспортом у міжнародному сполученні, тому залізниця не має права контролювати дотримання вказаних правил, за виключенням встановлених органами залізниці або міжнародними угодами у сфері залізничного транспорту, та не несе відповідальності за невиконання цих правил пасажиром.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просив скасувати судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24 липня 2012 року о 01 год. 10 хв. під час здійснення прикордонного контролю поїзду №117 сполученням «Москва - Суми» у вагоні № 6 інспекторами прикордонної служби відділу прикордонної служби «Зернове» Сумського прикордонного загону виявлено громадянина Казахстану ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який у супроводі діда - ОСОБА_6 прямував через державний кордон України без документів, необхідних для виїзду до держави прямування.
Постановою т.в.о. начальника Сумського прикордонного загону від 03 серпня 2012 року №168 на державне підприємство «Південна залізниця» накладено штраф у розмірі 8 500 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 1 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень».
Відмовляючи у задоволенні позову окружний суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що обов'язком перевізника перед початком міжнародного пасажирського перевезення є перевірка наявності у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, а тому постанова про накладення штрафу відповідає вимогам законодавства.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до статей 1, 12 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень» рішення посадової особи органу охорони державного кордону України про накладення штрафу за невиконання перевізником обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування або транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, оформлюється постановою.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень» постанову про накладення штрафу може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до місцевого суду за місцезнаходженням відповідного органу охорони державного кордону України, рішення якого є остаточним.
Пунктом 2 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Спірні правовідносини стосуються оскарження постанови від 03 серпня 2012 року про притягнення державного підприємства «Південна залізниця» до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за правопорушення, передбачене частиною першою статті 1 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень». Позивач скористався правом на оскарження рішення щодо притягнення його до адміністративної відповідальності.
Проте Сумський окружний адміністративний суд, ухвалюючи рішення по суті позовних вимог, а Харківський апеляційний адміністративний суд переглядаючи таке рішення, не звернув увагу на те, що справа предметно підсудна іншому суду, а саме місцевому загальному суду як адміністративному суду за місцезнаходженням регіонального управління Державної прикордонної служби України, тому визнати такі рішення законними не можна.
Аналогічна правова позиція була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України в постанові від 04 листопада 2015 року по справі № 21-3549а15.
Сумський прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України знаходиться у місті Суми, тому ця справа підсудна Сумському районному суду Сумської області.
За таких обставин, оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено неповноважним судом, то всі рішення, ухвалені у цій справі, підлягають скасуванню з передачею справи на розгляд до відповідного місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням відповідача.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу відокремленого підрозділу «Сумська вагонна дільниця» Державного підприємства «Південна залізниця» задовольнити частково.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до Сумського районного суду Сумської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді: