23.06.16р. Справа № 904/2740/16
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничої компанії "Гірничодобувна промисловість", м. Дніпропетровськ
до публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", м. Дніпродзержинськ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: дочірнє підприємство "Трансгарант-Україна", м. Київ
про стягнення 1 989 203,76 грн. збитків
Суддя Бондарєв Е.М.
Без участі представників сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю виробничої компанії "Гірничодобувна промисловість" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" 1 989 203,76 грн. збитків.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору № 13-0784/02 від 01.04.2013 року, Правил Інкотермс 2010, а саме невиконання зобов'язань зі сторони відповідача виразилося в тому, що через незаплановану зміну оператора вагонів в АБД ПВ Укрзалізниці (з оператора ДП "Трансгарант - Україна" на інших операторів), відсутністю заявок вантажоотримувачів і відповідно узгоджених планів перевезень на вагони нових операторів, позивач не міг їх прийняти за відсутності підтверджень відповідача в завантаженні цих вагонів в адресу публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" та гарантій по сплаті залізничного тарифу, податкових зборів за користування вагонами. Крім того, не передавши завчасно постачальнику повні дані про конкретного перевізника та/або не повідомивши про найменування нового перевізника, відповідач фактично відмовився від виконання обов'язку по організації усього ланцюгу доставки порожніх вагонів. Внаслідок неврегульованості відносин між ним та його перевізником (ДП "Трансгарант-Україна"), якого він номінував для відправки порожніх вагонів в адресу постачальника для завантаження їх продукцією з подальшим відвантаженням для публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", залізницею з позивача були стягнуті кошти в судовому порядку (рішеннями господарського суду Дніпропетровської області № 904/4286/15 від 20.07.2015 року стягнуто 1 004 516,16 грн., № 904/4797/15 від 06.07.2015 року стягнуто 320 464,20 грн., № 904/7978/15 від 20.10.2015 року стягнуто 664 223,40 грн.), оскільки згідно діючих правил на залізниці, саме на одержувача порожніх вагонів покладається обов'язок по оплаті плати за користування вагонів та збору зберігання рухомого складу.
Відповідач заперечує проти позовних вимог та просить суд замінити первісного відповідача публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" на належного відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест" посилаючись на те, що оскільки власником спірних вагонів є товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест", орендарем - товариство з обмеженою відповідальністю "СВТЛ", дочірнє підприємство "Трансгарант-Україна" було вказано оператором вагонів, а потім на шляху прямування, з незалежних від відповідача та дочірнього підприємства "Трансгарант-Україна" причин, оператором став вже товариство з обмеженою відповідальністю "ЄвразТрансУкраїна", то публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" не може бути відповідачем по справі, оскільки не має договірних відносин ні з товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест", ні з товариством з обмеженою відповідальністю "ЄвразТрансУкраїна".
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона вжила всіх заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Тобто, з боку відповідача у грудні 2014 року були оформлені перевізні документи (на ст.Бучач Львівської залізниці відправки за №№ 47603451, 47470893, 47470919, 47377205; на ст.Скалат Львівської залізниці - № 47563002) відповідно до умов договору № 12-1990-02 від 19.12.2012 року за реквізитами, наданими дочірнім підприємством "Трансгарант-Україна". На виконання вимог ст.24 Статуту залізниць України, а також умов договору за №ПР/М-12-1/22-809НЮдч/12-1882-02 від 29.11.2012 року про експлуатацію залізничної під'їзної колії публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", яка примикає до станцій Дніпродзержинськ, Правда Придніпровської залізниці та вимог договору №ПР.ДН-1-12-497/НЮп/12-1940-02 від 12.12.2012 року про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги вагони були прийняті ПАТ "Укрзалізниця" до перевезення без зауважень, про що свідчать Пам'ятки форми ГУ-45 за №5549 від 21.12.2014 року, №5456 та №5457 від 17.12.2014 року, №5396 від 14.12.2014 року, №5534 від 20.12.2014 року. Претензії стосовно відправок призначенням на ст.Скалат Львівської залізниці за №№ 47824917, 47278726, 47255856, 47278916, а також вагонів призначенням на ст.Негін Південно-Західної залізниці за №№ 59227983, 59124867, 59124305, 59124016, 59228437, 59229112, 59228676, які зазначені в позовній заяві є безпідставними щодо відповідача, тому як з під'їзної колії публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" зазначені вагони в період грудень 2014 року - січень 2015 року не відправлялись, а відправники відповідачем не оформлялись.
28.04.2016 року позивачем надане письмове обґрунтування порядку зміни операторів вагонів в АБД ПВ Укрзалізниці де вказує, що 24.12.2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "СВТЛ" (орендар вагонів) без повідомлення власника та оператора вагонів, вивів вагони з оренди та зняв, в базі даних ГІОЦ Укрзалізниці, ознаку операторства ДП "Трансгарант-Україна". У зв'язку з цим, ДП "Трансгарант-Україна" (платник згідно накладних) повідомило позивача та Залізницю, що відмовляється сплачувати залізничний тариф, додаткові збори по даним вагонам, та просила не приймати їх на станціях призначення. Крім того, сплачувати кошти за подачу-забирання вагонів, маневрові роботи, плату за користування вагонів відмовився відповідач, ТОВ "ЕвразТранс Україна" (новий оператор) та ТОВ "Інтерлізінвест".
30.05.2016 року дочірнє підприємство "Трансгарант-Україна" надало до суду письмову правову позицію щодо предмета спору де вказує, що незапланована зміна оператора вагонів на шляху прямування на адресу позивача стала наслідком того, що 26.12.2014 року стався озброєний напад невідомих осіб в масках на офіс дочірнього підприємства "Трансгарант-Україна" в місті Кривий Ріг. Невідомі особи насильно вивели з операторства ДП "Трансгарант-Україна" 237 порожніх вагонів та перевели їх в операторство товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест" або інших операторів. Таким чином, протиправна поведінка вбачається у діях осіб, які безпосередньо вчинили дії по зміні операторства вагонів. По факту нападу на офіс 26.12.2014 року було заявлено Дзержинському РВ Криворізького МУ м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, відкрито кримінальне провадження та здійснюється досудове розслідування.
30.05.2016 року позивачем надану спростування заперечень відповідача де зазначає, що наявність протиправної поведінки та бездіяльність відповідача полягають в порушенні ним умов п. 3.1 договору, укладених Специфікацій, згідно яких поставка продукції на умовах FCA - станція відправлення, в редакції Інкотермс 2010, позивач (постачальник) несе лише витрати, пов'язані з поставкою продукції на станцію відправлення. Позивачем продукція була поставлена на станції відправлення (ст. Нігин, ст. Скалат, с. Бучач), однак він не повинен нести витрати, пов'язані з прийманням порожніх вагонів (розкредитуванням, подачею і забиранням вагонів) на станціях відправлення, навантаженням їх продукцією та відправленням в адресу публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського". Бездіяльність відповідача полягала в тому, що він, та обраний ним оператор фактично змінивши маршрут перевезення / доставки порожніх вагонів, що надходили на станції призначення для товариства з обмеженою відповідальністю виробничої компанії "Гірничодобувна промисловість", відмовилися сплачувати за це залізничний тариф та додаткові збори. Більш того, відповідач, відмовившись погоджувати подачу вагонів ДП "Трансгарант-Україна" під навантаження продукцією на станціях позивача для подальшого відвантаження в адресу публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", фактично змінив кінцевого вантажоодержувача, при цьому, відмовився нести будь-які втрати за ці дії. Внаслідок порушень умов договору та бездіяльності відповідача, а також його оператора у наданні згоди на подачу спірних вагонів під навантаження позивачу та сплати залізничного тарифу та додаткових зборів, позивач поніс збитки. Із-за неврегульованості відносин між відповідачем та дочірнім підприємством "Трансгарант-Україна", якого він номінував для відправки порожніх вагонів в адресу постачальника для завантаження їх продукцією з подальшим відвантаженням для публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", з позивача були стягнуті кошти, оскільки згідно діючих правил на залізниці, саме на одержувача порожніх вагонів покладається обов'язок по оплаті плати за користування вагонів та збору зберігання рухомого складу і він не має право від них відмовитися, навіть, якщо вони прибули на адресу одержувача, поставка якого йому не передбачена (договором, контрактом, замовленням, нарядом та ін.), а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплати плату за користування вагонами та збір за зберігання (ст. 47 Статуту залізниць України).
Щодо заміни відповідача позивач вказує, що товариство з обмеженою відповідальністю виробничої компанії "Гірничодобувна промисловість" не надає такої згоди, оскільки вважає, що публічне акціонерну товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" є належним відповідачем у даній справі, який, в порушення умов поставки продукції (FСА "Франко перевізник") за договором № 13-0784-02 від 01.04.2013 року, фактично відмовився (не виконав) від виконання обов'язку в організації ланцюгу поставки продукції, в тому числі доставки належних порожніх вагонів для завантаження продукцією та подальшої відправки на його адресу, залучивши до цього оператора вагонів дочірнє підприємство "Трансгарант-Україна". Пред'явлення грошових вимог до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест" будуть безпідставними, оскільки позивач не має жодних відносин з ним, що слугувало б підставою для виникнення у сторін прав та обов'язків, за порушення яких настає відповідальність, в тому числі й відшкодування збитків.
09.06.2016 року відповідачем надані письмові пояснення де вказує, що в тому, що позивач зазнав збитків, відсутня вина відповідача, що підтверджується доданими до матеріалів справи документами, зокрема, витягу із ЄДР про вчинення кримінального правопорушення. Відповідно до п. 3.2.1 договору на надання послуг транспортно-експедиторського обслуговування між публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" та товариством з обмеженою відповідальністю виробничої компанії "Гірничодобувна промисловість" експедитор зобов'язується надати клієнту інструкцію про порядок оформлення перевізних документів, об'єми і строки відправки узгоджених перевезень вантажів і поверненню порожніх вагонів із зазначенням переліку дій, які повинен виконати вантажовідправник (вантажоотримувач). В даному випадку претензії експедитора до публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" були відсутні, тобто перевізні документи були оформлені вірно, а вагони прийняті до перевезення без зауважень. Але на шляху прямування вагонів до станції призначення, з незалежних від позивача причин, в Автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів (АБД ПВ) відбулися зміни, згідно яких власником вагонів залишився товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест", однак ознака операторства ДП "Трансгарант-Україна" була знята, а вагони значилися під оперативним управлінням інших підприємств - операторів. Оскільки відповідач має договір на транспортно-експедиторські послуги з ДП "Трансгарант-Україна", то і оплата залізничного тарифу повинна була сплачуватися ДП "Трансгарант-Україна", відповідно до умов договору. Тому, не маючи договірних відносин із іншими операторами, відповідач в даному випадку не мав законних підстав забезпечити оплату залізничного тарифу, а відтак всі збитки, яких зазнав позивач, сталися не з вини відповідача.
21.06.2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про вступ у справу у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Заява обґрунтована тим що, відповідач зазначає про належність на праві власності спірних вагонів товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест", про наявність підстав відповідальності у спірних правовідносинах та можливість пред'явлення до останнього грошових вимог та інше. На думку заявника рішення по даній справі може вплинути на права та обов'язки товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест".
Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі. Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.
У зв'язку з тим, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест" суд вважає необхідним залучити до участі у справі товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Керуючись ст.ст. 27, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Залучити до участі у справі товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест" (03028, м. Київ, вул. Оскольська, буд. 29, ідентифікаційний код 33442626) у якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
2. Розгляд справи в засіданні на 29.06.16р. о 11:20 год.
Судове засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: 49600, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1а, 2-й поверх, кабінет № 2-209.
3. Учасникам судового процесу не менше ніж за три дні до початку судового засідання надати до суду (через канцелярію):
третій особі-2:
- письмову правову позицію щодо предмету спору;
- оригінали та належним чином засвідчені копії документів на підтвердження статусу юридичної особи і повного найменування;
- копію свідоцтва про державну реєстрацію;
сторонам:
- належним чином засвідчені копії документів на підтвердження процесуальних повноважень їх представників (оригінали - для огляду в судовому засіданні);
- письмову інформацію з зазначенням відомостей - телефонів позивача та відповідача для можливості, за необхідності, надсилання телефонограм сторонам згідно з п. 3.9.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року за № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
4. Роз'яснити учасникам судового процесу наступне.
Учасники процесу мають можливість отримувати процесуальні документи в електронному вигляді паралельно з документами у паперовому вигляді.
Для отримання процесуальних документів в електронному вигляді потрібно:
- зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (завести поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua.
- подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі. Процесуальні документи у відповідній справі, що видані після дати подання вказаної заявки до суду, будуть надходити в електронному вигляді на зареєстровану електронну адресу учасника судового процесу в домені mail.gov.ua, зазначену в заявці.
Явка в судове засідання повноважних представників учасників судового процесу обов'язкова.
Роз'яснити сторонам, що згідно з п.5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, за не надіслання витребуваних господарським судом матеріалів, а також за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону, з винної сторони стягується штраф до 1 700 грн.
5. Інформацію про дату та час розгляду справи можна отримати за електронною адресою суду: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz
Суддя ОСОБА_1