14.06.16р. Справа № 904/2211/16
За позовом Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ
до ОСОБА_1 підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
про стягнення 52 975,12 грн.
Суддя Панна С.П.
Представники:
від позивача ОСОБА_2 - головний юрисконсульт відділу претензійно-позовної роботи за довіреністю № 14-88 від 18.04.2014 року
від відповідача ОСОБА_3 - провідний юрисконсульт юридичного відділу за довіреністю № 4/ 28-06 від 04.01.2016 року
Публічне акціонерне товариство "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради про стягнення заборгованості 52 975,12 грн., в т.ч. основного боргу у сумі 0,02 грн., пені у розмірі 13 649,82 грн., інфляційних втрат у сумі 36 747,52 грн., 3% річних у розмірі 2 577,76 грн.; судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу від 11.12.2013 року за № 711/14-БО-4.
Відповідач 20.04.2015р. надав відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування правової позиції відповідач зазначає, що позивач не зазначив періоди виконання основного грошового зобов'язання, строки його порушення та не визначив періоди нарахування сум, заявлених до стягнення. Також відповідач стверджує, що позивач не мав права нараховувати штрафні санкції на грошові зобов'язання за квітень 2014р., жовтень 2014р. та листопад 2014р., оскільки відповідач здійснив розрахунок за газ, спожитий у цей період без порушення строків оплати. Відповідач просить застосувати позовну давність до вимог щодо стягнення пені. Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2013р. по справі №904/397/13-г, був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів КП "Дніпроводоканал". За твердженням відповідача, внаслідок введення мораторію, не нараховуються пеня та штраф на грошові зобов'язання, що виникли після його введення.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
11.12.2013р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - продавець) та ОСОБА_1 підприємством "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради (далі - покупець) підписаний договір купівлі - продажу природного газу №711/14-БО-4 (далі - договір). За умовами вказаного договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього договору.
Відповідно до пункту 3.3 договору приймання - передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання - передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.
Пунктом 3.4 договору передбачено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання - передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Згідно з пунктом 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Пунктом 6.3 договору встановлено, що в платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у покупця за цим договором продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору в порядку календарної черговості виникнення заборгованості. Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором.
За приписами пункту 7.2 договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
На виконання умов договору позивач за період з січня по грудень 2014р. поставив відповідачу природний газ загальною вартістю 1 837 934 грн. 21 коп., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу від 31.01.2014р., від 28.02.2014р., від 31.03.2014р., від 30.04.2014р., від 31.07.14р., від 31.10.2014р., від 30.11.2014р. та від 31.12.2014р. Вказані акти підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень до них.
Відповідач був зобов'язаний повністю сплатити вартість природного газу отриманого згідно з актом приймання - передачі від 31.01.2014р. в строк до 14.02.2014р. (включно); згідно з актом від 28.02.2014р. в строк до 14.03.2014р. (включно); згідно з актом від 31.03.2014р. в строк до 14.04.2014р. (включно); згідно з актом від 30.04.2014р. в строк до 14.05.2014р. (включно); згідно з актом від 31.07.14р. в строк до 14.08.14р. (включно); згідно з актом від 31.10.2014р. в строк до 14.11.2014р. (включно); згідно з актом від 30.11.2014р. в строк до 14.12.2014р. (включно); згідно з актом від 31.12.2014р. в строк до 14.01.2015р. (включно).
Однак, відповідач заборгованість за спожитий газ оплатив з порушенням терміну оплати та не в повному обсязі, таким чином сума основного боргу складає 0,02 грн., що підтверджується матеріалами справи і підлягає до стягнення.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач заявив та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 13 649 грн. 82 коп.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2013р. у справі №904/397/13-г, порушено провадження у справі про банкрутство ОСОБА_1 підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) (далі - Закон) мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Разом із тим, Закон визначає, що конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Частиною четвертою статті 12 цього Закону встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство.
Таким чином, із моменту введення мораторію боржник не може виконувати як грошові зобов'язання та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до введення мораторію, так і заходи, спрямовані на забезпечення їх виконання.
Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 12 Закону, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Тобто, вказана норма встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені протягом часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний з визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію. Тому неустойка за невиконання грошових зобов'язань не нараховується в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення. Крім того, не може розглядатися питання про поширення чи непоширення мораторію на ненараховану неустойку, оскільки законом виключена можливість виникнення та існування відносин нарахування неустойки боржнику, щодо якого діє мораторій, введений при провадженні справи про його банкрутство.
Виходячи із змісту Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються, за винятком випадків, які можуть бути встановлені спеціальними нормами законодавства.
Враховуючи викладене та той факт, що мораторій на задоволення вимог кредиторів ОСОБА_1 підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради був введений 14.01.2013р., а період нарахування пені, заявленої до стягнення, становить з 15.02.2014р. по 22.01.2015р., позовні вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають.
Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних витрат в розмірі 36 747 грн. 52 коп. за загальний період з лютого 2014р. по лютий 2015р. та 3% річних в розмірі 2 577 грн. 76 коп. за загальний період з 15.02.2014р. по 22.01.2015р.
Суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення суми 3% річних, нарахованих за несплату суми боргу за період з 15.02.2014р. по 21.01.2015р. в розмірі 2 493,57 грн. День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення, тому в решті відмовити.
Позовні вимоги про стягнення суми інфляційної складової підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Судом встановлено що, інфляційна складова підлягає нарахуванню на заборгованість за природний газ, поставлений в січні 2014р., лютому 2014р., березні 2014р. та квітні 2014р. за періоди березень 2014р., квітень 2014р., травень 2014р. та червень 2014р. відповідно.
За результатом зробленого судом розрахунку сума інфляційної складової становить 22 918 грн. 37 коп. В решті слід відмовити.
Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, --
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, буд. 21-А, код ЄДРПОУ 03341305) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720) 0 (нуль) грн.02 коп. - основного боргу, 22 918 (двадцять дві тисячі дев'ятсот вісімнадцять) грн. 37 коп. - інфляційних, 2 493 (дві тисячі чотириста дев'яносто три) грн. 57 коп. - 3% річних, 661 (шістсот шістдесят одна) грн. 02 коп. - судового збору, про що видати наказ.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст складено - 21.06.2016 року.
Суддя С.П. Панна