№ 2-805/09
04 лютого 2009 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
судді Попової С.А.,
при секретарі Ченгал О.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності на кооперативну квартиру в порядку спадкування за законом,
третя особа - Житлово-будівельний кооператив „Орджонікідзевський-136”, -
У лютому 2009 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача в особі ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності на кооперативну квартиру № 32, що розташована в будинку № 125 по проспекту Перемоги в місті Маріуполі, в порядку спадкування за законом після смерті батьків: матері - ОСОБА_3, померлої 05.02.2008р., і батька - ОСОБА_4, померлого, 05.01.1998р. В обґрунтування вимог посилається на те, що батьки за життя у квітні 1980 року за ордером отримали зазначену трикімнатну квартиру, за яку у 1992 році повністю сплатили пай. На день смерті батька у 1998 році і, згодом, матері - у 2008 році він постійно проживав разом із батьками в спірній квартирі. Враховуючи те, що він постійно проживав із спадкодавцями на момент відкриття спадщини і протягом шести місяців з дня відкриття спадщини не заявив про відмову від неї, просив визнати за ним право власності на зазначену квартиру в порядку спадкування за законом після смерті батьків, беручи до уваги ту обставину, що батьки за життя, повністю сплативши пай, не встигли своєчасно оформити належним чином правовстановлюючі документи на спірний об"єкт нерухомого майна.
Позивач в попереднє судове засідання не прибув, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність, в якій підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Представники відповідача ОСОБА_2 міської ради і залученого у якості третьої особи Житлово-будівельного кооперативу "Орджонікідзевський-136" в попереднє судове засідання не прибули, надавши відповідні заяви про вирішення спору у їх відсутність. В поданих до суду заявах відповідач і третя особа не заперечують проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Відповідно до ст. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ст. 128 ЦК України (в редакції 1963 року) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речі набувачу.
Встановлено, що на підставі рішення Жданівського міськвиконкому № 177 від 02.04.1980р. і списків членів ЖБК „Орджонікідзевський-136” трикімнатна квартира АДРЕСА_1 була надана сім'ї ОСОБА_4.
Відповідно до ст. 328 ЦК України (в редакції 2003 року) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За довідкою ЖБК "Орджонікідзевський-136" № 6 від 21.01.2009 р. батько позивача - ОСОБА_4 був членом вказаного житлово-будівельного кооперативу і ним в повному обсязі було внесено пай за квартиру АДРЕСА_1. Остаточна частка паю сплачена 21.03.1992р.
Відповідно до ст. 384 ЦК України у разі викупу квартири член житлово-будівельного кооперативу стає її власником.
За положеннями п. 5-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи" N 9 від 18.09.87 (з подальшими змінами) член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд - продавати, заповідати, обмінювати, в тому числі на інше жиле приміщення у будинку державного або громадського житлового фонду чи іншого ЖБК, на жилий будинок (частину будинку), що належить громадянину на праві власності і вчиняти відносно неї інші угоди, що не заборонені законом.
А тому суд вважає, що ОСОБА_4 за життя набув права власності на вказане нерухоме майно правомірно. Його право на володіння квартирою після сплати паю в повному обсязі ніким не ставилося під сумнів на протязі близько 17 років. Згодом і не оспорювалось право матері позивача - ОСОБА_3 на володіння спірним нерухомим майном. Та ж обставина, що батьки за життя не отримали правовстановлюючий документ не може бути покладена судом, як підстава у відмові в задоволенні позову.
Згідно свідоцтва про смерть І-НО № 249899, виданого Орджонікідзевським відділом реєстрації актів громадянського стану, ОСОБА_4 помер 05 січня 1998 року, про що вчинено актовий запис за № 31 від 06.01.1998р.
Згідно свідоцтва про смерть І-НО № 276457, виданого Орджонікідзевським відділом реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_2 міського управління юстиції Донецької області ОСОБА_3 померла 05 лютого 2008 року, про що вчинено актовий запис за № 204 від 05.02.2008р.
Відповідно до п. 8 абз. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України ‡‚ 7 від 30.05.2008р. "Про судову практику у справах про спадкування" у разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому, входить до складу спадщини на загальних підставах. Якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.
Судовим розглядом з"ясовано, що ОСОБА_4, як член кооперативу, і згодом ОСОБА_3, як переживша дружина члена кооператива, до дня своєї смерті повністю сплатили пайовий внесок за квартиру. За таких обставин спадщина, зважаючи на керівні роз"яснення вищезгаданої постанови Пленуму ВСУ, відкривається на квартиру.
Згідно із свідоцтвом про народження позивача І-НО ‡‚ 332713, виданого 24.07.1972р. Орджонікідзевським райбюро ЗАГС м. Жданова, ОСОБА_1 народився 17.07.1972р., про що вчинено актовий запис за ‡‚ 831 від 24.07.1972р., в графі батьки зазначені: батько - ОСОБА_4, мати - ОСОБА_3.
Факт реєстрації і проживання ОСОБА_1 разом із батьками, ведення з ними спільного господарства на момент відкриття спадщини (05.01.1998р. і 05.02.2008р.) підтверджується даними житлової організації - ЖСК "Орджонікідзевський-136", інформацією нотаріальної контори від 04.02.2009р., паспортних даних позивача, з яких вбачається реєстрація ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_2 з 27.01.1993р. і його проживання у спадковій квартирі до сьогодення.
За інформацією Четвертої маріупольської державної нотаріальної контори, що міститься у відповіді № 146 від 04.02.2009р., після смерті батька позивача - ОСОБА_4 спадкова справа не відкривалась. А після смерті ОСОБА_3 за заявою її сина - позивача по справі ОСОБА_1 - відкрита спадкова справа № 60, внесена 27.01.2009р. до Спадкового реєстру України за № 46259020. Інших спадкоємців не виявлено.
Згідно із ст. 549 ЦК України (в редакції 1963р.), що діяла на момент відкриття спадщини після смерті 05.01.1998р. ОСОБА_4, зважаючи на фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном осіб, що разом проживали із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, слід визнати, що спадкоємці першої черги в сенсі ст. 529 ЦК України - його переживша дружина ОСОБА_3, з якою спадкодавець перебував в офіційно зареєстрованому шлюбі з 05.11.1971р. (актовий запис № 4252 вчинений 05.11.1971р. Будинком одруження міста Жданова Донецької області), і син ОСОБА_1 прийняли спадщину у вигляді квартири АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України (в редакції 2003р.), що діяла на момент відкриття спадщини після смерті 05.02.2008р. матері ОСОБА_3, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
За положеннями ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Оскільки позивач не відмовився від прийняття спадщини після смерті 05.02.2008р. матері ОСОБА_3, постійно з нею проживав на момент відкриття спадщини, зважаючи на положення ст.ст. 1261, 1268 ЦК України, слід визнати ОСОБА_1 таким, що прийняв за законом спадщину, що складається з квартири АДРЕСА_1.
Отже, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1, визнавши за ним в порядку спадкування за законом, як спадкоємцем першої черги після смерті 05.01.1998р. батька ОСОБА_4 і смерті 05.02.2008р. матері ОСОБА_3, на квартиру АДРЕСА_1.
Визнання відповідачем пред"явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
На підставі ст.ст. 128, 529, 549 ЦК України (в редакції 1963р.), ст.ст. 328, 384, 1261, 1268, 1270 ЦК України (в редакції 2003р.), Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи" N 9 від 18.09.87 (з подальшими змінами), Постанови Пленуму Верховного Суду України ‡‚ 7 від 30.05.2008р. "Про судову практику у справах про спадкування", керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 209, 212-215 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, 1972р.н., в порядку спадкування за законом, як спадкоємцем першої черги після смерті 05.01.1998р. батька ОСОБА_4, і після смерті 05.02.2008р. матері ОСОБА_3, - на квартиру АДРЕСА_3.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя _________________________ С.А. Попова