Справа № 2-А-42/09-2507
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
20 березня 2009 року Ічнянський районний суд Чернігівської області
у складі:
головуючого судді Т.П. Чугуєвської
при секретарі В.М. Ткаченко
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини А1479 про зарахування терміну навчання в ліцеї у загальний стаж військової служби,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини А1479 про зарахування терміну навчання в ліцеї у загальний стаж військової служби. В адміністративному позові вказує, що проходить військову службу за контрактом у військовій частині А1479 на посаді начальника продовольчої та речової служби. В період з 16.08.1994 року по 13.06.1997 року він проходив навчання у Донецькому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. Після навчання він був направлений без вступних іспитів для проходження навчання до Одеського інституту Сухопутних військ, факультет тилу. У травні 2008 року він звернувся до командування військової частини А1479 з рапортом про зарахування терміну навчання в ліцеї у загальний стаж військової служби, у задоволенні чого йому було відмовлено. Просить зобов'язати командування військової частини А1479 зарахувати у строк військової служби термін навчання у Донецькому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою з 16.08.1994 року по 13.06.1997 року (2 роки, 11 місяців); зобов'язати командування військової частини А1479 провести перерахунок грошового забезпечення з урахуванням терміну навчання Донецькому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою; стягнути з військової частини А1479 різницю у грошовому забезпеченні з урахуванням терміну навчання у Донецькому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою; стягнути з військової частини А1479 витрати по сплаті судового збору.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовільнити.
Представник відповідача військової частини А1479 ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала, просила відмовити позивачеві у задоволенні позову в повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у військовій частині А1479 на посаді начальника продовольчої та речової служби. В період з 16.08.1994 року по 13.06.1997 року він проходив навчання у Донецькому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою з 16.08.1994 року по 13.06.1997 року, після навчання він був направлений без вступних іспитів для проходження навчання до Одеського інституту Сухопутних військ, факультет тилу, що підтверджується копіями довідок та наказів Донецького ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою та копією витягу з послужного списку капітана ОСОБА_1 (а.с.14-17). У травні 2008 року на його звернення до командування військової частини А1479 з рапортом про зарахування терміну навчання в ліцеї у загальний стаж військової служби йому було відмовлено.
Згідно ст. 2 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу», прийнятого Верховною Радою України від 25 березня 1992 року (Відомості Верховної ради України, 1992, №27 ст385) було визначено, що військова служба є почесним обов'язком кожного громадянина України, особливим видом державної служби, пов'язаної з виконанням громадянином України загального військового обов'язку і службою на конкурсно-контрактній основі у Збройних Силах України та інших військах, створених відповідно до законодавства України. Встановлюються такі види військової служби: строкова служба;військова служба за контрактом на посадах солдатів і матросів, сержантів і старшин; військова служба жінок за контрактом на посадах солдатів і матросів, сержантів і старшин, прапорщиків і мічманів та офіцерського складу; військова служба за контрактом прапорщиків і мічманів; військова служба за контрактом курсантів (слухачів) військово-навчальних закладів і студентів кафедр військової підготовки (факультетів військової підготовки, відділень військової підготовки) вищих цивільних навчальних закладів; військова служба за контрактом офіцерського складу. Виконання військового обов'язків запасі у мирний час полягає в додержанні порядку і правил військового обліку, проходженні зборів, збереженні та вдосконаленні військовозобов'язаними знань, навичок і умінь, необхідних для виконання ними обов'язків військової служби, а у воєнний час-відповідно до військово-облікових чи цивільних спеціальностей. Громадяни України, які призвані або добросовісно вступили на військову службу, приймають Військову присягу на вірність народу України і тільки після цього можуть бути направлені на навчання чи для інших військових потреб за межі України. Військовозобов'язані, які раніше не приймали Військову присягу, приймають її під час зборів або мобілізації. Разом з тим, статтею 24 названого вище Закону встановлювалося, що початком перебування на військовій службі вважається «день прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею), вказаний у приписі, виданому військовим комісаріатом для допризовників, призовників і військовозобов'язаних. Постановою Кабінету Міністрів України «Про реформу військової освіти» від 19 серпня 1992р. №490 з метою якісної підготовки кандидатів для вступу до військових навчальних закладів, надання державної допомоги у вихованні дітей-сиріт, дітей з багатодітних сімей, а також дітей учасників бойових дій та учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи було створено ліцеї. Крім того, у статтях, зокрема 25, зазначеного Закону про осіб, які навчаються (навчалися) у військових навчальних закладах мова йде лише про курсантів (слухачів) і не має згадки про таку категорію, як ліцеїсти, Отже, існувала (і до цього часу є) колізія норм права у одному і тому ж Законі.
Згідно пункту 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначається, що «Не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів проходження військової служби».
Тому, суд вважає, що період навчання у військових ліцеях не може зараховуватися до загальної вислуги років на військовій службі, оскільки Законом України, який був чинним на той час, не передбачалося одночасне проведення допризовної підготовки та проходження військової служби. Положення статті 24 та частини 1 статті 2 Закону України « Про загальний військовий обов'язок та військову службу» в редакції, що була чинною при навчанні позивача в ліцеї (1994-1997), відповідно до якої одним із видів військової служби є військова служба за контрактом курсантів (слухачів) військово-навчальних закладів і студентів військових кафедр ( факультетів військової підготовки, відділень військової підготовки) вищих цивільних навчальних закладів, обґрунтовано виходить з того, що, оскільки позивач мав статус учня, а не військовослужбовця, який проходив службу за контрактом, не мав припису військкомату на навчання, а тому немає правових підстав для зарахування строку навчання в ліцеї в стаж перебування на військовій службі та відповідно проведення перерахунку грошового забезпечення.
Оскільки допризовна (допрофесійна) підготовка громадянин у військових ліцеях не є військовою службою, для врахування цієї підготовки у вислугу років для виплат надбавки за вислугу років та щомісячної надбавки за безперервну військову службу немає підстав.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачеві було правомірно відмовлено у зарахуванні у строк військової служби термін навчання у Донецькому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою з 16.08.1994 року по 13.06.1997 року (2 роки, 11 місяців). Тому слід відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 17, 18, 71, 160 ч. 3, 163 КАС України, ст.ст. 2, 24, 25 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу», прийнятого Верховною Радою України від 25 березня 1992 року, Постановою Кабінету Міністрів України «Про реформу військової освіти» від 19 серпня 1992 р. № 490, п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини А1479 про зарахування терміну навчання в ліцеї у загальний стаж військової служби відмовити.
На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови, яка подається на протязі 10 днів з дня її оголошення, в Київський апеляційний адміністративний суд.
Суддя: Т.П.Чугуєвська
Справа № 2-А-42/09-2507
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
вступна і резолютивна частина
20 березня 2009 року Ічнянський районний суд Чернігівської області
у складі:
головуючого судді Т.П. Чугуєвської
при секретарі В.М. Ткаченко
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини А1479 про зарахування терміну навчання в ліцеї у загальний стаж військової служби,
Враховуючи складність справи, суд вважає за необхідне виготовити і проголосити вступну і резолютивну частину постанови, а постанова в повному обсязі буде виготовлена 24 березня 2009 року, копія якої буде надіслана сторонам.
Керуючись ст.ст. 17, 18, 71, 160 ч. 3, 163 КАС України, ст.ст. 2, 24, 25 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу», прийнятого Верховною Радою України від 25 березня 1992 року, Постановою Кабінету Міністрів України «Про реформу військової освіти» від 19 серпня 1992 р. № 490, п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини А1479 про зарахування терміну навчання в ліцеї у загальний стаж військової служби відмовити.
На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови, яка подається на протязі 10 днів з дня її оголошення, в Київський апеляційний адміністративний суд.
Суддя: Т.П.Чугуєвська