Провадження № 22-ц/774/5634/16 Справа № 173/893/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Кочкова Н.О.
Категорія
23 червня 2016 року м. Дніпро
Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючої - судді Кочкової Н.О.,
суддів - Каратаєвої Л.О., Осіяна О.М.,
при секретарі - Григор'євій В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, - за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 26 травня 2016 року, -
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 26 травня 2016 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу повернуто позивачу для подання до належного суду (а. с. 7).
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для її розгляду (а.с.11-12).
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу скасувати.
При винесенні оскаржуваної ухвали суд 1 інстанції посилався на те, що вказаний позов не підсудний цьому суду, оскільки відповідач зареєстрований і проживає в Російській Федерації.
Однак, із вказаним висновком не можна погодитись з наступних підстав.
Питання підсудності цивільних справ урегульовано в главі 1 розділу III ЦПК України, які визначають загальні правила підсудності, та в ст.414 ЦПК України, яка визначає, що підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Крім того, у ч.1 ст.2 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України «Про міжнародне приватне право».
У міжнародному праві категорія «підсудність» застосовується для визначення розподілу як компетенції між судами існуючої в державі системи розгляду цивільних справ, так і компетенції судів щодо вирішення справ з іноземним елементом, тобто міжнародної підсудності.
Пункт 3 ч.1 ст.1, ст.ст.75-77 Закон України «Про міжнародне приватне право» встановлюють порядок урегулювання приватно правових відносин, якщо хоча б через один зі своїх елементів пов'язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок, зокрема, визначає підсудність судам України справ з іноземним елементом.
Порядок розірвання шлюбу, укладеного між громадянином України та іноземцем, має ряд особливостей. Статтею 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що припинення шлюбу та правові наслідки його припинення визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу. На підставі ст.ст.105, 110 СК України розірвання шлюбу за рішенням суду можливе як за спільною заявою подружжя, так і за заявою одного із подружжя.
Відповідно до ч.2 ст.110 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Пред'являючи позов, позивачка посилалась на вказані норми процесуального та міжнародного права, вказувала на причини неможливості її виїзду з України, а саме на тяжке матеріальне становище та хворобу.
Зазначені обставини та норми права судом враховані не були, що призвело до неправильного вирішення питання відкриття провадження по даній справі, тому ухвала підлягає скасуванню з направлення до суду першої інстанції на новий розгляд.
Керуючись ст. 307, п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 26 травня 2016 року - скасувати і направити питання відкриття провадження до суду першої інстанції на новий розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: