ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
13.06.2016Справа №910/9658/16
За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "ДОМІНАНТА"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ УКРАЇНА"
про відшкодування шкоди
Суддя Дупляк О. М.
Представники сторін:
від позивача: Лобода М. А. (за дов.);
від відповідача: не з'явився.
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" про стягнення страхового відкодування в порядку регресу в розмірі 29 127, 07 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2016 порушено провадження у справі № 910/9658/16 та призначено до розгляду на 13.06.2016.
Через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва 13.06.2016 від Моторно (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація щодо страховика, страхувальника та транспортного засобу згідно з полісом № АС/2826146.
В судове засідання 13.06.2016 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.
Таким чином нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України).
Представник позивача в судове засідання з'явився, надав суду усні пояснення по справі, в яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування " та статті 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до страховика особи, яка відповідальна за заподіяні збитки.
Відповідач відзиву на повну заяву не надав, в судове засідання не з'явився.
У судовому засіданні 13.06.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилається позивач, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Як підтверджено матеріалами справи, 26.09.2013 в місті Харкові по вул. Героїв Праці, 2 трапилась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу "Фольцваген", державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу "Сузуки", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3
Відповідно до постанови Київського районного суду міста Харкова від 28.10.2013 у справі № 640/16771/13-пЛитвин Н. В. визнано винною у вчиненні правопорушення за статтею 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
Судом установлено, що транспортний засіб "Фольцваген", державний номер НОМЕР_1, застраховано позивачем згідно з договором добровільного страхування наземного транспорту НТ - 12 № 0003 ХР від 18.10.2012 (далі - договір), укладеним між позивачем (страховик) та Державним підприємством "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" (страхувальник).
Відповідно до ремонтної калькуляції № 4720 від 16.10.2013 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Фольцваген", державний номер НОМЕР_1 становить 41 055, 26 грн. Згідно з рахунком № АДСЧТ 13066 від 03.10.2013 Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодом Харків" вартість ремонту автомобіля "Фольцваген", державний номер НОМЕР_1 становить 40 864, 61 грн.
Згідно зі звітом № 4720 про вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу "Фольцваген", державний номер НОМЕР_1 на дату оцінки 21.10.2013, копія якого наявна в матеріалах справи, вартість матеріального збитку, заданого власнику транспортного засобу "Фольцваген", державний номер НОМЕР_1 складає 41 055, 27 грн з урахуванням ПДВ (вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу).
Позивачем на підставі наданих документів з урахуванням умов Договору, укладеного ним з страхувальником було складено страховий акт № 54/11/2013 від 05.11.2013 та призначено до виплати страхового відшкодування у загальному розмірі 29 127, 07 грн.
Позивачем, згідно з платіжним дорученням № 4368 від 06.11.2013, копія якого наявна в матеріалах справи, здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 29 127, 07 грн страхувальнику.
В лютому 2016 року позивач направив відповідачу заяву на виплату страхового відшкодування в порядку регресу на 29 127, 07 грн, яку відповідач отримав 10.02.2016, що підтверджено матеріалами справи.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні ДТП, зобов'язаний відшкодувати позивачеві в порядку регресу суму матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, розмір якої з урахуванням ліміту відповідальності становить 29 127, 07 грн.
Статтею 4-3 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Згідно з положеннями статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За приписами статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдання матеріального збитку власнику транспортного засобу "Фольцваген", державний номер НОМЕР_1.
Однак, у разі якщо її цивільно-правова відповідальність перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Згідно із ст. 29 вказаного Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Судом установлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3. на момент вказаної ДТП була застрахована у відповідача згідно з полісом № АС/2826146, строком дії з 09.07.2013 по 08.07.2014.
Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 50 000,00 грн та франшизу у розмірі 0, 00 грн.
Таким чином, відповідач взяв на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну третім особам під час ДТП, яке сталася за участю забезпеченого транспортного "Сузуки", державний номер НОМЕР_2.
Доказів відшкодування відповідачем шкоди, заподіяної під час ДТП, яке сталася за участю забезпеченого транспортного "Сузуки", державний номер НОМЕР_2 власнику автомобіля "Фольцваген", державний номер НОМЕР_1 та/або позивачу матеріали справи не містять.
З урахуванням вимог п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 25 Закону України "Про страхування" суд дійшов висновку, що звіт № 4720 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу "Фольцваген", державний номер НОМЕР_1 на дату оцінки 21.10.2013, страховий акт № 54/11/2013 від 05.11.2013, платіжне доручення № 4368 від 06.11.2013, копії яких наявні в матеріалах справи, є достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які (витрати) виникли внаслідок ДТП.
Вищевикладена позиція викладена у постанові Вищого господарського суду від 21.01.2014 у справі № 910/11450/13, від 30.07.2013 у справі № 910/3655/13, від 02.02.2016 у справі № 910/13155/15.
Статтею 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до ст. 9 "Про страхування" страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що шкода в розмірі 29 127, 07 грн, завдана при ДТП транспортному засобу "Фольцваген", державний номер НОМЕР_1 належним чином доведена.
З розрахунку позовних вимог вбачається, що позивачем враховано ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну , а тому визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 29 127, 07 грн.
Судовий збір за розгляд справи в сумі 1378,00 грн, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40; ідентифікаційний код 20782312) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 119; ідентифікаційний код 35265086) в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", страхове відшкодування в сумі 29 127 (двадцять дев'ять тисяч сто двадцять сім) грн 07 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378,00 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 21.06.2016.
Суддя О. М. Дупляк