21.06.16р. Справа № 904/2389/16
За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Дніпропетровськ)
до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області)
про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у загальному розмірі 65 628 грн. 48 коп.
Суддя Фещенко Ю.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - юрисконсульт 1 категорії (довіреність № 694 від 27.04.2016)
від відповідача: ОСОБА_2 - юрисконсульт (довіреність № 52-16/65 від 24.12.2015)
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій, на момент звернення з нею до суду, просило суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач) плату за користування вагонами у загальному розмірі 65 628 грн. 48 коп.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у жовтні 2015 року за накладними №№ 41737669, 41736927, 41736935, 41736919, 41737669, 41737099, 41736976, 41737107, 41737040, 41736950, 41737065, 41737057, 41737024, 41737081, 41737032, 41736984, 41737016, 41737008, 41736992, 41736893, 41736943, 41735838, 41736067, 41735853, 41735812, 41735804, 41735820, 41738584, 41738659, 41738550, 41738576, 41738683, 41738675, 41738790, 41738592, 41738600, 41738634, 41738568, 41738667, 41738733, 41738758, 41739129, 41738766, 41738725, 41738717, 41738709, 41738691, 41739129, 41738816, 41738782 залізницею було прийнято до перевезення у власних вагонах вантаж на адресу одержувача - ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат". На шляху прямування на підставі наказів № 480 від 05.10.2015 та № 494 від 08.10.2015 вказані вагони було затримано через зайнятість колій станції призначення Кривий Ріг, у зв'язку з несвоєчасним забиранням вантажу одержувачем. За цим фактом станцією затримки у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами було складено акти загальної форми ГУ-23: № 4346 від 05.10.2015, № 4347 від 05.0.2015, № 4348 від 05.10.2015, № 4349 від 05.10.2015, № 4350 від 05.10.2015, № 4351 від 05.10.2015, № 4352 від 05.10.2015, № 4353 від 05.10.2015, № 4360 від 05.10.2015, № 4361 від 05.10.2015, № 4378 від 06.10.2015, № 4394 від 06.10.2015, № 4395 від 06.10.2015, № 4400 від 06.10.2015, № 4401 від 06.10.2016, № 4402 від 06.10.2016, № 4403 від 06.10.2016, № 4404 від 06.10.2016, № 4405 від 06.10.2016, № 4406 від 06.10.2016, № 4407 від 06.10.2016, № 4408 від 06.10.2016, № 4413 від 07.10.2016, № 4462 від 07.10.2016, № 4463 від 07.10.2016, № 4464 від 07.10.2016, № 4465 від 07.10.2016, № 4466 від 07.10.2016, № 4467 від 07.10.2016, № 4468 від 07.10.2016, № 4469 від 07.10.2016, № 4470 від 07.10.2016, № 4471 від 07.10.2016, № 4472 від 07.10.2016, № 4473 від 07.10.2016, № 4474 від 07.10.2016, № 4475 від 07.10.2016, № 4476 від 07.10.2016, № 4477 від 07.10.2016, № 4478 від 07.10.2016, № 4479 від 07.10.2016, № 4480 від 07.10.2016, № 4481 від 07.10.2016, № 4491 від 08.10.2016, № 4498 від 08.10.2016, № 4511 від 08.10.2016, № 4512 від 08.10.2016, № 4513 від 08.10.2016, № 4514 від 08.10.2016, № 4515 від 08.10.2016, № 4516 від 08.10.2016, № 4517 від 08.10.2016, № 4518 від 08.10.2016, № 4519 від 08.10.2016, № 4520 від 08.10.2016, № 4521 від 08.10.2016, № 4522 від 09.10.2016, № 4523 від 09.10.2016, № 4524 від 09.10.2016, № 4534 від 10.10.2016, № 4535 від 10.10.2016, № 4536 від 10.10.2016, № 4537 від 10.10.2016, № 4538 від 10.10.2016. За весь час затримки вагонів на підходах до станції Кривий Ріг з вини вантажовласника було нараховано плату за користування спірними вагонами та збір за зберігання вантажу за відомостями форми ГУ-46 №№ 15109300, 17109302, 11109291, 10109286, 10109287, 11109289 та накопичувальною карткою форми ФДУ-92 № 12109056.
Отже, станцією призначення було оформлено всі необхідні документи, на підставі яких розраховано плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу, які позивач просить стягнути з відповідача.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2016 порушено провадження у справі та її розгляд призначено в засіданні на 25.04.2016.
Від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх.суду 24537/16 від 20.04.2016), в якому він просить суд зупинити провадження у справі до внесення в єдиний державний реєстр запису про припинення Державного підприємства "Придніпровська залізниця".
Від відповідача надійшло клопотання про витребування додаткових доказів (вх.суду 24539/16 від 20.04.2016), в якому він просить суд витребувати у позивача графік руху поїздів по вузлу Кривий Ріг (у кольорі) на дату затримки вагонів; графік виконаного руху по вузлу Кривий Ріг, у тому числі зайнятість приймально-відправних колій на дату затримки вагонів; положення про зайнятість колій на ст. Кривий Ріг за весь час затримки спірних вагонів на підходах до станції призначення.
Також від відповідача надійшло клопотання (вх.суду 24540/16 від 20.04.2016), в якому він просить суд призначити по справі судову експертизу. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує з підстав того, що позивачем належним чином не доведено, що затримка вагонів відбулася саме з вини відповідача, не надані належні докази, які б підтверджували факт неможливості залізниці доставити на станцію призначення затримані вагони на станціях підходу, а також з причин того, що плата за користування вагонами є завищеною та не відповідає методикам нарахування даної плати відповідно до вимог законодавства.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.суду 24542/16 від 20.04.2016), в якому він проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що відомості плати за користування вагонами та накопичувальна картка підписані його представниками із зауваженнями про відмову в сплаті вказаної плати, нарахованої за вагони, які затримані за наказами №№ 480, 494, у зв'язку з тим, що шляхи прийому були вільні та ПАТ "Південний ГЗК" був готовий прийняти дані вагони, на підтвердження чого відповідачем до матеріалів справи надані відповідні довідки про зайнятість колій на станції Допоміжна на час видання наказів про затримку спірних вагонів, а саме: на момент видачі наказу № 480 від 05.10.2015 на станції Допоміжна були вільні дві колії; на момент видачі наказу № 494 від 08.10.2015 була вільна одна колія. Відповідач у відзиві наголошує на відсутності його вини у затримці спірних вагонів та про безпідставність нарахування позивачем плати за користування вагонами. Також відповідач зазначає, що при розрахунку суми плати за користування вагонами позивачем порушено вимоги Правил користування вагонами та контейнерами, а саме: плата за користування вагонами нараховувалась не за загальний час затримки вагонів за кожним актом, а за сумарний час; нарахована плата за користування вагонами, затриманими за наказами № 480 та № 494 є завищеною. Так, відповідачем здійснено контррозрахунок плати за користування вагонами за спірними актами, за результатами якого визначено, що обґрунтованим є розмір плати в сумі 28 146 грн. 06 коп. Також, відповідач наголошував на тому, що у позовній заяві позивачем заявлено до стягнення суму 65 628 грн. 48 коп., а розрахунок надано лише на суму 62 649 грн. 60 коп.
У судове засідання 25.04.2016 з'явилися представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні 25.04.2016 представником позивача було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом.
Представник позивача у судовому засіданні 25.04.2016 просив задовольнити подані ним 20.04.2016 клопотання. Судом було задоволено клопотання відповідача про витребування додаткових доказів; щодо інших клопотань було зауважено, що вони будуть розглянуті під час розгляду справи по суті.
Так, ухвалою суду від 25.04.2016 в порядку статей 65, 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України: розгляд справи було відкладено на 18.05.2016, у зв'язку з необхідністю повторного виклику сторін, витребування додаткових доказів по справі, а також задоволенням клопотання позивача; задоволено клопотання відповідача та витребувано у позивача додаткові докази по справі.
Від позивача надійшли пояснення по справі (вх.суду 26730/16 від 28.04.2016), в яких він зазначає про правомірність затримки спірних вагонів за наказами № 480 та № 494, а також про правомірність нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, посилаючись, зокрема, на норми статей 46, 47 Статуту залізниць України та на Правила користування вагонами та контейнерами. Також позивач зазначив, що в матеріалах справи наявні всі докази, які підтверджують правомірність його позовних вимог, а також наголосив, що заперечує проти задоволення клопотання відповідача про призначення судової експертизи.
Від позивача надійшло заява про уточнення позовних вимог (вх.суду 30528/16 від 18.05.2016), в якій він просить суд стягнути з відповідача плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу в загальній сумі 65 628 грн. 48 коп. (плата за користування вагонами - 62 949 грн. 60 коп., збір за зберігання вантажу - 2 678 грн. 88 коп.) Вказана заява обґрунтована технічною помилкою під час підготовки позовної заяви.
При цьому, відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Так, судом визначено, що у заяві позивач фактично змінив предмет позову.
При цьому, слід зауважити, що у судовому засіданні 25.04.2016 суд не розпочав розгляд справи по суті, а розгляд справи було відкладено за усним клопотанням позивача (а.с.238-239 том 1).
Враховуючи викладене, судом було прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог, яка, фактично, за своїм змістом є заявою про зміну предмета позову, та позовні вимоги позивача розглядаються судом, з урахуванням її змісту.
Від відповідача надійшли пояснення по положенню про зайнятість колій (вх.суду 30603/16 від 18.05.2016), в яких він наголошує на тому, що з наданого позивачем положення про зайнятість колій на ст. Кривий Ріг на момент видачі наказів № 480 та № 494 частина колій була зайнята з вини позивача, частина - зайнята під технологічними процесами, а одна колія взагалі була вільна. Відповідач відзначає, що лише одна колія була зайнята за актами загальної форми, крім того, позивачем не надана інформація про зайнятість частини колій. Отже, відповідач наголошує на тому, що позивач не довів наявність вини відповідача у затримці вагонів.
Від позивача надійшло клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів (вх.суду 30713/16 від 18.05.2016).
Ухвалою суду від 18.05.2016 клопотання позивача про продовження строку вирішення спору задоволено та продовжено строк розгляду спору по справі на 15 днів, терміном по 21.06.2016 включно.
У судове засідання 18.05.2016 з'явився представник позивача.
Представником позивача у судовому засіданні 18.05.2016 було викладено зміст позовних вимог, наведено доводи в їх обґрунтування.
Ухвалою суду від 18.05.2016, з урахування ухвали суду від 23.05.2016, в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 21.06.2016, у зв'язку з необхідністю повторного виклику сторін, витребування документів по справі.
Вказане свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду, подання заперечень та доказів в обґрунтування своєї позиції.
У судове засідання 21.06.2016 з'явилися представники позивача та відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні 21.06.2016 наполягав на задоволенні позовних вимог, з підстав, що наведені у позовній заяві та додаткових поясненнях.
Представник відповідача у судовому засіданні 21.06.2016 проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву; також просив суд при прийнятті рішення по справі врахувати доводи, викладені у додаткових поясненнях.
Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі, а також представниками позивача та відповідача у судовому засіданні 21.06.2016 наголошено на тому, що ними долучені до матеріалів справи всі докази, необхідні для правильного вирішення спору.
Враховуючи те, що норми статті 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
У пункті 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 роз'яснено: якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.
Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 21.06.2016 оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представників позивача та відповідача, -
Згідно частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 71 Статуту залізниць України взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій, визначаються договором; порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Так, 28.11.2013 між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (далі - залізниця) та Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - власник колії, відповідач), укладений договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці (дод. угода № 2 від 03.02.2014) № ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч (далі - договір, а.с.37-39), відповідно до пункту 1 якого згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці спареною стрілкою № 2/4 в парній горловині станції. Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом.
Відповідно до пункту 5 договору передача (здача) вагонів для під'їзної колії здійснюється:
- порожніх вагонів під навантаження через інтервал часу - 1,5 год.;
- маршрутів, завантажених аглорудою через інтервал часу - 5,0 год.;
- маршрутів, завантажених вапняком через інтервал часу - 4,5 год.;
- передача розбірних поїздів - за повідомленнями.
Повідомлення про подачу вагонів на під'їзну колію передаються старшим, прийомоздавальником станції Кривий Ріг по телефону оператору диспетчера зовнішнього транспорту УЗТ не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичного подавання вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форму ГУ-2.
Згідно з пунктом 6 договору вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Здавання вагонів провадиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.
Про готовність вагонів до забирання диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ по прямому телефонному зв'язку повідомляє старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг, повідомлення передається не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2 (пункт 8. договору).
Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (пункт 11. договору).
Відповідно до пункту 15 договору власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі:
- за подачу, забирання вагонів згідно таблиці 1, таблиці 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язаних з ними послуг (тарифне керівництво № 1);
- за користування вагонами згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України;
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;
- інші збитки і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами документами.
Збори і плата вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України по передоплаті через розрахунковий з відповідними оголошеннями Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.
Власник колії відшкодовує Залізниці витрати на утримання смуги відведення в розмірі 32 430 грн. на рік без ПДВ (дод. угода № 3 від 24.03.2014).
Списання здійснюється розрахунковим підрозділом залізниці з особового рахунку власника колії. За наступний рік збір стягується одноразово у першій декаді січня.
При зміні розміру витрат на утримання смуги відведення залізниця письмово повідомляє власника колії із зазначенням суми, дати введення її у дію та проводить через розрахунковий підрозділ.
Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України по передоплаті через розрахунковий підрозділ залізниці з відповідними оголошеннями Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.
Пунктом 16 Договору встановлено, що власник копії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами.
Вагони з під'їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.
У пункті 20 договору сторони визначили, що договір укладається терміном на 1 рік з 11.12.2013 року до 10.12.2018 року включно.
Щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до внесення в єдиний державний реєстр запису про припинення Державного підприємства "Придніпровська залізниця", а також щодо права звернення позивача із вказаним позовом, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 було утворено Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця". Додатком 1 до названої постанови затверджено перелік підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворено Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця". До нього, зокрема, увійшло Державне підприємство "Придніпровська залізниця" (ідентифікаційний код 01073828).
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735 "Питання публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", був затверджений статут ПАТ "Укрзалізниця", відповідно до пункту 2 якого товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укразалізниці та підприємств залізничного транспорту, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200. Пунктом 12 Статуту закріплено, що товариство є юридичною особою з дня державної реєстрації.
Також, відповідно до статті 6 Закону України від 23.02.2012 № 4442-VI "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.
В свою чергу 21.10.2015 відповідно до чинного законодавства відбулася державна реєстрація ПАТ "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40075815). До даних "про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа" увійшло й державне підприємство "Придніпровська залізниця". Регіональна філія "Придніпровська залізниця" (ідентифікаційний код ВП 40081237) значиться як відокремлений підрозділ юридичної особи - ПАТ "Укрзалізниця".
Згідно з витягом з протоколу №1 засідання ПАТ "Укрзалізниця" датою початку фінансово-господарської діяльності товариства було визначено 01.12.2015.
Відповідно до пункту 1 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
В частині 2 статті 108 цього Кодексу встановлено, що у разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.
Так, 18.08.2015 Міністерством інфраструктури України відповідно до статті 107 Кодексу був затверджений передавальний акт державного підприємства "Придніпровська залізниця", згідно з яким правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обов'язків підприємства після його реорганізації шляхом злиття переходять до ПАТ "Укрзалізниця".
В свою чергу, відповідно до пункту 2.1. положення про регіональну філію "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" - філія є відокремленим підрозділом товариства, який не має статусу юридичної особи. Філія діє від імені товариства та в його інтересах, здійснює делеговані товариством функції у визначеному регіоні транспортної мережі, відповідно до мети, завдань та предмету діяльності товариства. Межі філії затверджуються рішеннями правління товариства.
Вирішуючи питання про правонаступництво, потрібно мати на увазі, що запис в установчих документах про правонаступництво має істотне значення для визнання правонаступництва. Однак, суттєве значення мають також фактично здійснені організаційно-економічні перетворення, з якими чинне законодавство пов'язує перехід майнових прав та обов'язків, а саме: рішення власника (власників), підписання передаточного або розподільного акта чи балансу тощо. Отже, у вирішенні питань, пов'язаних з правонаступництвом, слід здійснювати аналіз документів, що стосуються переходу прав і обов'язків на майно (майнові права) чи його відповідну частину.
Дослідження перелічених вище документів дозволяє зробити висновок про те, що на момент звернення з позовом до ПАТ "Українська залізниця" перейшли права та обов'язки державного підприємства "Придніпровська залізниця" і товариство є правонаступником цього підприємства.
Таким чином, ПАТ "Укрзалізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" правомірно звернулося з позовом по даній справі.
Викладене відповідає правовій позиції Вищого господарського суду України у подібних правовідносинах (постанови Вищого господарського суду України № 904/6554/15 від 21.04.2016, № 905/2959/15 від 16.03.2016, № 908/3973/13 від 28.04.2016).
Крім того, між сторонами було укладено додаткову угоду № 9 від 15.12.2015, якою сторони внесли зміни до договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці № ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч/2013/у/ТО/1466 від 28.11.2013, та внесли зміни до договору в частині залізниці, з урахуванням викладеного вище.
У жовтні 2015 року за накладними №№ 41737669, 41736927, 41736935, 41736919, 41737669, 41737099, 41736976, 41737107, 41737040, 41736950, 41737065, 41737057, 41737024, 41737081, 41737032, 41736984, 41737016, 41737008, 41736992, 41736893, 41736943, 41735838, 41736067, 41735853, 41735812, 41735804, 41735820, 41738584, 41738659, 41738550, 41738576, 41738683, 41738675, 41738790, 41738592, 41738600, 41738634, 41738568, 41738667, 41738733, 41738758, 41739129, 41738766, 41738725, 41738717, 41738709, 41738691, 41739129, 41738816, 41738782 залізницею було прийнято до перевезення у власних вагонах вантаж на адресу одержувача - ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (а.с.115-169 том 1).
Відповідно до зазначених накладних станція та залізниця призначення - Кривий Ріг Придніпровської залізниці.
За наказом № 480 від 05.10.2015 об 11 год. 00 хв. були затримані вагони (№№ голова 61189056 хвіст 53598132 у кількості 63 вагони індекс поїзда 4011-31-4672) на станції ОСОБА_3 через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу (а.с.110 том 1).
За наказом № 494 від 08.10.2015 о 2 год. 43 хв. були затримані вагони (№№ голова 61189056 хвіст 53598132 у кількості 63 вагони індекс поїзда 4011-31-4672) на станції ОСОБА_3 через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу (а.с.106 том 1).
За наведеним фактом станцією затримки вагонів - Красний ОСОБА_3 у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту було складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а: № 15 від 05.10.2015 та № 16 від 08.10.2015 (а.с.107, 111 том 1).
Повідомлення про затримку вагонів, що перевозяться в поїзді № 2168 (акт форми ГУ-23а № 16 від 08.10.2015) отримане відповідачем 05.10.2015 о 12:00 год. (а.с.112 том 1).
Повідомлення про затримку вагонів, що перевозяться в поїзді № 2168 (акт форми ГУ-23а № 15 від 05.10.2015) отримане відповідачем 08.10.2015 о 3:45 год. (а.с.108 том 1).
Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 15 від 05.10.2015 затримані вагони, що прибули поїздом № 2168 04.10.2015 о 23 год.18 хв. відправлені поїздом № 2167 - 09.10.2015 о 12 год. 38 хв. (а.с.111 том 1).
Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 16 від 08.10.2015 затримані вагони, що прибули поїздом № 2168 04.10.2015 о 23 год.18 хв. відправлені поїздом № 2167 - 09.10.2015 о 10 год. 45 хв. (а.с.107 том 1).
На станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, відповідно до пункту 8 Правил користування вагонами та контейнерами сторонами складені акти загальної форми ГУ-23 на віднесенння на відповідальність вантажовласника Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" № 4346 від 05.10.2015, № 4347 від 05.0.2015, № 4348 від 05.10.2015, № 4349 від 05.10.2015, № 4350 від 05.10.2015, № 4351 від 05.10.2015, № 4352 від 05.10.2015, № 4353 від 05.10.2015, № 4360 від 05.10.2015, № 4361 від 05.10.2015, № 4378 від 06.10.2015, № 4394 від 06.10.2015, № 4395 від 06.10.2015, № 4400 від 06.10.2015, № 4401 від 06.10.2016, № 4402 від 06.10.2016, № 4403 від 06.10.2016, № 4404 від 06.10.2016, № 4405 від 06.10.2016, № 4406 від 06.10.2016, № 4407 від 06.10.2016, № 4408 від 06.10.2016, № 4413 від 07.10.2016, № 4462 від 07.10.2016, № 4463 від 07.10.2016, № 4464 від 07.10.2016, № 4465 від 07.10.2016, № 4466 від 07.10.2016, № 4467 від 07.10.2016, № 4468 від 07.10.2016, № 4469 від 07.10.2016, № 4470 від 07.10.2016, № 4471 від 07.10.2016, № 4472 від 07.10.2016, № 4473 від 07.10.2016, № 4474 від 07.10.2016, № 4475 від 07.10.2016, № 4476 від 07.10.2016, № 4477 від 07.10.2016, № 4478 від 07.10.2016, № 4479 від 07.10.2016, № 4480 від 07.10.2016, № 4481 від 07.10.2016, № 4491 від 08.10.2016, № 4498 від 08.10.2016, № 4511 від 08.10.2016, № 4512 від 08.10.2016, № 4513 від 08.10.2016, № 4514 від 08.10.2016, № 4515 від 08.10.2016, № 4516 від 08.10.2016, № 4517 від 08.10.2016, № 4518 від 08.10.2016, № 4519 від 08.10.2016, № 4520 від 08.10.2016, № 4521 від 08.10.2016, № 4522 від 09.10.2016, № 4523 від 09.10.2016, № 4524 від 09.10.2016, № 4534 від 10.10.2016, № 4535 від 10.10.2016, № 4536 від 10.10.2016, № 4537 від 10.10.2016, № 4538 від 10.10.2016 стосовно зайнятості колій призначення вагонами у період, який охоплює період з моменту прибуття спірних вагонів на станцію підходу Кривий Ріг і до закінчення їх затримки (а.с.41-72 том 1).
Зазначені акти складені після закінчення затримки вагонів, в них відповідно до пункту 8 Правил користування вагонами та контейнерами вказано час початку та закінчення затримки вагонів, їх номери, акти засвідчені підписами представників як залізниці так і вантажоотримувача, які підписавши їх погодились з даними, зазначеними в цих актах, у тому числі , щодо періоду затримки вагонів.
Згідно з абзацом 1 статті 42 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ї години наступного дня.
Позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони на під'їзну колію відповідача, щодо яких складено вищевказані акти загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника. Відповідні записи-повідомлення відображені у Книгах форми ГУ-2 повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці (а.с.73-105 том 1).
Враховуючи наведені вище обставини за весь час затримки вагонів на підходах до станції Кривий Ріг з вини вантажовласника позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача плату за користування спірними вагонами у загальній сумі 62 949 грн. 60 коп., яка включена до Відомостей плати за користування вагонами форми ГУ-46 №№ 15109300, 17109302, 11109291, 10109286, 10109287, 11109289 (відомості представником відповідача підписані із застереженням про готовність прийняти вагони на під'їзну колію) (а.с.25-35 том 1) та збір за зберігання вантажу у сумі 2 678 грн. 88 коп. за накопичувальною карткою форми ФДУ-92 № 12109056 (картка представником відповідача підписана із застереженням про готовність прийняти вагони на під'їзну колію) (а.с.36 том 1).
Причиною виникнення спору є несплата відповідачем плати за користування спірними вагонами та збору за зберігання вантажу.
Відповідно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до статті 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, з подальшими змінами (далі - Статут), взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Відповідно до статті 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Згідно зі статтею 6 Статуту залізниці України вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.
Відповідно до абзацу 3 пункту 1.6. Роз'яснення президії Вищого господарського суду України в редакції від 29.09.2008 № 04-5/225 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, право у разі втрати частини вагонів із групи, оформленої одним перевізним документом, - витребувати у залізниці складання комерційного та інших актів та заявити вимоги про відшкодування збитків у встановлених Статутом розмірах; право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу за прострочення в доставці вантажу; а також обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.
За приписами статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини у сторони у зобов'язанні.
Пунктом 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділ) 1 Тарифного керівництва N1. Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом N1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.
Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (з подальшими змінами).
Відповідно до наведеного пункту Правил зберігання вантажів збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.
Відповідно до абзацу 3 пункту 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 864/5085) усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Правилами користування вагонами чітко встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затриманими на підходах до станції призначення.
Відповідно до пунктів 6, 8 Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті, передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом) (пункти 9, 10 Правил).
Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113).
Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Матеріалами справи підтверджується, що станцією Красний ОСОБА_3 були оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23а, ГУ-23, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції підходу за наказами № 480 від 05.10.2015 та № 494 від 08.10.2015 відповідно до Тарифного керівництва № 1 (затверджене наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356) розрахована плата за користування спірними вагонами за Відомостями форми ГУ-46 №№ 15109300, 17109302, 11109291, 10109286, 10109287, 11109289 у загальній сумі 62 949 грн. 60 коп. та збір за зберігання вантажу за накопичувальною карткою форми ФДУ-92 № 12109056 у сумі 2 678 грн. 88 коп. (з ПДВ).
Перевіркою правильності здійсненого позивачем розрахунку порушень не встановлено.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).
Позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог.
За викладеного суд вбачає підстави дійти висновку, що позивач правомірно нарахував відповідачу плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу.
З огляду на встановлені обставини справи, зазначені положення законодавства, суд відхиляє доводи відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву.
Згідно з частиною 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Належних і допустимих доказів відсутності своєї вини у скупченні вагонів на станції призначення відповідач суду не надав. Натомість його вина підтверджується наступним.
За змістом пунктів 5, 6 укладеного між позивачем та відповідачем договору від 28.11.2013 (з подальшими змінами) передача (здача) порожніх вагонів під навантаження для під'їзної колії здійснюється через інтервал часу 1,5 год. Повідомлення про подачу вагонів на під'їзну колію передаються старшим прийомоздавальником станції Кривий Ріг по телефону оператору диспетчера зовнішнього транспорту УЗТ не пізніше ніж за 2,0 години до фактичного подавання вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.
Вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.
Здавання вагонів провадиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.
Відповідно до пунктів 3, 5 Інструкції "Про порядок обслуговування і організації руху на під'їзному шляху ПАТ "Південний ГЗК", узгодженої сторонами у справі, перегін Кривий Ріг - Допоміжна є одноколійний, обладнаний релейним напівавтоматичним блокуванням. Планування та організація роботи по обміну вагонопотоками між станціями Кривий Ріг та Допоміжна здійснюється маневровими диспетчерами станції Кривий Ріг та диспетчером зовнішнього транспорту УЖДТ "Південного ГЗК" по прямому міжстанційному зв'язку, або телефонному зв'язку.
Основні положення та порядок роботи залізниць України встановлені Правилами технічної експлуатації - нормативним відомчім документом Укрзалізниці, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.02.1997 за № 50/1854. В пункті 16.3. ПТЕ зазначено, що порядок використання колій для приймання та відправлення поїздів має бути вказаний в технічно-розпорядчому акті станції. Технічно розпорядчий акт (ТРА) - нормативний документ, що регламентує безпечне і безперешкодне приймання, відправлення та проходження поїздів через станцію, безпеку внутрішньостанційної маневрової роботи й дотримання техніки безпеки. Додатком № 3 до ТРА є Інструкція про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці.
Інструкцією "Про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг" визначено порядок відправлення поїздів на ст. Допоміжна. Згідно з пунктами 1- 4 зазначеної Інструкції ДСП ст. Кривий Ріг запитує сусідню станцію про відправлення поїзда по телефону, ДСП станції Допоміжна натискає кнопку "дача згоди", загорається зелена лампочка "отримання згоди". Після цього ДСП станції Кривий Ріг натискає поїзну кнопку початку маршруту і здійснюється рух поїзда на ст. Допоміжна.
Відповідно до пункту 8 укладеного вказаного договору про готовність вагонів до забирання диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ по прямому телефонному зв'язку повідомляє старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг. Повідомлення передається не пізніше ніж за 2 години до фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.
Жодних доказів на підтвердження повідомлення залізниці прямим телефонним зв'язком відповідно до умов договору чи іншим чином щодо готовності забрати на свою під'їзну колію вагони зі станції призначення відповідач суду не надав. Доказів на підтвердження прийняття заходів до залізниці з приводу порушення нею умов договору в частині дотримання строку здачі вагонів на під'їзну колію вантажовласника відповідач також не надав.
Слід зазначити, що за ЄТП, затвердженим між зазначеними сторонами 25.09.2003, станція Допоміжна налічує 11 колій, призначених за своєю спеціалізацією для прийому зі станції Кривий Ріг та відправлення на станцію Кривий Ріг вагонів: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11.
В обґрунтування правової позиції щодо готовності забрати вагони зі станції призначення на свої під'їзні колії відповідач до відзиву на позовну заяву додав довідки щодо зайнятості колій на станції Допоміжна, з яких вбачається: на момент видачі наказу № 480 від 05.10.2015 на станції Допоміжна були вільні дві колії; на момент видачі наказу № 494 від 08.10.2015 була вільна одна колія (а.с.221-222 том 1).
Але відповідачем не надано суду доказів в підтвердження факту прийняття ним заходів по реагуванню на повідомлення позивача про подавання вагонів, у тому числі доказів повідомлення позивача про готовність вагонів до забирання, виконання ним вимог Інструкції "Про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці". Факт здійснення відповідачем зазначених дій позивач заперечує.
За даних обставин слід визнати, що за відсутністю згоди відповідача на прийняття вагонів на свою під'їздну колію, не включення "зеленого" вхідного сигналу світлофора, який дозволяє залізниці своїм локомотивом доставити запитуємі вагони на приймально-здавальні колії станції Допоміжна, залізниця була позбавлена можливості виконати покладені на неї зобов'язання за договором, тому посилання відповідача на те, що відповідно до "Положення про зайнятість колій" була можливість у залізниці подати спірні вагони на колії станції Кривий Ріг до уваги не приймаються.
З огляду на це, посилання відповідача на наявність на станції призначення вільних колій, як на доказ відсутності своєї вини у затримці вагонів є безпідставними.
Отже, відповідачем наявними матеріалами справи не доведена відсутність своєї вини у спричиненні скупчення вагонів на станції призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці. Крім того, плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватися лише за наявності вини сторони у зобов'язанні.
Зазначений висновок збігається з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною у постанові від 03.09.2013 у справі 904/2287/13.
Слід також зазначити, що зайнятість приймально-відправних колій по станції призначення згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку "Укрзалізниці" і власних, вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції тощо. Підпунктом 14.2.1. пункту 14.2. Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язків України від 30.08.2005 № 5076, визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.
Визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання.
Зазначений висновок збігається з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною у справах №№ 904/5778/13, 904/5819/13, 904/6846/13.
Таким чином, відповідач не спростував доводів позивача, а також не довів наявності обставин, що могли б бути підставою для відмови у позові з огляду на положення пункту 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами, згідно з якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:
- якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
- у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;
- у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
Також від відповідача надійшло клопотання, в якому він просить суд призначити по справі судову експертизу. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує з підстав того, що позивачем належним чином не доведено, що затримка вагонів відбулася саме з вини відповідача, не надані належні докази, які б підтверджували факт неможливості залізниці доставити на станцію призначення затримані вагони на станціях підходу, а також з причин того, що плата за користування вагонами є завищеною та не відповідає методикам нарахування даної плати відповідно до вимог законодавства.
З приводу вказаного клопотання відповідача суд зазначає таке.
Оскільки під час прийняття рішення у справі доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та у клопотанні про призначення експертизи, були спростовані фактичними обставинами справи, крім того, суд вважає, що для всебічного і повного з'ясування всіх фактичних обставин у справі призначення експертизи, з питань запропонованих відповідачем, є недоцільним, а надання оцінки обставинам, на які посилається відповідач, не потребують спеціальних знань, суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання.
Отже, згідно з частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Належних доказів на підтвердження відсутності своєї вини у затримці спірних вагонів відповідачем не надано.
Викладені вище обставини свідчать, що затримка вагонів на станції Красний ОСОБА_3 мала місце з вини вантажоодержувача, яким несвоєчасно забиралися вагони на свою під'їздну колію, що призвело до скупченості вагонів на станції призначення Кривий Ріг. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу за час їх затримки з вини останнього є обґрунтованими.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України у справах №№ 904/5778/13, 904/5819/13, 904/6846/13.
Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення плати за користування вагонами в розмірі 62 949 грн. 60 коп. та збору за зберігання вантажу в розмірі 2 678 грн. 88 коп. підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 1 378 грн. 00 коп. покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 1, 4-5, 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, ідентифікаційний код 00191000) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вулиця Тверська, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, будинок 108; ідентифікаційний код 40081237) - 62 949 грн. 60 коп. плати за користування вагонами, 2 678 грн. 88 коп. збору за зберігання вантажу, 1 378 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 22.06.2016.
Суддя ОСОБА_4