16 червня 2016 року м. Київ К/800/6768/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого - судді Ліпського Д.В.,
суддів: Головчук С.В.,
Черпака Ю.К.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької області про зобов'язання поновити виплату пенсії, -
У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької області про зобов'язання поновити виплату пенсії.
Просила суд визнати дії відповідача в частині припинення виплати пенсії по інвалідності неправомірними. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької області відновити виплату пенсії по інвалідності призначеної відповідно до Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 червня 2015 року.
Постановою Тиврівського районного суду Вінницької області від 17 грудня 2015 року позов задоволено у повному обсязі.
Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької області в частині припинення виплати ОСОБА_2 пенсії по інвалідності. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької області відновити ОСОБА_2 виплату призначеної відповідно до Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсії по інвалідності з 1 червня 2015 року.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року апеляційну скаргу відповідача задоволено, рішення першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким відмовлено у позові.
Не погоджуючись із рішенням апеляційної інстанції ОСОБА_2 звернулася з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення, а рішення першої інстанції залишити в силі, оскільки вважає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що позивач працює на посаді секретаря судового засідання у Тиврівському районному суді Вінницької області, згідно довідки управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької області № 528 від 26 листопада 2015 року перебуває на обліку в управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької області і їй встановлена третя група інвалідності загального захворювання безстроково, отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З 1 квітня 2015 року відповідач призупинив виплату ОСОБА_2 пенсії по інвалідності, мотивуючи це тим, що з 01 квітня 2015 року набрав чинності Закон України від 02 березня 2015 року № 213-VІП «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», яким встановлено особливий порядок виплати пенсій працюючим пенсіонерам, шляхом внесення змін у статтю 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним пенсійним законодавством України, зокрема, на виконання приписів Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02 березня 2015 року.
Колегія суддів погоджується з даним висновком виходячи із наступного.
1 квітня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення № 213-VIII від 02 березня 2015 року, яким внесено зміни до статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З урахуванням внесених змін вказана стаття передбачає, що тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється. З 01 січня 2016 року пенсії виплачуються без урахування одержуваної заробітної плати (доходу) або пенсійних виплат з накопичувальної системи пенсійного страхування чи пенсійних виплат із системи недержавного пенсійного забезпечення.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 213-VIII порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.
Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону № 213-VIII покладено обов'язок на Кабінет Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: підготувати та подати до 1 травня 2015 року на розгляд Верховної Ради України проект закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних (крім пенсій військовослужбовців і наукових працівників), на загальних підставах; забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Згідно з пунктом 5 Прикінцевих положень Закону № 213-VIII у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
З аналізу наведених положень Закону № 213-VIII слідує, що підставою для припинення виплати пенсії є сам факт роботи особи на посаді, яка дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», при цьому не має значення, чи набула особа таке право чи ні.
Судами встановлено, що позивач станом на 01 квітня 2015 року займав посаду державного службовця, яка у майбутньому (при наявності достатнього стажу) давала б йому право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», а тому на нього розповсюджується дія статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у чинній редакції і встановлені цією нормою обмеження.
Стаття 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не визнана неконституційною, позивач не займає посади в органах, перелічених в пункті 3 Прикінцевих положеннях Закону № 213-VIII, а обіймає посаду, яка дає право на призначення пенсії на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», тому відповідач правомірно тимчасово припинив виплату пенсії ОСОБА_2
Пункт 5 Прикінцевих положень Закону № 213-VIII не містить застережень щодо поновлення виплати пенсії у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, а тому суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Враховуючи те, що посилання позивача в касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивоване і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької області про зобов'язання поновити виплату пенсії - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.В. Ліпський
Судді: С.В. Головчук
Ю.К. Черпак