"14" червня 2016 р. м. Київ К/800/43549/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Сіроша М.В.
Юрченко В.П.,
при секретарі судового засідання: Ігнатенко О.В.,
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління державної фіскальної служби у Київській області
на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 р.
та постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 р.
по справі № 810/3265/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансоіл-2009"
до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління державної фіскальної служби у Київській області
про визнання протиправним та скасування наказу, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртрансоіл-2009" звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу від 16.07.2015 № 342 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки».
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 р. позовні вимоги задоволено з мотивів їх обґрунтованості.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить рішення окружного та апеляційного адміністративних судів скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами норм матеріального права та прийняття судових рішень без належного врахування всіх обставин справи.
Перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Укртрансоіл-2009» зареєстровано як юридичну особу Обухівською районною державною адміністрацією Київської області 30.01.2013 та перебуває на податковому обліку в ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області з 31.01.2013 за № 10161314025.
19 червня 2015 року постановою слідчого в ОВС відділу КР СУ ФР ГУ ДФС у Київській області лейтенанта податкової міліції Черевичного М.О призначено проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Укртрансоіл-2009» з питань дотримання вимог податкового, валютного, митного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 та з 01.03.2015 по 31.05.2015.
16 липня 2015 року начальником в ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України видано наказ № 342 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки», яким посадовим особам податкового органу доручено провести з 16.07.2015 по 05.08.2015 включно документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Укртрансоіл-2009» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 та з 01.03.2015 по 31.05.2015.
У подальшому, не погоджуючись із правомірністю винесеного наказу, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що при призначенні перевірки у межах кримінального провадження відсутні обмеження саме у підставах її проведення, проте контролюючий орган позбавлений права у межах такої перевірки повторно перевіряти питання, які вже були предметом іншої перевірки. Враховуючи, що судами встановлено тотожність питань, які були предметом позапланових виїзних перевірок ТОВ «Укртрансоіл-2009», а також перевірки у межах кримінального провадження, яку призначено згідно із оскаржуваним у даній справі наказом № 342 від 16.07.2015, суди дійшли висновку, що такий наказ суперечить вимогам другого абзацу пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України, відтак його прийнято протиправно і він підлягає скасуванню з метою захисту порушеного права позивача.
Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що вказані висновки судів не можна вважати такими, що зроблені на підставі повно та всебічно досліджених встановлених фактичних обставин справи.
Стаття 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У зв'язку із наведеними процесуальними приписами суди повинні неухильно додержуватись вимог про законність і обґрунтованість рішення у справі.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги адміністративного судочинства вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно тлумачити ці норми.
Так, згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підстави та порядок проведення документальних позапланових перевірок визначено статтею 78 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до підпункту 78.1.11 вказаної статті, документальна позапланова перевірка здійснюється якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.
Зазначена норма Податкового кодексу України містить імперативний припис щодо обов'язку податкового органу призначити позапланову перевірку у випадку отримання постанови слідчого у кримінальній справі.
Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформляється наказом.
Разом з тим, судова практика у справах щодо оскарження наказів про призначення документальних виїзних та фактичних перевірок враховує правову позицію Верховного суду України, висловлену в постанові від 24.12.2010 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Foods and Goods L.T.D." до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Зокрема, слід враховувати, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.
Тобто, згідно з правовою позицією ВСУ, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.
Зазначене узгоджується з приписами статті 67 Конституції України, відповідно до яких кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в розмірі і в порядку, встановленими законом. Тому процедурні порушення, допущені контролюючим органом при призначенні та/або проведенні перевірки, не можуть бути обставиною, яка звільняє платника податків від відповідальності за невиконання його податкового обов'язку.
Відповідно до викладеного, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок, можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.
В іншому разі, у задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки її проведення.
Отже судам, серед іншого, слід перевірити та встановити обставини стосовно допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з метою визначення правильного та ефективного способу захисту порушеного права останнього у межах спірних правовідносин.
У свою чергу, ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Вказані вимоги чинного законодавства зобов'язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин, з метою з'ясування об'єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника податків негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту.
З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що судам слід перевірити обґрунтованість їх висновків в частині задоволених позовних вимог у контексті викладеного застосування норм чинного законодавства.
Відповідно до п. 2 ст. 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судові рішення у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст.ст. 160, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління державної фіскальної служби у Київській області задовольнити частково.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 р. та постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 р. по справі №810/3265/15 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 6 ст. 254 КАС України та оскарженню не підлягає.
Головуючий (підпис)Голубєва Г.К.
Судді (підпис)Сірош М.В.
(підпис)Юрченко В.П.
Ухвала складена у повному обсязі 15.06.2016р.