Справа № 487/7617/15-к
Провадження № 1-кп/487/98/16
21.06.2016 року м. Миколаїв
Колегія суддів Заводського районного суду м. Миколаєва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
перекладача ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченої ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №120131600300007458 від 20.12.2013р., відносно:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки селища Пуркари Суворовського району Молдавської РСР, циганки, має неповну базову середню освіту (5 класів), незаміжня, не працює, зареєстрованого місця проживання на території України не має, мешкала за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судима:
- 25 червня 2015 року Заводським районним судом міста Миколаєва за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі,
обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ст. 307 ч. 3, ст. 321 ч. 1 КК України, -
Органами досудового слідства ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні умисних злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речових, їх аналогів та прекурсорів при наступних обставинах.
Так, у невстановлені дату та час, у невстановленому місці та у невстановленої особи ОСОБА_10 незаконно придбала особливо небезпечний наркотичний засіб - ацетильований опій, масою, в перерахунку на суху речовину, не менше 21,866 грами, а також 6 упаковок по 10 пігулок сильнодіючого лікарського засобу - димедрол, з метою подальшого збуту.
19 грудня 2013 року з метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_10 почала перевозити ацетильований опій в автомобілі марки ВАЗ 2101, державний номер НОМЕР_1 по території Заводського району міста Миколаєва. Після затримання вказаного автомобіля на перехресті вулиць Чигрина та вулиці 4-а Слобідська в місті Миколаєві в період часу з 14:40 години по 15:40 години був проведений огляд транспортного засобу, в ході проведення якого вилучені дві скляні пляшки та медичний шприц ємністю 20 мл, в яких містилась рідина коричневого кольору, а також 6 упаковок по 10 пігулок сильнодіючого лікарського засобу - димедролу.
Згідно висновку експерта №2104 від 26 грудня 2013 року, надана на експертизу рідина, що міститься у медичному шприці ємністю 20 мл та двох скляних банках, містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб - ацетильований опій. Загальна маса наданого на експертизу опію ацетильованого в перерахунку на суху речовину, не менше 21,866 грами.
Згідно висновку експерта №2106 від 27 грудня 2013 року, надані на експертизу 60 пігулок, містять у своєму складі сильнодіючий лікарський засіб - димедрол. Загальна маса чистої речовини димедролу в 60 пігулках становить 3 грами.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_10 свою провину визнала часткового та пояснила, що на момент вчинення інкримінованих злочинів вона була наркотично залежною особою, вживала наркотики шляхом ін'єкцій з одноразовою дозою 1,5 - 2 куби близько 2-3 разів на день. 19 грудня 2013 року у телефонному режимі вона домовилась про придбання наркотичного засобу, перевела гроші у орієнтовній сумі 700-800 гривень на банківську картку та у оговореному місці, а саме: біля туалету на автовокзалі, забрала шприц з наркотичною речовиною. Оскільки самостійно зробити ін'єкцію вона собі не могла та їй весь час допомагали прийняти дозу інші, обвинувачена за порадою подруги на ім'я ОСОБА_11 звернулась до ОСОБА_12 з метою отримання допомоги у вживанні наркотику, так як він також є наркотично залежною особою. ОСОБА_10 та ОСОБА_12 по телефону домовились про зустріч, останній під'їхав на машині та повідомив, що йому необхідно зустрітися ще з однією особою, після чого він допоможе зробити ін'єкцію. ОСОБА_10 сіла на заднє сидіння автомобілю, окрім неї та водія ОСОБА_12 у транспортному засобі нікого не було. З собою у ОСОБА_10 був гаманець, в якому перебував шприц ємністю 20 мл з ацетильованим опієм, пустий шприц об'ємом 5 мл для приймання ін'єкції, та грошові кошти у сумі близько 1000 гривень. Інших речей, в тому числі сумок або пакетів у обвинуваченої з собою не було. Натомість, у самому транспортному засобі були якісь пакети та речі, які, як пояснив їй ОСОБА_12 , можливо забули попередні пасажири автомобілю. Через деякий час після початку руху, транспортний засіб було зупинено працівниками державної автомобільної інспекції . На момент зупинки ОСОБА_10 сиділа на задньому правому сидінні (за водієм). Після зупинки автомобілю обвинувачена вийшла із машини, співробітники поліції запропонували спочатку ОСОБА_12 витягнути з транспортного засобу наявні там речі, а після його відмови, сказали вчинити ці дії ОСОБА_10 . Обвинувачена злякалась та розгубилась, витягнула з машини сумку, поставила її на капот автомобілю, після чого виклала на капот наявні в ній склянки. Саме в цей момент на них і могли з'явитись її відбитки. Димедрол ОСОБА_10 не бачила взагалі. Понятих при цьому не було, вони були запрошені вже після того, як ОСОБА_10 за вказівкою робітників правоохоронних органів виклала на капот речі, які їй не належать. Також ОСОБА_10 зауважила, що вона дійсно назвалася ПІБ своєї сестри ОСОБА_13 , оскільки була перелякана та не мала із собою паспорту. Будь-які права їй ніким не роз'яснювались, захисник був відсутній. За викладених обставин обвинувачена вважає, що дії мають бути кваліфіковані за ст. 309 КК України.
Вказані твердження обвинуваченої про непричетність її до незаконного придбання, зберігання та перевезення особливо небезпечних наркотичних засобів з метою збуту в особливо великих розмірах, а також про непричетність до незаконного придбання, зберігання, перевезення з метою збуту сильнодіючих лікарських засобів, стороною обвинувачення спростовані не були.
Судом встановлено наступне.
В ході огляду місця події, а саме ВАЗ 2101, державний номер НОМЕР_1 , проведеної за письмовою згодою ОСОБА_12 , 19 грудня 2013 року в період часу з 14:40 години по 15:40 години на задньому пасажирському сидінні було виявлено та вилучено дві скляні пляшки та медичний шприц ємністю 20 мл, в яких містилась рідина коричневого кольору, а також 6 упаковок по 10 пігулок сильнодіючого лікарського засобу - димедролу. За допомогою феромагнітного порошку «Малахіт» на скляних пляшках було виявлено п'ять слідів папілярних узорів. На передньому пасажирському сидінні було виявлено зелений пакет з різноманітними медичними шприцами та упаковки до них. Вилучені предмети були запаковані у сейф-пакети. Додатком до протоколу огляду є десять зображень місця події, виконаних за допомогою фотоапарату «Olympus».
Вказаний протокол містить вказівку на вилучення наркотичних та лікарських засобів саме із заднього сидіння автомобілю, а не особисто у ОСОБА_10 .
Аналогічна інформація викладене у рапорті інспектора ОДР ВДАІ з обслуговування міста Миколаєва УДАІ України в Миколаївській області ОСОБА_14 , зареєстрованого за номером НОМЕР_2 , згідно якого 19 грудня 2013 року приблизно о 13 годині 20 хвилин на перехресті вулиць Чигрина та вулиці 4-а Слобідська в місті Миколаєві було затримано автомобіль марки ВАЗ 2101, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_12 . У вказаному автомобілі знаходилась громадянка, яка представилась як ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В ході огляду автомобіля на задньому сидінні виявлено та вилучено 6 пачок димедролу, 2 скляні пляшки та медичний шприц, ємністю 20 мл, в яких знаходилась речовина коричневого кольору.
За наслідками перевірки документів на водія транспортного засобу ОСОБА_12 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АВ2№523176 від 19 грудня 2013 року за ст. 126 КУпАП у зв'язку із керуванням автомобілем марки ВАЗ 2101, державний номер НОМЕР_1 , без посвідчення водія відповідної категорії.
Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні пояснив, що станом на 19.12.2013 року він обіймав посаду інспектора ОДР ВДАІ з обслуговування міста Миколаєва УДАІ України в Миколаївській області. У грудні 2013 року у світлий час доби патрулюючи вулиці міста у складі патрульної групи, ОСОБА_14 помітив транспортний засіб ВАЗ 2101, державний номер НОМЕР_1 , який рухався за підозрілою траєкторією, безпричинно відхиляючись наліво та направо. У зв'язку з цим патрульною групою за допомогою спеціального сигналу автомобіль було зупинено на перехресті вулиць 4 Слобідська та Чигрина у місті Миколаєві. Після зупинки свідок підійшов до авто, водій якого сидів у середині, поводив себе підозріло, нервував та не мав при собі посвідчення водія. Із салону автомобілю відчувався запах спирту та ацетону, крім того свідок помітив наявність якихось лікарських засобів на задньому сидінні транспортного засобу та на підлозі. Після цього співробітниками ДАІ було викликано слідчу групу Заводського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області. Обвинувачена ОСОБА_10 була пасажиркою автомобілю, сиділа на задньому сидінні, вела себе спокійно. Скільки осіб перебувало у транспортному засобі на момент його зупинки, свідок не пам'ятає. Під час зупинки автомобілю, на якому переміщувалась обвинувачена, інших транспортних засобів, крім патрульного автомобілю, а також інших осіб, крім патрульної групи, на місці зупинки не було. ОСОБА_10 пояснила, що наявна в автомобілі сумка належить їй, належність інших речей заперечувала. Під час огляду автомобіля водій перебував поряд з ОСОБА_14 , самостійно відкривав бардачок автомобілю. Де саме перебувала ОСОБА_10 з моменту зупинки автомобілю до приїзду оперативної групи, ОСОБА_14 точно не пам'ятає. Оглядом місця події свідок не займався, однак пам'ятає, що речи з автомобілю вилучались у присутності понятих. За наслідками зупинки транспортного засобу відносно водія ОСОБА_12 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 126 КУпАП за керування транспортним засобом без посвідчення водія. Крім того, ОСОБА_14 було складено рапорт, зареєстрований 19.12.2013 року за №13884, на ім'я начальника Заводського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області.
Із вказаних свідчень ОСОБА_14 вбачається, що ОСОБА_10 з самого початку заперечувала належність їй виявлених в автомобілі наркотичних речовин, а також те, що безпосереднім учасником огляду місця події ОСОБА_14 не був, та, виконуючи функції співробітника державної автомобільної інспекції, займався перевіркою та оформленням документів виключно відносно ОСОБА_12 , спостерігаючи за діями ОСОБА_10 лише поверхово. Оскільки конкретних обставин, у тому числі безпосереднього моменту виявлення та вилучення наркотичних речовин слідчою групою свідок не пам'ятає, його свідчення не можуть бути покладені в основу обвинувачення ОСОБА_10 .
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що влітку 2015 року він був мобілізований, отримав контузію та проходив лікування, у зв'язку з чим подій, пов'язаних з оглядом та вилученням предметів із транспортного засобу ВАЗ 2101, державний номер НОМЕР_1 , під його керування 19 грудня 2013 року він не пам'ятає. При цьому свідок зазначив, що він дійсно раніше деякий час працював таксистом, та перебував на обліку як наркотично залежний, однак ніяких наркотичних речовин при цьому він не перевозив. Наркотики не вживає близько 1,5 років. До цього вживав опій у вигляді чаю, шляхом ін'єкцій не вживав. Приблизно у 2011-2012 роках його було позбавлено права керування транспортним засобом у зв'язку з керуванням автомобілем у стані сп'яніння. Після цього на ОСОБА_12 співробітниками ДАІ дійсно складався протокол про адміністративне правопорушення. Дану подію він пам'ятає у зв'язку з накладенням адміністративного стягнення. При яких обставинах вказаний протокол про адміністративне правопорушення був складений, на теперішній час свідок пояснити не може.
Таким чином, із свідчень ОСОБА_12 вбачається, що він дійсно раніше був наркотично залежною собою та працював таксистом, що у сукупності із показами ОСОБА_10 , не дає змоги поза розумним сумнівом стверджувати про належність вилучених у транспортному засобі наркотичних речовин саме ОСОБА_10 .
Згідно висновку експерта №2104 від 26 грудня 2013 року з відповідними ілюстративними таблицями, надана на експертизу рідина, що міститься у медичному шприці ємністю 20 мл та двох скляних банках, вилучених 19 грудня 2013 року з місця події, містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб - ацетильований опій. Загальна маса об'єктів дослідження в наданому стані складає 205,042 грами. Загальна маса опію ацетильованого, в перерахунку на суху речовину, складає 21,866 грами.
Дослідження тотожності, а саме: ідентичності якісного складу та походження із одного джерела наркотичних речовин, наявних у шприці та скляних банках не проводилось.
Згідно висновку експерта №2106 від 27 грудня 2013 року з відповідними ілюстративними таблицями, надані на експертизу 60 пігулок, містять у своєму складі сильнодіючий лікарський засіб - димедрол. Загальна маса чистої речовини димедролу в 60 пігулках становить 3 грами.
Відповідно до висновку дактилоскопічної експертизи №186 від 24 грудня 2013 року, яким досліджувались сліди папілярних узорів, вилучених з місця події 19 грудня 2013 року встановлено наступне. Слід папілярного узору пальця руки з розмірами 19х20 мм, відкопійований на відрізок прозорої клейкої стрічки з розмірами сторін 23х24 мм, залишений середнім пальцем правої руки ОСОБА_13 . Слід папілярного узору пальця руки з розмірами 13х16 мм, відкопійований на відрізок прозорої клейкої стрічки з розмірами сторін 23х32 мм, залишений середнім пальцем правої руки ОСОБА_13 . Слід папілярного узору пальця руки з розмірами 12х14 мм, відкопійований на відрізок прозорої клейкої стрічки з розмірами сторін 22х24 мм, залишений вказівним пальцем лівої руки ОСОБА_13 . Слід папілярного узору пальця руки з розмірами 15х16 мм, відкопійований на відрізок прозорої клейкої стрічки з розмірами сторін 24х24 мм, залишений вказівним пальцем лівої руки ОСОБА_13 , дактилоскопічна карта якої надана на експертизу в якості порівняльного матеріалу.
Згідно паспорту громадянина СРСР серії НОМЕР_3 , виданого 02 лютого 1988 року у місті Кишинів Молдавської РСР було встановлено, що особа, яка назвалася, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У зв'язку із встановленням вказаної обставини, було проведено додаткову судово-дактилоскопічну експертизу №170 від 06 липня 2015 року, згідно висновками якої сліди папілярних узорів, які були виявлені та вилучені в ході огляду місця події 19 грудня 2013 року, та які були предметом експертного дослідження в ході проведення експертизи №186 від 24 грудня 2013 року - належать ОСОБА_10 .
На підставі вказаного експертного дослідження, постановою слідчого СВ Заводського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області від 24 липня 2015 року було конкретизовано анкетні дані обвинуваченої ОСОБА_10 .
Однак, сліди папілярних узорів, які були предметом експертних досліджень №186 від 24 грудня 2013 року та №170 від 06 липня 2015 року, у якості речових доказів у встановленому кримінально-процесуальним законодавством порядку не визнавались та не відкривались іншій стороні в порядку ст. 290 КПК України. Згідно повідомлення прокурора в судовому засіданні таблиця з папілярними узорами, вилученими з місця події, була втрачена. За таких обставин, надані суду висновку експертних досліджень №186 від 24 грудня 2013 року та №170 від 06 липня 2015 року з приводу дослідження слідів папілярних узорів є недопустимими доказами та не можуть прийняті судом до уваги.
Згідно повідомлення СУ ГУНП в Миколаївській області від 20.04.2016 року, під час перевірки правомірності дій працівників Заводського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області під час проведення розслідування кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №120131600300007458 від 20.12.2013р. було встановлено порушення вимог п. 21 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ №1104 від 19.11.2012 року в частині не зарахування валютних коштів, вилучених у ОСОБА_10 , на спеціально визначені для цієї мети депозитні рахунки. Вказані грошові кошти, наявність яких вбачається з таблиці фотозображень до протоколу огляду місця події від 19 грудня 2013 року, у якості речових доказів у встановленому кримінально-процесуальним законодавством порядку також не визнавались.
Відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Таким чином, оцінивши та проаналізувавши зібрані по справі докази у їх сукупності, у зв'язку із недоведеністю тотожності речовин, наявних у шприці та скляних банках, визнання висновків дактилоскопічних експертиз недопустимими доказами у справі, та відсутністю інших доказів, які б вказували на наявність в діях обвинуваченої ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, суд, з урахуванням свідчень самої ОСОБА_10 , кваліфікує дії обвинуваченої за ч. 2 ст. 309 КК України, як повторне незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів без мети збуту. Приходячи до вказаного висновку, суд також враховує роз'яснення, викладені в пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» №4 від 26 квітня 2002 року та приймає до уваги, що ОСОБА_10 раніше засуджувалась саме за незаконне придбання, перевезення та зберігання наркотичних засобів для особистих потреб без мети збуту, що підтверджується вироком Заводського районного суду міста Миколаєва від 25 червня 2015 року.
Щодо пред'явленого ОСОБА_10 обвинувачення за ч. 1 ст. 321 КК України, яке виразилося у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту сильнодіючих лікарських засобів, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.
Згідно ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, вимог ст. ст. 7, 17 КПК України про загальні засади кримінального провадження, положень про презумпцію невинуватості та забезпечення доведеності вини, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданий, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» №9 від 01.11.1996 року зазначено, що визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Судом встановлено, що 6 упаковок по 10 пігулок сильнодіючого лікарського засобу - димедролу згідно протоколу огляду місця події від 19.12.2013 року були виявлені та вилучені на задньому пасажирському сидінні автомобілю ВАЗ 2101, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_12 , який, згідно його особистих пояснень, на той момент був наркотично залежним.
Однак, сама по собі присутність ОСОБА_10 у транспортному засобі, в якому в подальшому було знайдено сильнодіючий лікарський засіб - димедрол, не є достатнім та беззаперечним доказом того, що ОСОБА_10 його незаконно придбала, зберігала та перевозила з метою збуту.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 моменту безпосереднього виявлення та вилучення наркотичних речовин слідчою групою не пам'ятає, оскільки участі у цьому не приймав.
Від допиту понятих ОСОБА_15 та ОСОБА_16 прокурор у судовому засідання відмовився.
Експертне дослідження №2106 від 27 грудня 2013 року містить лише висновок, щодо того, що представлена на дослідження речовина є сильнодіючим лікарським засобом - димедрол; загальна маса чистої речовини димедролу в 60 пігулках становить 3 грами. Однак, вказаний експертний висновок не підтверджує належність димедролу саме ОСОБА_10 .
Інших доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_10 у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 321 КК України, суду надано не було.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
З огляду на викладене, у зв'язку з недоведеністю, що кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 321 КК України, вчинене саме ОСОБА_10 , обвинувачена підлягає виправданню.
Обираючи покарання обвинуваченій ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 309 КК України, суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст. 309 ч. 2 КК України, ступінь тяжкості вказаного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, дані щодо особи обвинуваченої, яка раніше судима, за місцем мешкання характеризується задовільно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_10 , відповідно до ст. 66 КК України, не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_10 , відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.
З огляду на викладене, враховуючи ступень тяжкості скоєного ОСОБА_10 злочину, сукупність усіх обставин, що характеризують вказаний злочин, зокрема, форму вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння та тяжкість наслідків, беручи до уваги дані, що характеризують обвинувачену, а також відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд вважає що виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів можливе лише в умовах ізоляції її від суспільства із призначенням покарання у вигляді позбавлення волі яке, відповідно до ст. 65 КК України, є необхідним та достатнім заходом примусу, що застосовується від імені держави згідно ст. 50 КК України.
Вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 червня 2015 року ОСОБА_10 була визнана винною у вчинення 12 грудня 2013 року злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та засуджена до двох років позбавлення волі.
Враховуючи що злочин, винуватість у вчиненні якого встановлена даним вироком, був скоєний ОСОБА_10 до постановлення попереднього вироку суду, остаточне покарання підлягає призначенню за нормами ч. 4 ст. 70 КК України.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Процесуальні витрати за проведення хімічної експертизи №2104 від 26.12.2013 року у сумі 469 гривень 44 копійки підлягають стягненню з ОСОБА_10 на користь держави.
Речові докази: дві скляні пляшки об'ємом 200 мл, одноразовий медичний шприц ємністю 20 мл, з особливо небезпечним наркотичним засобом ацетильованим опієм; 54 пігулки сильнодіючого лікарського засобу димедролу; одноразові використані шприци та упаковки до них, зареєстровані в журналі обліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів 340 та передані на зберігання до камери схову Заводського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області - підлягають знищенню.
Згідно ч. 5 ст. 72 КК України у строк попереднього ув'язнення включається строк перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.
Відповідно до пункту ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» №838-ІІІ від 26.11.2015 року, цей Закон застосовується до всіх осіб, щодо яких на момент набрання чинності цим Законом набрав законної сили обвинувальний вирок, покарання за яким не відбуто повністю.
Згідно вироку Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 червня 2015 року строк покарання підлягає обчисленню з 27 квітня 2015 року. Після набрання вироком чинності, на підставі ухвали Заводського районного суду міста Миколаєва від 30.07.2015 року ОСОБА_10 була тимчасово залишена в Миколаївському СІЗО для проведення процесуальних дій у даному кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №120131600300007458 від 20.12.2013 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,-УХВАЛИВ:
ОСОБА_10 визнати невинуватою у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 321 КК України на підставі недоведеності вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення та виправдати.
ОСОБА_10 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 309 ч. 2 КК України, і призначити їй покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 червня 2015 року, більш суворим, призначеним за даним вироком, остаточно призначити ОСОБА_10 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання обчислювати з 27 квітня 2015 року, зарахувавши відбуту частину покарання за вироком Заводського районного суду міста Миколаєва від 25 червня 2015 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі до набрання даним вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_10 на користь держави процесуальні витрати за проведення хімічної експертизи №2104 від 26.12.2013 року у сумі 469 гривень 44 копійки.
Речові докази: дві скляні пляшки об'ємом 200 мл, одноразовий медичний шприц ємністю 20 мл, з особливо небезпечним наркотичним засобом ацетильованим опієм; 54 пігулки сильнодіючого лікарського засобу димедролу; одноразові використані шприци та упаковки до них, зареєстровані в журналі обліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів 340 та передані на зберігання до камери схову Заводського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області - знищити.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд міста Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ: ОСОБА_17
СУДДІ: ОСОБА_18
ОСОБА_19 КАРТАШЕВА